Name: Амлесса таблетки по 4 мг/5 мг, 30 шт.
Brand: KRKA
SKU: 018.0374
Price: 175.8 UAH
Availability: InStock

Виробник

Форма випуску

Киевмедпрепарат

Arterium

ЛС общий режим

Амлодипін таблетки по 5 мг, 30 шт.

Амлодипин таблетки по 5 мг, 30 шт.

Аптека24

Є в наявності

Аптека АНЦ

Euro Lifecare

Амлодипін євро таблетки 5 мг №30

Амлодипин евро 5 мг №30 таблетки

<div class="tooltip-content"><div class="tooltip-header"><h3>Оплачивайте бонусами</h3></div><div class="tooltip-body">Этот товар можно оплатить бонусами. <a target="_blank" href="https://www.apteka24.ua/morkovki/">Читайте подробнее</a> о нашей программе лояльности, чтобы узнать, как можно заработать бонусы.Если у вас уже есть бонусы на счету – смело добавляйте товар в корзину и оплачивайте ими до 50% от его стоимости!</div></div>

Морковки

Оплачивайте бонусами

Лекхим-Харьков

Лекхим

Амлодипін таблетки по 5 мг, 60 шт.

Амлодипин таблетки по 5 мг, 60 шт.

Амлодипін таблетки по 5 мг, 30 шт. - Технолог

Амлодипин таблетки по 5 мг, 30 шт. - Технолог

Teva

Амлодипін-Тева таблетки по 5 мг, 30 шт.

Амлодипин-Тева таблетки 5 мг №30

Kusum

Семлопін таблетки по 5 мг, 28 шт.

Семлопин таблетки по 5 мг, 28 шт.

Astrapharm

Амлодипін-Астрафарм таблетки по 5 мг, 30 шт.

Амлодипин-Астрафарм таблетки по 5 мг, 30 шт.

Дарница

Дарниця

Амлодипін-Дарниця таблетки по 5 мг, 20 шт.

Амлодипин-Дарница таблетки по 5 мг, 20 шт.

Фармак

Аладин-Фармак таблетки по 5 мг, 30 шт.

Амлодипін Фармак таблетки по 5 г, 20 шт.

Амлодипин Фармак таблетки по 5 г, 20 шт.

Pfizer

Норваск таблетки по 5 мг, 30 шт.

Servier

Престаріум таблетки по 5 мг, 30 шт.

Престариум таблетки по 5 мг, 30 шт.

Ноліпрел Аргінін форте таблетки по 5 мг, 30 шт.

Нолипрел Аргинин форте таблетки по 5 мг, 30 шт.

Gedeon Richter

Нормодипін таблетки по 5 мг, 30 шт.

Нормодипин таблетки по 5 мг, 30 шт.

Киевский витаминный завод

Київський вітамінний завод

Амлодипін-КВ таблетки по 5 мг, 30 шт.

Амлодипин-КВ таблетки 5 мг №30

Амлодипін-Астрафарм таблетки по 5 мг, 60 шт.

Амлодипин-Астрафарм таблетки по 5 мг, 60 шт.

Повні аналоги

Бі-Пренелія таблетки по 4 мг/5 мг, 30 шт.

Би-Пренелия таблетки по 4 мг/5 мг, 30 шт.

Бі-Пренелія таблетки по 8 мг/10 мг, 30 шт.

Би-Пренелия таблетки по 8 мг/10 мг, 30 шт.

Періндопрес А таблетки по 4 мг/5 мг, 30 шт.

Периндопрес А таблетки по 4 мг/5 мг, 30 шт.

Періндопрес А таблетки по 8 мг/10 мг, 30 шт.

Периндопрес А таблетки по 8 мг/10 мг, 30 шт.

KRKA

Амлесса таблетки по 4 мг/10 мг, 30 шт.

Амлесса таблетки по 8 мг/10 мг, 30 шт.

Амлесса таблетки по 8мг/5 мг, 30 шт.

Бі-Престаріум таблетки 10/10 мг, 30 шт.

Би-Престариум таблетки по 10/10 мг, 30 шт.

Бі-Престаріум таблетки по 5/10 мг, 30 шт.

Би-Престариум таблетки по 5/10 мг, 30 шт.

Бі-Престаріум таблетки по 5/5 мг, 30 шт.

Би-Престариум таблетки по 5/5 мг, 30 шт.

