Домперидон-Стома таблетки по 0.01 г, 30 шт.

діюча речовина: домперидон;

1 пігулка містить домперидон 10 мг;

допоміжні речовини: лактоза моногідрат, крохмаль картопляний, повідон, магнію стеарат.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору з двоопуклою поверхнею.

Засоби, що застосовуються при функціональних шлунково-кишкових розладах. Стимулятор перистальтики. Код ATX A03F A03.

Домперидон - антагоніст дофаміну з протиблювотними властивостями. Домперидон трохи проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Застосування домперидону дуже рідко супроводжується екстрапірамідними побічними діями, особливо у дорослих, але домперидон стимулює виділення пролактину з гіпофізу. Його протиблювотна дія обумовлена ​​поєднанням периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну в тригерній зоні хеморецепторів, що знаходиться поза гематоенцефалічним бар'єром у задній ділянці (area postrema). Дослідження на тваринах, а також низькі концентрації, що визначилися у мозку, вказують на переважно периферичну дію домперидону на рецептори дофаміну.

Дослідження людини показали, що при внутрішньому застосуванні домперидон підвищує тиск у нижніх відділах стравоходу, покращує антродуоденальну моторику та прискорює звільнення шлунка. Домперидон не впливає на шлункову секрецію.

Вплив на інтервал QT/QTc та електрофізіологію серця.

Згідно з міжнародними рекомендаціями ICH-E14, ретельне дослідження інтервалу QT було проведено у здорових добровольців. Це дослідження було подвійним, контрольованим плацебо і проводили з використанням рекомендованих і надтерапевтичних доз (10 і 20 мг, введення 4 рази на день). При одночасному прийомі 20 мг домперидону 4 рази на добу відзначалося подовження інтервалу QT, зміни варіювалися від 3,4 до 5,9 мсек протягом усього періоду спостереження і цей показник не перевищував 10 мсек. Подовження QT, що спостерігалося в цьому дослідженні, коли домперидон вводився відповідно до рекомендованого дозування, не є клінічно значущим.

Ця відсутність клінічного значення підтверджується фармакокінетичними параметрами та даними по інтервалу QTc, отриманими в ході двох більш давніх досліджень, що включали 5-денне лікування 20 мг та 40 мг домперидону 4 рази на добу. ЕКГ записували перед дослідженням на 5-й день через 1 годину (приблизно tmax) після ранкової дози та через 3 дні. В обох дослідженнях не спостерігалося відмінностей між QTc після активного лікування та застосування плацебо. Таким чином, було зроблено висновок, що прийом домперидону в дозі 80 та 160 мг на добу не надавав клінічно значущого впливу на QTc у здорових добровольців.

Всмоктування

Домперидон швидко абсорбується при пероральному прийомі натще, максимальна концентрація в плазмі досягається через 30-60 хвилин. Низька абсолютна біодоступність перорального домперидону (близько 15%) обумовлена ​​екстенсивним метаболізмом першого проходження у стінці кишечника та в печінці. Хоча у здорових людей біодоступність домперидону збільшується після прийому їжі, хворим зі скаргами шлунково-кишкового характеру слід приймати домперидон за 15-30 хвилин до їди. Знижена кислотність шлунка зменшує абсорбцію домперидону.

Розподіл

При пероральному прийомі домперидон не кумулюється та не індукує свій обмін; максимальний рівень у плазмі крові через 90 хвилин (21 нг/мл) після двотижневого перорального прийому по 30 мг на добу був майже таким самим, як після прийому першої дози (18 нг/мл). Домперидон на 91-93% зв'язується з білками плазми. Дослідження розподілу домперидону, проведених на тваринах за допомогою лікарського засобу, міченого радіоактивним ізотопом, показали його значний розподіл у тканинах, але низьку концентрацію у мозку. У тварин невеликі кількості лікарського засобу проникають крізь плаценту.

