Як уберегтися від радіації при аварії на АЕС: ознаки радіаційного опромінення та методи захисту

Всі ми періодично зазнаємо впливу радіації на наш організм. Невеликі дози радіоактивного випромінювання, те, що ми називаємо природний радіаційний фон, зовсім незначний, тому зазнати від нього шкоди мало ймовірно, а ось підвищений радіаційний фон може призвести до розвитку онкологічних захворювань, розвитку променевої хвороби і навіть смерті.

Іонізуюче випромінювання або радіація — це потік мікрочастинок (альфа, бета, нейтрони), електромагнітних хвиль, не видимих ​​і що не відчуваються людиною, тобто процес поширення енергії у вигляді хвиль або частинок. Види іонізуючого випромінювання: альфа, бета, гамма-випромінювання (електромагнітні хвилі, аналогічні рентгенівським).

Альфа-випромінювання складається з важких позитивно заряджених частинок, що випускаються атомами таких елементів як уран та радій. Альфа-випромінювання можна повністю зупинити листом паперу або тонким поверхневим шаром шкіри (епідермісом). Однак якщо альфа-випромінюючі матеріали потрапляють в організм при диханні, їжі або питві, вони можуть безпосередньо впливати на внутрішні тканини й, отже, викликати біологічні пошкодження.

Бета-випромінювання складається з електронів. Вони мають більшу проникаючу здатність, ніж альфа-частинки. Зазвичай лист алюмінію завтовшки кілька міліметрів зупиняє бета-випромінювання.

Гамма-промені — це електромагнітне випромінювання, подібне до рентгенівських променів, світла і радіохвиль. Гамма-промені, залежно від їхньої енергії, можуть проходити прямо через тіло людини, але можуть бути зупинені товстими стінами з бетону або свинцю.

Під дією іонізуючого випромінювання в організмі людини відбувається іонізація молекул та атомів тканин. Порушується хімічна структура речовин так, що утворюються сполуки, не властиві живим клітинам, що своєю чергою призводить до їх загибелі.

Надалі відбувається порушення всіх функцій різних органів та систем. Уражаються насамперед органи кровотворення, шлунково-кишковий тракт та нервова система. Також випромінювання може спричинити мутації в ДНК, що призводять до розвитку пухлин.

При певному рівні опромінення порушуються біохімічні та фізичні процеси в живих організмах, що надалі може призвести до розвитку променевої хвороби і навіть смерті.

Джерелом іонізуючого випромінювання є природні та штучні радіоактивні речовини та елементи (уран, радій, цезій, стронцій тощо).

Основну частину опромінення населення земної кулі отримує від природних джерел випромінювання. Радіаційний фон, що утворюється космічними променями, дає менше половини зовнішнього опромінення, яке отримує населення від природних джерел радіації. Він дуже незначний, тому зазнати від нього шкоди мало можливо.

Штучні джерела іонізуючого випромінювання — це ядерні реактори, рентгенівські апарати, могильники радіоактивних відходів, радіонукліди, що застосовуються в медицині для отримання діагностичної інформації про організм, генератори надвисокої частоти.

Найпоширенішим джерелом радіації є граніт, через вміст у ньому урану та торію. З граніту виготовляють каміни та стільниці, тому краще перевіряти їх дозиметром на гранично допустимі рівні радіаційного фону.

Вироби з кришталю є джерелом слабкого радіоактивного бета-випромінювання, у зв'язку з тим, що при плавленні кришталевого скла використовують карбонат калію. Природний калій представлений трьома ізотопами, один з яких нестабільний — це калій 40 (бета радіоактивний ізотоп калію). При вимірюванні дозиметром показники трохи вищі за природний радіаційний фон, у цьому випадку про небезпеку зовнішнього опромінення не може бути й мови.

Детектори диму, які мають бути у кожного в будинку, теж випромінюють радіацію, але в дуже невеликих кількостях. Амеріцій-242 випускає альфа-частинки та бета-випромінювання. Цей пристрій має низький рівень радіації.

Променева хвороба — захворювання, що виникає в результат діїі на організм людини різних видів іонізуючого випромінювання.

Поділяється на гостру та хронічну:

• Гостра – характеризується впливом високих доз радіації за короткий проміжок часу.
• Хронічна – характеризується впливом малих доз радіації протягом тривалого часу.

Вплив радіації на організм заведено вимірювати в зівертах – це величина, яка враховує як кількість випромінювання, так і чутливість тканин і органів живого організму.

Гостра променева хвороба виникає при впливі доз радіації 700 мілізіверт (мЗв) або 0.7 Грей та вище. При проходженні флюорографії людина отримує дозу, що дорівнює 0.5 мЗв. КТ (комп'ютерна томографія) дає близько 10 мЗв. 

Необхідною умовою розвитку променевої хвороб є:

• опромінення має бути глибоко проникаючим, наприклад, гамма-промені, рентгенівське випромінювання, нейтрони, тобто мати властивість проникати в тканини і досягати внутрішніх органів;
• велика доза опромінення понад 700 мЗв;
• короткий час опромінення;
• джерело опромінення, як правило, має бути зовні тіла.

Виділяють кістково-мозкову, шлунково-кишкову, серцево-судинну форми променевої хвороби.