Бі-Престаріум таблетки по 10/5 мг, 30 шт.

Би-Престариум таблетки по 10/5 мг, 30 шт.

Мікрохім

Ам-Алітер таблетки, 4 мг/10 мг, 30 шт.

Ам-Алитер таблетки, 4 мг/10 мг, 30 шт.

Ам-Алітер таблетки, 4 мг/5 мг, 30 шт.

Ам-Алитер таблетки, 4мг/5мг, 30 шт.

Ам-Алітер таблетки, 8 мг/5 мг, 30 шт.

Ам-Алитер таблетки, 8 мг/5 мг, 30 шт.

Ам-Алітер таблетки 8 мг/10 мг, 30 шт.

Ам-Алитер таблетки по 8 мг/10 мг, 30 шт.

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Амлодипін

Периндоприл

Діюча речовина

Торгівельна назва

GTIN

Країна виробник

Оригінальний препарат

Імпортний

Температура хранения

Температура зберігання

Код АТС/ATX

Лікарська форма

Спосіб введення

Только с рецептом

Рецептурна видача

Упаковка

Кількість в упаковці

Міжнародна назва

Термін придатності

Код Моріон

Дозування

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам запрещено

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Беременным запрещено

Вагітним

Кормящим матерям запрещено

Годуючим матерям

Детям запрещено

Дітям

Кому дозволено

Основні властивості

Амлесса

Амлесса таблетки по 4 мг/5 мг, 30 шт.

Склад

діючі речовини: периндоприлу терт-бутиламін та амлодипін;
1 таблетка містить 4 мг периндоприлу терт-бутиламіну (що відповідає 3,34 мг периндоприлу) та 5 мг амлодипіну (що відповідає 6,935 мг амлодипіну бесилату);
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; крохмаль прежелатинізований; натрію крохмальгліколят; кальцію хлорид, гексагідрат; натрію гідрокарбонат; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат.

Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості:
4 мг/5 мг: білі або майже білі, круглі, трохи двоопуклі таблетки зі скошеними краями.

Фармакотерапевтична група

Комбіновані препарати інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту. Інгібітори АПФ у комбінації з антагоністами кальцію. Код АТХ C09B B04.

Фармакодинаміка

Швидкість та ступінь всмоктування периндоприлу та амлодипіну як монопрепаратів у складі препарату Амлесса суттєво не відрізняються.
Периндоприл
Периндоприл є інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), який перетворює АПФ. Перетворювальний фермент, або кіназа, є екзопептидазою, яка дає змогу перетворювати ангіотензин I на ангіотензин II, а також спричиняє розпад вазодилататорного агента брадикініну з утворенням неактивного гептапептиду. Гальмування активності АПФ призводить до зменшення концентрації ангіотензину II у плазмі крові, що супроводжується збільшенням активності реніну у плазмі (шляхом інгібування негативної оцінки вивільнення реніну) і зменшенням секреції альдостерону. Оскільки АПФ блокує брадикінін, гальмування активності цього ферменту призводить до збільшення активності циркулюючої та локальної калікреїн-кінінової системи і, тим самим, &ndash; до активації системи простагландинів. Такий механізм сприяє дії інгібіторів АПФ щодо зниження артеріального тиску і частково відповідає за появу деяких побічних ефектів (наприклад кашлю).
Периндоприл в організмі перетворюється на активний метаболіт &ndash; периндоприлат. Інші метаболіти не демонструють гальмування активності АПФ in vitro.
Амлодипін
Амлодипін &ndash; антагоніст іонів кальцію, який блокує надходження іонів кальцію крізь мембрани до клітин гладких м&rsquo;язів міокарда та судин. Механізм гіпотензивної дії амлодипіну зумовлений безпосереднім впливом на гладкі м&rsquo;язи судин. Точний механізм дії амлодипіну при стенокардії не встановлений, але відомо, що амлодипін зменшує ішемію міокарда двома шляхами.
Амлодипін розширює периферичні артеріоли і таким чином знижує загальний периферичний опір (постнавантаження), проти якого працює серце. Зниження навантаження на серце призводить до зниження споживання енергії та потреби міокарда в кисні.
Механізм дії амлодипіну також, можливо, залучає розширення основних коронарних артерій та коронарних артеріол. Таке розширення збільшує постачання кисню до міокарда у пацієнтів зі стенокардією Принцметала. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією дозування 1 раз на добу забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску (як у положенні стоячи, так і лежачи) протягом усього 24-годинного інтервалу.
У пацієнтів зі стенокардією прийом амлодипіну 1 раз на добу подовжує загальний активний час, час до початку стенокардії та час до депресії 1 мм сегмента ST. Амлодипін знижує частоту стенокардії та зменшує необхідність прийому таблеток нітрогліцерину.