Метаболізм

Домперидон швидко та екстенсивно метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання та N-деалкілування. Дослідження метаболізму in vitro з діагностичними інгібіторами показали, що CYP3A4 є головною формою цитохрому Р450, залученої до N-деалкілювання домперидону, а CYP3A4, СYР1А2 і СYР2Е1 беруть участь в ароматичному гідроксилюванні домпери.

Висновок

Виведення з сечею та калом становить відповідно 31% та 66% пероральної дози. Виділення лікарського засобу у незміненому вигляді становить невеликий відсоток (10% з калом та приблизно 1% із сечею). Період напіввиведення з плазми після прийому разової дози становить 7-9 годин у здорових добровольців, але продовжений у хворих з тяжкою нирковою недостатністю.

Особливі групи пацієнтів

Порушення функції печінки

У пацієнтів з порушеннями функції печінки середнього ступеня (7-9 балів за шкалою П'ю, клас В за класифікацією Чайлда-П'ю) AUC та Cmax домперидону були у 2,9 та 1,5 рази вищими, відповідно, ніж у здорових добровольців. Вільна фракція підвищувалася на 25%, а кінцевий період напіввиведення тривав з 15 до 23 години. У пацієнтів з порушенням функції печінки легко спостерігалася дещо нижча експозиція, ніж у здорових добровольців, враховуючи Cmax та AUC без змін у зв'язуванні з білками або в кінцевому періоді напіввиведення. Застосування лікарського засобу пацієнтам з порушенням функції печінки важко досліджували (див. розділ «Протипоказання»).

Порушення функції нирок

У пацієнтів з порушеннями функції нирок тяжкого ступеня (креатинін сироватки крові > 6 мг/100 мл, тобто > 0,6 ммоль/л) період напіввиведення домперидону подовжується з 7,4 до 20,8 год, але плазмова концентрація лікарського засобу нижча, ніж у пацієнтів із нормальною функцією нирок. Дуже невелика кількість лікарського засобу (приблизно 1%) виводиться нирками у незміненому вигляді (див. спосіб застосування та дози).

Для полегшення симптомів нудоти та блювання.

ДОМПЕРИДОН-СТОМ протипоказаний:

• хворим з підвищеною чутливістю до лікарського засобу або допоміжних речовин;
• хворим із пролактин-секреторною пухлиною гіпофіза (пролактиномою);
• хворим з тяжкими або помірними порушеннями функції печінки та нирок (див. розділи «Фармакодинаміка», «Особливості застосування»);
• хворим з відомим подовженням інтервалів серцевої провідності, що лежать в основі порушень або захворювань серця, зокрема QTc, хворим зі значними порушеннями балансу
• електролітів або з фоновими хворобами серця, такими як застійна серцева недостатність (див. розділ «Особливості застосування»);
• хворим із печінковою недостатністю;
• якщо стимуляція рухової функції шлунка може бути небезпечною, наприклад, при шлунково-кишковій кровотечі, механічній непрохідності або перфорації;
• протипоказане одночасне застосування кетоконазолу, еритроміцину або інших сильнодіючих інгібіторів CYP3A4;
• протипоказано одночасне застосування лікарських засобів, що подовжують інтервал QT, таких як флуконазол, еритроміцин, ітраконазол, пероральний кетоконазол, посаконазол, ритонавір, саквінавір, тілапревір, вориконазол, кларитроміцин, аміодарон, телітроміцин.

Антихолінергічні лікарські засоби можуть нейтралізувати антидиспептичну дію домперидону. У зв'язку з фармакодинамічними та/або фармакокінетичними взаємодіями підвищується ризик виникнення подовження інтервалу QТ.

Домперидон не слід приймати одночасно з антацидними та антисекреторними лікарськими засобами, оскільки вони знижують його біодоступність після прийому внутрішньо (див. розділ «Особливості застосування»).

Домперидон метаболізується переважно за допомогою CYP3A4. Результати досліджень in vitro та результати досліджень у людей свідчать, що при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які значною мірою пригнічують цей фермент, може виникнути підвищення рівня домперидону в плазмі крові.