Стадії променевої хвороби:

• первинна реакція;
• латентна;
• стадія розгорнутих проявів.

Симптоми гострої променевої хвороби можуть містити нудоту, блювання, втрату апетиту. Ці симптоми з'являються через кілька хвилин або днів після зараження, можуть тривати від декількох хвилин до декількох днів і можуть з'являтися та зникати.

При латентній стадії самопочуття людини покращується, будь-які симптоми можуть бути відсутніми, але в цей час клітини кісткового мозку продовжують гинути. Тривалість від 1 до 6 днів.

Стадія розгорнутих проявів включає слабкість, втрату апетиту, лихоманку. Відбувається зниження всіх показників клітин крові. Пошкодження кісткового мозку знижує кількість лейкоцитів, що борються з хворобами, в організмі. В результаті більшість людей, що помирають від променевої хвороби, гинуть від інфекцій, а також від зниження здатності крові згортатися, внаслідок чого виникає безліч внутрішніх кровотеч. Більшість смертей виникає протягом місяця після опромінення.

Люди, які отримали високу дозу опромінення, можуть мати пошкодження шкіри. Це пошкодження проявляється протягом кількох годин після дії або може виникнути через кілька днів. Включає: набряк, свербіж і почервоніння шкіри (як сильний сонячний опік) або може бути більш серйозним і включати пухирі або виразки.

Шкіра може зажити на короткий час, після чого через кілька днів або тижнів знову повернуться набряк, свербіж та почервоніння.
Час загоєння шкіри залежить від дози опромінення, одержаної людиною. Також може виникнути випадіння волосся.

Якнайшвидше зняти з себе одяг, тому що верхній одяг на собі несе 99% радіоактивного матеріалу, що потрапив на людину. Знімати одяг необхідно акуратно, щоб не розкидати радіоактивний пил із цього одягу та не вдихнути його. Зняти одяг та покласти в герметично закритий мішок або в пару целофанових пакетів.

Далі необхідно прийняти душ із великою кількістю води, мила чи шампуню. Не можна чухати, шкрябати, здирати шкірні покриви. Якщо немає можливості прийняти душ, необхідно вмиватися. Вмийте обличчя, руки та інші відкриті на момент опромінення частини тіла. Промийте носові та вушні ходи, очі, інші слизові оболонки.

Якщо немає можливості вмитися, необхідно витерти вологим рушником, серветкою, шматком тканини обличчя, руки та інші відкриті в момент опромінення частини тіла. Скласти ці серветки, рушники у контейнер чи пакет. Одягніть чистий одяг.

До методів профілактики відносять йодопрофілактику (застосування калію йодид, про дозування та прийом читайте тут), а також призначення препаратів, які зв'язують інші радіоактивні речовини, не тільки радіоактивний йод. До них відносяться:

• берлінська блакить яка зв'язує талій, цезій, зменшує їх адсорбцію, після чого вони виводяться із шлунково-кишкового тракту;
• DTPA. Зв'язує плутоній, америцій після чого вони виводяться із сечею;
• філгастрім. Стимулює утворення лейкоцитів (знижуючи ризик інфекційних ускладнень).

Симптоматична допомога включає :

• при нудоті, блювоті: односетрон, метоклопрамід;
• при больовому синдромі: ненаркотичні анальгетики (парацетамол), спазмолітики (но-шпа), у разі вираженого больового синдрому – наркотичні анальгетики;
• при судомах: діазепам;
• при діареї: лоперамід.

При променевому ураженні шкіри на догоспітальному етапі проводять:

• знеболювання;
• за наявності сверблячки призначаються антигістамінні препарати (едем, алерон, цетрин);
• на область ураження шкіри накладається суха, стерильна пов'язка.

Основні способи захисту від іонізуючих випромінювань: час, відстань та екранування.

Обмежувати вплив проникаючої радіації необхідно, використовуючи час, відстань, екранування.

Скорочення часу: шляхом скорочення часу дії джерела випромінювання доза зменшується прямо пропорційно до цього часу. Час безпосередньо впливає на отриману дозу: якщо мінімізувати час перебування поблизу джерела, то отримана доза буде мінімізована.

Відстань: при необхідності збільште відстань між вами та джерелом випромінювання. Рівень опромінення джерела випромінювання зменшується пропорційно квадрату його відстані від джерела.

Використовуйте екранування: третій контроль опромінення ґрунтується на використанні належних радіаційних екранів, автоматичних блокуючих пристроїв та приладів радіаційного контролю на місці.

Як правило, альфа-, бета-, гама- та рентгенівське випромінювання можна зупинити:

• зведенням часу впливу до мінімуму,
• дотримуючись дистанції від джерела,
• використовуючи відповідний захисний одяг.

Також дізнайтеся, що має бути в аптечці першої допомоги: список ліків та медичних виробів для екстрених випадків.

А ще важливо знати про те, що робити до приїзду швидкої: як надати першу допомогу при опіках, травмах, контузії та при непритомності.

Дізнайтесь більше про здоров'я на apteka24.ua.

Джерела

Radiation Exposure Protection / Stanford

Acute Radiation Syndrome (ARS): A Fact Sheet for the Public / СDC

Radiation Sources in a House / ЕPA

Radiation in Everyday Life / IAEA

What Is Radiation Sickness? / WebMD