Фармакокінетика

Периндоприл
Після перорального прийому периндоприл швидко всмоктується, максимальна концентрація у плазмі крові (Сmax) досягається протягом 1 години. Період напіввиведення (t1/2) периндоприлу з плазми крові становить 1 годину.
Периндоприл являє собою проліки. 27% від прийнятої дози периндоприлу потрапляє у кровотік у вигляді активного метаболіту периндоприлату. Крім активного периндоприлату периндоприл утворює ще 5 неактивних метаболітів. Сmax периндоприлату у плазмі крові досягається через 3-4 години.
Оскільки вживання їжі зменшує перетворення периндоприлу на периндоприлат, а отже, зменшується і його біодоступність, то периндоприлу терт-бутиламін рекомендується приймати перорально в одноразовій добовій дозі вранці перед прийомом їжі.
Існує лінійний взаємозв&rsquo;язок між дозою периндоприлу та його концентрацією у плазмі крові.
Об&rsquo;єм розподілу незв&rsquo;язаного периндоприлату становить приблизно 0,2 л/кг. Зв&rsquo;язування периндоприлату з білками плазми становить 20%, в основному, з АПФ, але є дозозалежним. Периндоприлат виводиться із сечею, період остаточного напіввиведення незв&rsquo;язаного периндоприлату становить приблизно 17 годин. Стан рівноваги досягається через 4 доби.
Виведення периндоприлату зменшується у пацієнтів літнього віку та у пацієнтів із серцевою або нирковою недостатністю. Тому необхідно регулярно проводити моніторинг рівня калію та креатиніну.
Діалізний кліренс периндоприлату становить 70 мл/хв.
Кінетика периндоприлу змінюється у хворих на цироз печінки: печінковий кліренс основної молекули зменшується вдвічі. Однак кількість периндоприлату, що утворюється, не зменшується. Отже, таким хворим не потрібно коригувати дозу.
Амлодипін
Після перорального прийому в терапевтичних дозах амлодипін добре всмоктується і досягає Сmax через 6-12 годин після прийому. Абсолютна біодоступність становить від 64 до 80%. Об&rsquo;єм розподілу становить приблизно 21 л/кг. Вживання їжі не впливає на біодоступність амлодипіну. Дослідження in vitro показали, що приблизно 97,5% циркулюючого амлодипіну зв&rsquo;язується з білками плазми крові.
T1/2 становить приблизно 35-50 годин, що дозволяє призначати препарат 1 раз на добу. Амлодипін метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів. 60% від прийнятої дози виводиться із сечею, а 10% препарату &ndash; у незміненому вигляді.
Застосування пацієнтам літнього віку. Час, необхідний для досягнення Сmax амлодипіну, однаковий як у пацієнтів літнього віку, так і у молодших пацієнтів. У людей літнього віку спостерігається тенденція до зниження кліренсу амлодипіну, що призводить до збільшення AUC (площі під кривою &laquo;концентрація/ час&raquo;) та t1/2. Рекомендований режим дозування для пацієнтів літнього віку є аналогічним, однак збільшення дози слід проводити з обережністю.
Застосування пацієнтам із нирковою недостатністю (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;).
Застосування пацієнтам із порушенням функції печінки. T1/2 амлодипіну, як і всіх антагоністів кальцію, збільшується у пацієнтів із порушеннями функції печінки.

Показання

Артеріальна гіпертензія та/або ішемічна хвороба серця (якщо необхідне лікування периндоприлом та амлодипіном).