При застосуванні домперидону супутні інгібіторам CYP3A4, здатним подовжувати інтервал QT, спостерігалися клінічно значущі зміни інтервалу QT. Тому супутнє застосування домперидону з певними лікарськими засобами протипоказано (див. розділ "Протипоказання").

Супутнє застосування лікарських засобів із домперидоном протипоказане.

Всі лікарські засоби, що подовжують інтервал QT:

• антиаритмічні лікарські засоби класу ІА (наприклад, дизопірамід, хінідин, гідрохінідин);
• антиаритмічні лікарські засоби класу III (наприклад, аміодарон, дофетилід, дронедарон, ібутилід, соталол);
• деякі нейролептичні лікарські засоби (наприклад, галоперидол, пімозід, сертиндол);
• деякі антидепресанти (наприклад, циталопрам, есциталопрам);
• деякі антибіотики (наприклад, левофлоксацин, моксифлоксацин, еритроміцин, спіраміцин);
• деякі протигрибкові лікарські засоби (наприклад, пентамідин);
• деякі протималярійні лікарські засоби (наприклад, галофантрин, люмефантрін);
• деякі шлунково-кишкові лікарські засоби (наприклад, цизаприд, доласетрон, прукалоприд);
• деякі антигістамінні лікарські засоби (наприклад, мекітазин, мізоластин);
• деякі лікарські засоби, що застосовуються при онкологічних захворюваннях (наприклад, тореміфен, вандетаніб, вінкамін);
• деякі інші лікарські засоби (наприклад, беприділ, метадон, дифеманіл).

Прикладами сильних інгібіторів CYP3A4, з якими протипоказано застосовувати ДОМПЕРИДОН-СТОМ, є:

• азольні протигрибкові лікарські засоби, такі як флуконазол*, ітраконазол, кетоконазол* та вориконазол*;
• макролідні антибіотики, такі як кларитроміцин* та еритроміцин*;
• інгібітори протеази;
• інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ампренавір, атазанавір, фосампренавір, індинавір, нелфінавір, ритонавір та саквінавір;
• антагоністи кальцію, такі як дилтіазем та верапаміл;
• аміодарон*
• амрепітант;
• нефазодон;
• телітроміцин*.

* - пролонгують інтервал QTc.

Одночасне застосування таких речовин потребує обережності

Обережно застосовувати з лікарськими засобами, що викликають брадикардію та гіпокаліємію, а також з наступними макролідами, які можуть спричинити подовження інтервалу QT: азитроміцин та рокситроміцин (кларитроміцин протипоказаний, оскільки це є потужним інгібітором CYP3A4).

Слід з обережністю застосовувати домперидон супутньо потужним інгібіторам CYP3A4, які не викликали подовження інтервалу QT, такими як індинавір, і за пацієнтами слід спостерігати появу ознак або симптомів небажаних реакцій.

Наведений вище перелік є репрезентативним, але не вичерпним.

ДОМПЕРИДОН-СТОМ може поєднуватися з:

• нейролептиками, дія яких він посилює;
• дофамінергічні агоністами (бромокриптином, L-допою), небажані периферичні дії яких, такі як порушення травлення, нудота, блювання, він пригнічує без нейтралізації основних властивостей.

В окремих дослідженнях фармакокінетичної/фармакодинамічної взаємодії in vivo при одночасному пероральному застосуванні кетоконазолу або еритроміцину було підтверджено, що у здорових добровольців ці лікарські засоби значно пригнічують пресистемний метаболізм домперидону, опосередкований CYP3А4.

При супутньому застосуванні 10 мг домперидону 4 рази на день та 200 мг кетоконазолу перорально 2 рази на день спостерігається подовження інтервалу QТс у середньому на 9,8 мсек; окремі значення коливалися від 12 до 175 мсек.

При супутньому застосуванні 10 мг домперидону 4 десь у день і 500 мг еритроміцину перорально 3 десь у день інтервал QТс період спостереження подовжувався загалом на 9,9 мсек, інтервал окремих значень становив від 1,6 до 14,3 мсек. Рівноважні значення Cmax та AUC домперидону зростали приблизно втричі у кожному з цих досліджень взаємодії. Внесок підвищених концентрацій плазми домперидону на спостережний ефект QТс невідомий. У цих дослідженнях у разі монотерапії домперидоном (10 мг перорально 4 рази на добу) інтервал QТс подовжувався в середньому на 1,6 мсек (дослідження кетоконазолу) та 2,5 мсек (дослідження еритроміцину), тоді як застосування тільки кетоконазолу (200 мг 2 рази) ) на добу) або еритроміцину (500 мг 3 рази на добу) призводило до збільшення інтервалу QТс у період спостереження на 3,8 та 4,9 мсек відповідно.

Теоретично, оскільки ДОМПЕРИДОН-СТОМА має прокінетичну дію на шлунок, це може впливати на всмоктування пероральних лікарських засобів, що застосовуються одночасно, зокрема, на лікарські форми пролонгованого вивільнення або кишковорозчинні. Однак у пацієнтів, стан яких вже стабілізувався на тлі дигоксину або парацетамолу, одночасне застосування домперидону не впливало на рівні цих лікарських засобів у крові.

Если у пациента тошнота и рвота наблюдаются более 48 часов, необходимо обратиться к врачу.

ДОМПЕРИДОН-СТОМА не рекомендуется при укачивании.

ДОМПЕРИДОН-СТОМА следует применять с осторожностью пациентам пожилого возраста или пациентам с имеющимся заболеванием сердца или с заболеваниями сердца в анамнезе.

Сердечно-сосудистые эффекты. Домперидон был связан с пролонгацией интервала QT на ЭКГ. Известно, что во время постмаркетингового наблюдения наблюдались очень редкие случаи пролонгации QT и трепетание-мерцания желудочков у пациентов, принимавших домперидон. Эти сообщения включали информацию о пациентах с другими невосприимчивыми факторами риска, электролитными нарушениями и сопутствующей терапией, которые могут быть предрасполагающими факторами.

Согласно директиве ICH-E14, были проведены исследования с тщательным изучением интервала QT у здоровых лиц. Удлинение интервала QT, наблюдаемое в исследовании при применении домперидона, согласно рекомендованному режиму дозирования в обычных терапевтических дозах (по 10 или 20 мг 4 раза в сутки) не имеет клинического значения.

Предостережение. Домперидон следует с осторожностью применять пациентам с легкими нарушениями функции печени и/или почек.

Из-за повышенного риска желудочковой аритмии домперидон противопоказано применять пациентам с удлинением интервалов сердечной проводимости, в частности QТс, пациентам со значительными нарушениями баланса электролитов (гипокалиемией, гиперкалиемией, гипомагниемией) или брадикардией, или у пациентов с фоновыми болезнями сердца, такими как Известно, что нарушения баланса электролитов (гипокалиемия, гиперкалиемия, гипомагниемия) и брадикардия повышают проаритмогенный риск.

В случае появления признаков и симптомов, которые могут быть связаны с сердечной аритмией, лечение домперидоном следует прекратить и обратиться за консультацией к врачу.

Лекарственное средство ДОМПЕРИДОН-СТОМА содержит лактозу, поэтому пациенты с редкими наследственными формами непереносимости лактозы, галактозы, галактоземии, недостаточности лактазы или синдромом глюкозо-галактозной мальабсорбции не должны применять лекарственное средство.

Нарушение функции почек. Период полувыведения домперидона при тяжелом нарушении функции почек удлинен. При длительном применении частоту дозировки домперидона следует уменьшить до одного или двух раз в сутки в зависимости от тяжести нарушения. Также может потребоваться снижение дозы.