Протипоказання

<ul>
<li>підвищена чутливість до периндоприлу (або до будь-яких інших інгібіторів АПФ), до амлодипіну (або до інших дигідропіридинів) або до будь-якої допоміжної речовини препарату;</li>
<li>ангіоневротичний набряк в анамнезі після застосування будь-яких інгібіторів АПФ;</li>
<li>ідіопатичний або спадковий ангіоневротичний набряк;</li>
<li>тяжка артеріальна гіпотензія;</li>
<li>шок, включаючи кардіогенний шок;</li>
<li>обструкція вихідного тракту лівого шлуночка (наприклад виражений стеноз аорти);&nbsp;</li>
<li>нестабільна стенокардія;</li>
<li>серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда (протягом перших 28 днів);</li>
<li>вагітні або жінки, які планують завагітніти (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;);</li>
<li>одночасне застосування з препаратами, що містять діючу речовину аліскірен, пацієнтам, хворим на цукровий діабет, або пацієнтам з нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації &lt; 60 мл/хв/1,73 м2) (див. розділи &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo; ).</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Усі застереження, пов&rsquo;язані з кожним із компонентів препарату, стосуються і препарату Амлесса.
Для периндоприлу
Одночасне застосування не рекомендується
Аліскірен
Протипоказано (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;) одночасне застосування периндоприлу з аліскіреном пацієнтам, хворим на цукровий діабет, або пацієнтам із порушеннями функції нирок з огляду на підвищений ризик виникнення гіперкаліємії, погіршення функції нирок, кардіоваскулярної захворюваності і летальності та не рекомендовано (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;) всім іншим групам пацієнтів.
Одночасне застосування інгібіторів АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину
Опубліковано дані про те, що у пацієнтів зі встановленим атеросклерозом, серцевою недостатністю або цукровим діабетом з ураженням органів-мішеней одночасне застосування інгібіторів АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину супроводжувалося підвищенням частоти виникнення артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та погіршенням функції нирок (у тому числі гострої ниркової недостатності) порівняно з такими при монотерапії препаратами, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС). Подвійна блокада (тобто комбінація інгібітора АПФ з антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ) може бути застосована в індивідуальних випадках та під ретельним контролем функції нирок, рівня калію та артеріального тиску.
Естрамустин
Підвищується ризик виникнення побічних реакцій, таких як ангіоневротичний набряк (ангіоедема).
Калійзберігаючі діуретики (наприклад тріамтерен, амілорид), солі калію
Можливе виникнення гіперкаліємії (у т.ч. летальної), особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю (адитивний гіперкаліємічний ефект). Вищезазначені препарати не рекомендовані для одночасного застосування з периндоприлом (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Однак, якщо одночасне призначення вищезазначених речовин є необхідним, їх слід застосовувати з обережністю та проводити частий моніторинг калію у плазмі крові.
Літій
При застосуванні інгібіторів АПФ із препаратами літію можливе оборотне підвищення концентрації літію у плазмі і, відповідно, &ndash; підвищення ризику його токсичної дії. Не рекомендується застосовувати периндоприл із препаратами літію. У разі доведеної необхідності такого застосування обов&rsquo;язково слід ретельно контролювати рівень літію у плазмі крові (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Одночасне застосування, що потребує особливої уваги
Лікарські засоби, що спричиняють гіперкаліємію
Деякі лікарські засоби або терапевтичні класи лікарських засобів можуть спричинити гіперкаліємію, а саме: аліскірен, солі калію, калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), гепарини, імуносупресори, такі як циклоспорин або такролімус, триметоприм. Одночасний прийом вказаних лікарських засобів підвищує ризик виникнення гіперкаліємії.
Протидіабетичні засоби (інсулін, пероральні цукрознижувальні засоби)
Епідеміологічні дослідження припускають, що одночасне застосування інгібіторів АПФ та цукрознижувальних засобів (інсулін, пероральні цукрознижувальні засоби) може призвести до посилення цукрознижувального ефекту з ризиком розвитку гіпоглікемії. Найбільш вірогідно цей феномен може виникати у перші тижні комбінованого лікування та у пацієнтів з нирковою недостатністю.
Баклофен
Посилюється антигіпертензивний ефект. У разі необхідності слід контролювати артеріальний тиск та адаптувати дозу антигіпертензивних засобів.&nbsp;
При артеріальній гіпертензії, коли попередньо призначений діуретик міг спричинити недостатність води/електролітів, його необхідно відмінити перед початком лікування інгібітором АПФ (у таких випадках прийом діуретика може бути поновлено з часом) або необхідно призначити інгібітор АПФ у низькій дозі з поступовим її підвищенням.
При застійній серцевій недостатності на тлі прийому діуретика прийом інгібітора АПФ слід розпочинати з мінімальної дози, можливо, після зниження дози діуретика.&nbsp;
У будь-якому випадку необхідно контролювати функцію нирок (рівень креатиніну) протягом перших тижнів лікування інгібітором АПФ.
Калійзберігаючі діуретики (еплеренон, спіронолактон)
У разі одночасного застосування еплеренону або спіронолактону в дозах від 12,5 мг до 50 мг на добу з низькими дозами інгібітора АПФ необхідно мати на увазі, що:&nbsp;
<ul>
<li>у випадку недотримання рекомендацій щодо призначення даної комбінації існує ризик виникнення гіперкаліємії (можливо, летальної) під час лікування пацієнтів із серцевою недостатністю ІІ-ІV класу за NYHA та фракцією викиду &lt; 40%, які попередньо лікувалися інгібітором АПФ та петльовим діуретиком;</li>