Антацидные или антисекреторные лекарственные средства не следует принимать одновременно с лекарственным средством ДОМПЕРИДОН-СТОМА, поскольку они снижают пероральную биодоступность домперидона (см. Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий). При совместном применении лекарственное средство ДОМПЕРИДОН-СТОМА следует принимать перед едой, а антацидные или антисекреторные лекарственные средства после еды.

Применение с кетоконазолом. В ходе исследований взаимодействия с пероральной формой кетоконазола отмечалось удлинение QT-интервала. Хотя значение этого исследования четко не установлено, следует выбрать альтернативное лечение, если показана противогрибковая терапия кетоконазолом (см. Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий).

Следует учитывать следующую информацию относительно риска развития осложнений сердечно-сосудистых заболеваний, обусловленных лекарственными средствами, содержащими домперидон:

– некоторые эпидемиологические исследования показали, что домперидон может ассоциироваться с повышенным риском серьезных желудочковых аритмий или внезапной сердечной смерти;

- риск серьезных желудочковых аритмий или внезапной сердечной смерти может быть выше у пациентов старше 60 лет или при пероральном применении доз лекарственного средства более 30 мг/сут. Поэтому следует с осторожностью применять ДОМПЕРИДОН-СТОМА пациентам пожилого возраста. Пациентам от 60 лет перед приемом лекарственного средства ДОМПЕРИДОН-СТОМА следует проконсультироваться с врачом;

- домперидон следует назначать взрослым и детям в самой низкой дозе.

Домперидон следует с осторожностью применять пациентам с фактором риска пролонгации интервала QT, включая гипокалиемию, тяжелую гипомагниемию, органические заболевания сердца, одновременный прием лекарственных средств, удлиняющих интервал QT.

Соотношение риска и пользы домперидона остается благоприятным.

Після застосування домперидону спостерігалися запаморочення та сонливість. Тому пацієнтам слід рекомендувати утриматися від керування автотранспортом, роботи з іншими механізмами чи іншої діяльності, яка потребує концентрації уваги та координації, доки вони не встановлять, як лікарський засіб впливає на них.

Дані щодо постмаркетингового застосування домперидону вагітним жінкам обмежені. Тому ДОМПЕРИДОН-СТОМА у період вагітності слід призначати лише тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект матері перевищує потенційний ризик для плода.

Кількість домперидону, яка може потрапити до організму немовляти з грудним молоком, дуже низька. Максимальна відносна доза для немовлят (%) оцінюється на рівні близько 0,1% від дози для матері з поправкою на масу тіла. Невідомо, чи шкодить він немовляті, тому матерям, які приймають ДОМПЕРИДОН-СТОМ, слід утриматися від годування груддю. Слід виявляти обережність за наявності факторів ризику подовження інтервалу QTc у дітей, які перебувають на грудному годуванні. Після експозиції через проникнення лікарського засобу з грудним молоком не можна виключити появу побічних ефектів, зокрема, кардіологічних ефектів.

Для полегшення симптомів нудоти та блювання.

Дорослі та діти віком від 16 років: 1 таблетка (10 мг) 3 рази на добу.

Максимальна добова доза – 3 таблетки (30 мг на добу).

ДОМПЕРИДОН-СТОМ рекомендується приймати перорально до їди. При прийомі лікарського засобу після їди абсорбція сповільнюється. Всмоктування лікарського засобу дещо затримується, якщо приймати його після їди. Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 тиж.

Дорослі > 60 років. Пацієнтам віком від 60 років перед прийомом лікарського засобу слід проконсультуватися з лікарем.

Порушення функції нирок. Оскільки період напіввиведення домперидону при порушенні функції нирок тяжкого ступеня (креатинін сироватки крові > 6 мг/100 мл, тобто > 0,6 ммоль/л) продовжено, частоту застосування лікарського засобу ДОМПЕРИДОН-СТОМ слід зменшити до одного або двох разів на добу, залежно від ступеня тяжкості збудження; може виникнути необхідність зниження дози. Пацієнтів із порушенням функції нирок тяжкого ступеня слід регулярно обстежувати (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Порушення функції печінки. Лікарський засіб ДОМПЕРИДОН-СТОМ протипоказаний пацієнтам з порушенням функції печінки середнього (7-9 балів за шкалою Чайлда-П'ю) або важкого (> 9 балів за шкалою Чайлда-П'ю) ступеня. Корекція дози пацієнтам з порушенням функції печінки легкого ступеня (5-6 балів за шкалою Чайлда-П'ю) не потрібна (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Лекарственное средство применять для лечения детей от 16 лет.

Домперидон следует назначать детям в самой низкой эффективной дозе в течение кратчайшего периода.

Симптоми: ажитація, порушення свідомості, судоми, сонливість, дезорієнтація та екстрапірамідні порушення, особливо у дітей.

Специфічного антидоту домперидону немає, однак у разі значного передозування рекомендується промивання шлунка протягом 1 години після прийому лікарського засобу та застосування активованого вугілля, а також ретельне спостереження за пацієнтом та підтримуюча терапія. Антихолінергічні лікарські засоби, засоби для лікування хвороби Паркінсона або антигістамінні лікарські засоби з антихолінергічними властивостями можуть бути ефективними для контролю за екстрапірамідними реакціями.

При соблюдении рекомендаций по дозировке и длительности лечения домперидон обычно переносится хорошо и нежелательные явления возникают нечасто.

Со стороны иммунной системы: аллергические реакции, включая анафилаксию, анафилактический шок, гиперчувствительность.

Со стороны эндокринной системы: повышение уровня пролактина.

Психические нарушения: нервозность, раздраженность, возбуждение, ажитация, депрессия, тревожность, снижение или отсутствие либидо.

Со стороны нервной системы: головные боли, головокружение, повышенная возбудимость, экстрапирамидные расстройства, бессонница, жажда, судороги, вялость, сонливость, акатизия.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: отек, сердцебиение, нарушение частоты и ритма сердечных сокращений, удлинение интервала QT (частота неизвестна), значимые желудочковые аритмии, желудочковые аритмии по типу «torsade de pointes», внезапная сердечная смерть.

Со стороны желудочно-кишечного тракта: сухость во рту, кратковременные кишечные спазмы, диарея, гастроинтестинальные расстройства, включая абдоминальную боль, регургитацию, смену аппетита, тошноту, изжогу, запор.

Со стороны органов зрения: окулогирные кризисы.

Со стороны кожи и подкожных тканей: зуд, сыпь, крапивница, ангионевротический отек.

Со стороны репродуктивной системы и молочных желез: галакторея, увеличение молочных желез/гинекомастия, чувствительность молочных желез, выделение из молочных желез, аменорея, отек молочных желез, боль в области молочных желез, нарушение лактации, нерегулярный менструальный цикл.

Со стороны опорно-двигательной системы и соединительной ткани: боли в ногах.

Со стороны мочевыделительной системы: задержка мочи, дизурия, частое мочеиспускание.

Общие нарушения: астения.

Другое: конъюнктивит, стоматит.

Изменение лабораторных показателей: повышение уровня АЛТ, АСТ и холестерина, отклонение от нормы показателей функциональных тестов печени, повышение уровня пролактина в крови.

Поскольку гипофиз находится вне гематоэнцефалического барьера, домперидон может вызвать повышение уровня пролактина. В редких случаях такая гиперпролактинемия может приводить к нейроэндокринным побочным эффектам, таким как галакторея, гинекомастия и аменорея.

В период постмаркетингового применения лекарственного средства различий в профиле безопасности применение у взрослых и детей отмечено не было, за исключением экстрапирамидных расстройств и других явлений, судорог и возбуждений, связанных с центральной нервной системой, которые наблюдались преимущественно у детей.

3 года.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Зберігати при температурі не вище 25°С в оригінальній упаковці.

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у пачці.

Без рецепта.

АТ "СТОМА".

Українa, 61105, м. Харків, вул. Ньютона, 3.