<li>перед призначенням такої комбінації слід упевнитися у відсутності гіперкаліємії та ниркової недостатності;</li>
<li>рекомендовано проводити ретельний моніторинг каліємії та креатинінемії щотижнево під час першого місяця лікування та надалі щомісячно.</li>
</ul>
НПЗЗ, включаючи ацетилсаліцилову кислоту &ge; 3 г/добу
Можливе послаблення антигіпертензивного ефекту під час одночасного застосування інгібіторів АПФ з НПЗЗ, такими як ацетилсаліцилова кислота у протизапальних дозах, інгібітори ЦОГ‑2, неселективні НПЗЗ. Одночасне застосування інгібіторів АПФ та НПЗЗ може призвести до збільшення ризику погіршення функції нирок, у тому числі імовірності розвитку гострої ниркової недостатності, підвищення рівня калію у плазмі крові, особливо у пацієнтів із порушеннями функції нирок в анамнезі. Таку комбінацію слід призначати з обережністю, зокрема пацієнтам літнього віку. Пацієнтам слід відновити водний баланс, а також необхідно приділити увагу моніторингу функції нирок одразу після призначення комбінованої терапії та періодично надалі.
Одночасне застосування, що потребує уваги
Антигіпертензивні засоби та вазодилататори
Одночасне застосування антигіпертензивних засобів може підвищити гіпотензивний ефект периндоприлу. Одночасне застосування з нітрогліцерином та іншими нітратами або з іншими вазодилататорами може сприяти додатковому зниженню артеріального тиску.&nbsp;
Гліптини (лінагліптин, саксагліптин, ситагліптин, вільдагліптин)
У пацієнтів, яким призначено комбінацію гліптину та інгібітора АПФ, можливе підвищення ризику виникнення ангіоедеми внаслідок того, що гліптин знижує активність дипептилпептидази-ІV (ДПП-ІV).
Одночасне застосування деяких анестетиків, трициклічних антидепресантів або антипсихотропних засобів з інгібіторами АПФ може призвести до подальшого зниження артеріального тиску (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Діуретики
У пацієнтів, які приймають діуретики, та особливо у тих, у кого порушений водно-електролітний обмін, можливе надмірне зниження артеріального тиску після початку лікування інгібітором АПФ. Імовірність розвитку гіпотензивного ефекту знижується завдяки відміні діуретика, підвищенню об&rsquo;єму циркулюючої крові або споживанню солі перед початком терапії периндоприлом. Лікування слід розпочинати з низьких доз та поступово їх збільшувати.&nbsp;
Симпатоміметики можуть послабляти антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ.
Золото. Нітратоподібна реакція (симптоми: почервоніння обличчя, нудота, блювання та артеріальна гіпотензія) виникає рідко у пацієнтів, які одночасно приймають інгібітори АПФ, включаючи периндоприл, та ін&rsquo;єкційні препарати золота (натрію ауротіомалат).&nbsp;
Для амлодипіну
Вплив інших лікарських засобів на амлодипін
Інгібітори CYP3A4
Одночасне застосування амлодипіну та інгібіторів CYP3A4 потужної або помірної дії (інгібітори протеаз, азольні протигрибкові засоби, макроліди, такі як еритроміцин чи кларитроміцин, верапаміл або дилтіазем) може призвести до значущого підвищення експозиції амлодипіну, що також може призвести до підвищення ризику виникнення артеріальної гіпотензії. Клінічне значення таких змін може бути більш вираженим у пацієнтів літнього віку. Може бути необхідним клінічне спостереження за станом пацієнта та підбір дози.
Не рекомендується одночасно застосовувати амлодипін та грейпфрути або грейпфрутовий сік, оскільки у деяких пацієнтів біодоступність амлодипіну може підвищуватися, що передусім, призводить до посилення гіпотензивної дії.
Індуктори CYP3A4
Інформації щодо впливу індукторів CYP3A4 на амлодипін немає. Одночасне застосування амлодипіну та речовин, що є індукторами CYP3A4 (наприклад рифампіцину, звіробою), може призводити до зниження концентрації амлодипіну у плазмі крові, тому застосовувати такі комбінації слід з обережністю.
Дантролен (інфузії)
У тварин спостерігалися шлуночкові фібриляції з летальним наслідком та серцево-судинний колапс, що асоціювалися з гіперкаліємією, після застосування верапамілу та дантролену внутрішньовенно. Через ризик розвитку гіперкаліємії рекомендовано уникати застосування блокаторів кальцієвих каналів, таких як амлодипін, схильним до злоякісної гіпертермії пацієнтам та при лікуванні злоякісної гіпертермії.
Вплив амлодипіну на інші лікарські засоби
Гіпотензивний ефект амлодипіну потенціює гіпотензивний ефект інших антигіпертензивних засобів.&nbsp;
Такролімус
Існує ризик підвищення рівня такролімусу в крові при одночасному застосуванні з амлодипіном, однак фармакокінетичний механізм такої взаємодії повністю не встановлено. Щоб уникнути токсичності такролімусу, при супутньому застосуванні амлодипіну потрібен регулярний моніторинг рівня такролімусу в крові та, у разі необхідності, &ndash; корекція дозування.
Циклоспорин
Досліджень взаємодії циклоспорину та амлодипіну при застосуванні здоровим добровольцям або в інших групах не проводили, за винятком застосування пацієнтам із трансплантованою ниркою, у яких спостерігалося мінливе підвищення залишкової концентрації циклоспорину (в середньому на 0-40%). Для пацієнтів із трансплантованою ниркою, які застосовують амлодипін, слід розглянути можливість моніторингу концентрацій циклоспорину та, у разі необхідності, зменшити дозу циклоспорину.
Симвастатин
Одночасне застосування багаторазових доз амлодипіну 10 мг та симвастатину в дозі 80 мг призводило до збільшення експозиції симвастатину на 77% порівняно із застосуванням лише симвастатину. Для пацієнтів, які застосовують амлодипін, дозу симвастатину слід обмежити до 20 мг на добу.
Клінічні дослідження взаємодії препарату показали, що амлодипін не впливає на фармакокінетику аторвастатину, дигоксину або варфарину.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

При керуванні автомобілем або роботі з різними механізмами потрібно враховувати можливість розвитку таких побічних реакцій препарату, як запаморочення або слабкість.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність
Інгібітори АПФ протипоказано застосовувати протягом вагітності (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Епідеміологічні висновки щодо ризику тератогенності після впливу інгібіторів АПФ протягом І триместру вагітності є неоднозначними; однак не можна виключати незначне підвищення ризику. Пацієнток, які планують завагітніти, слід перевести на альтернативне антигіпертензивне лікування, яке має затверджений профіль безпеки застосування у період вагітності. Якщо вагітність встановлена, лікування інгібіторами АПФ слід негайно припинити та, якщо це можливо, розпочати альтернативну терапію.&nbsp;
Відомо, що застосування інгібіторів АПФ під час ІІ і ІІІ триместру вагітності може зумовити розвиток фетотоксичності (зниження функції нирок, олігогідрамніон, ретардацію окостеніння черепа) і неонатальну токсичність (ниркову недостатність, артеріальну гіпотензію, гіперкаліємію).&nbsp;
Якщо застосування інгібіторів АПФ відбулося у ІІ триместрі вагітності, рекомендується провести ультразвукове дослідження функції нирок ембріона та черепа ембріона.&nbsp;
Немовлят, матері яких приймали інгібітори АПФ, слід ретельно перевіряти на предмет артеріальної гіпотензії, олігурії та гіперкаліємії (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Якщо під час лікування цим засобом підтверджується вагітність, його застосування необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським засобом, дозволеним до застосування вагітним.
Період годування груддю
Оскільки інформація щодо застосування препарату Амлесса під час годування груддю відсутня, препарат не рекомендується застосовувати у цій період. Перевагу слід надавати лікарським засобам, які мають кращі профілі безпеки під час годування груддю, особливо новонароджених або недоношених дітей.

Спосіб застосування та дози

Починати лікування з 1 таблетки на добу одноразово, яку бажано прийняти вранці перед вживанням їжі.
Таблетки не підлягають поділу. Діапазон дозування препарату дає змогу гнучко підібрати співвідношення компонентів залежно від клінічних потреб. Дозу слід підбирати індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням показання для застосування, перебігу захворювання та показників артеріального тиску.
Застосування фіксованої комбінації не підходить для початкової терапії.&nbsp;
Максимальна добова доза &ndash; 1 таблетка препарату Амлесса 8 мг/10 мг на добу.
Пацієнти з нирковою недостатністю та пацієнти літнього віку (див. розділи &laquo;Фармакокінетика&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;)
Виведення периндоприлату уповільнюється у пацієнтів літнього віку та пацієнтів з нирковою недостатністю. Тому під час лікування необхідно проводити частий контроль рівня креатиніну та калію. Препарат Амлесса можна призначати пацієнтам із КК &ge; 60 мл/хв. Препарат Амлесса протипоказаний пацієнтам із КК &lt; 60 мл/хв у цій лікарській формі. Таким пацієнтам рекомендується індивідуальний підбір доз периндоприлу та амлодипіну.
Зміна концентрації амлодипіну у плазмі крові не корелює зі ступенем тяжкості ниркової недостатності.
Пацієнти з печінковою недостатністю (див. розділи &laquo;Фармакокінетика&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;)
Схема дозування для пацієнтів з печінковою недостатністю не встановлена, тому препарат Амлесса таким пацієнтам слід застосовувати з обережністю.

Діти

Препарат не рекомендується призначати дітям (віком до 18 років) через відсутність досліджень з участю цієї групи пацієнтів.&nbsp;

Передозування

Інформація про передозування препарату Амлесса при застосуванні для лікування людей відсутня.
Передозування (прийом великих доз) амлодипіну може призвести до надмірної периферичної вазодилатації та, як наслідок, &ndash; до значної та, можливо, тривалої системної артеріальної гіпотензії, у т. ч. з розвитком шоку аж до летального наслідку. Амлодипін не виводиться при гемодіалізі.&nbsp;
Лікування
Клінічно значуща артеріальна гіпотензія, спричинена передозуванням амлодипіну, потребує проведення активних заходів, спрямованих на підтримку функцій серцево-судинної системи, включаючи моніторинг показників роботи серця і легень, забезпечення положення хворого лежачи з піднятими нижніми кінцівками, контроль об&rsquo;єму циркулюючої крові, діурезу.
Для відновлення тонусу судин і нормального рівня артеріального тиску показане призначення судинозвужувальних засобів. З метою усунення наслідків блокади кальцієвих каналів внутрішньовенно слід вводити глюконат кальцію.
У деяких випадках може виявитися корисним промивання шлунка.&nbsp;
Оскільки амлодипін значною мірою зв&rsquo;язується з білками крові, то ефективність діалізу малоймовірна.
Дані про передозування периндоприлу у людей обмежені. Симптомами передозування інгібіторів АПФ є артеріальна гіпотензія, шок, порушення електролітного балансу, ниркова недостатність, гіпервентиляція, тахікардія, прискорене серцебиття, брадикардія, запаморочення, хвилювання, кашель. Лікування слід проводити шляхом внутрішньовенного введення фізіологічного розчину. При появі артеріальної гіпотензії пацієнту необхідно надати горизонтальне положення з низьким узголів&rsquo;ям. Можна також застосувати ангіотензин II та/або катехоламіни для внутрішньовенного введення. Видалити периндоприл із системного кровообігу можна шляхом гемодіалізу (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Для усунення брадикардії, що не піддається лікуванню, розглядають питання щодо імплантації водія ритму. Необхідно постійно контролювати основні показники життєдіяльності, концентрацію електролітів та креатиніну в сироватці крові.

Побічні реакції

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 &ordm;С в оригінальній упаковці для захисту від дії вологи та світла. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у картонній коробці.&nbsp;

Категорія відпуску

КРКА, д.д., Ново место.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Шмар&rsquo;єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.