Езафосфіну 5 г ліофілізат для приготування розчину для інфузій

   

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування лікарського засобу

ЕЗАФОСФІНА

(ESAFOSFINA)

 

Склад:

1 флакон порошку ліофілізованого містить: діюча речовина: D-фруктозо-1,6-дифосфат натрієвої солі гідрат 5 г, еквівалентно 3,75 г D‑фруктозо-1,6-дифосфорної кислоти.

1 флакон розчинника містить: допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Відновлений розчин містить 100 мг/мл D-фруктозо-1,6-дифосфату натрієвої солі гідрату, еквівалентно 75 мг/мл D-фруктозо-1,6-дифосфорної кислоти. Цей розчин містить приблизно            0,47 мг-екв/мл фосфору.

 

Лікарська форма. Порошок ліофілізований для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: гігроскопічний кристалічний порошок білого або світло- жовтого кольору.

Відновлений (приготовлений) розчин – прозора безбарвна або світло-жовтого кольору рідина.

Фармакотерапевтична група.

Інші кардіологічні лікарські засоби.

Код ATХ C01E B07.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.
Фосфат є основним аніоном у внутрішньоклітинних рідинах. Він присутній у плазмі крові як у неорганічній, так і в органічній формі, та є компонентом фосфоліпідів, коферментів і нуклеїнових кислот. Фосфати відіграють важливу роль у різних фізіологічних процесах, наприклад беруть участь у побудові високоенергетичних зв’язків (АТФ), транспортуванні кисню до тканин (2,3-дифосфогліцерат), регулюванні гліколізу, підтриманні pH плазми крові та сечі.

У дорослих рівень фосфатів у нормі перебуває в діапазоні від 0,8 до 1,5 ммоль/л.

Гіпофосфатемію можна часто спостерігати в широкому діапазоні клінічних ситуацій, як гострих (переливання крові, застосування екстракорпорального кровообігу), так і хронічних, таких як алкоголізм і похмілля, тривалий прийом антацидів, що зв’язують фосфати, тяжкі та поширені опіки, діабетичний кетоацидоз, респіраторний алкалоз, період видужування після хірургічних втручань, гіперпаратиреоз, нестача вітаміну D. Помічено, що прийом фосфатів покращує функцію дихальних м’язів у пацієнтів з дихальною недостатністю на фоні хронічної обструктивної хвороби легенів і недостатнього харчування, що супроводжується гіпофосфатемією. Тяжка гіпофосфатемія може також часто виникати у пацієнтів, які знаходяться на парентеральному харчуванні, при отриманні недостатніх кількостей фосфатів.

Клінічні ознаки гіпофосфатемії, такі як парестезія, гіпотонія м’язів і гіпервентиляція легенів, найчастіше з’являються у випадку тяжкого дефіциту фосфатів. За відсутності виражених клінічних проявів про дефіцит фосфатів також може свідчити порушення деяких метаболічних функцій. Також було встановлено, що отримання достатньої кількості фосфору є важливим для нормального засвоєння амінокислот і вуглеводів під час парентерального харчування. Введення органічних фосфатів, що активно метаболізуються, таких як фруктозо-1,6-дифосфат, дозволяє швидко відновити фізіологічний рівень фосфатів у плазмі крові. Результати біохімічних досліджень іn vitro та in vivo також свідчать про те, що ФДФ у фармакологічних дозах взаємодіє з клітинними мембранами, прискорює поглинання клітинами калію з циркулюючої крові та стимулює збільшення внутрішньоклітинного запасу високоенергетичних фосфатів і накопичення 2,3-дифосфогліцерату.

У сумішах для повного парентерального харчування сумісність фруктозо-1,6-дифосфату з катіонами, зокрема з іоном кальцію, є набагато вищою, ніж у неорганічних фосфатів.

Фармакокінетика.
Через 5 хвилин після закінчення внутрішньовенного введення в дозі 250 мг/кг концентрація препарату в плазмі крові – 770 мл/л. Через 80 хв після введення в плазмі крові не зареєстровано значущої концентрації препарату. Період напіввиведення препарату з плазми крові становить від 10 до 15 хвилин. ФДФ зникає з плазми крові завдяки його розподілу в зовнішньосудинному просторі та швидкому перетворенню на монофосфати, тріозофосфати та неорганічні фосфати під дією фосфатаз та інших ферментів, присутніх у мембрані еритроцитів і плазмі крові.

Клінічні характеристики.

Показання.
– Ішемія (у складі комплексної терапії).

– Гіпофосфатемія (у т. ч. при шокових станах, багаторазовому переливанні крові, хронічному алкоголізмі, тривалому голодуванні, хронічній  дихальній недостатності).

– Оперативне втручання з використанням екстракорпорального кровообігу.

– Парентеральне харчування.

– Порушення периферичного кровообігу.

Протипоказання.

Спадкова непереносимість фруктози, гіперфосфатемія, ниркова недостатність, підвищена чутливість до діючої речовини або до допоміжної речовини препарату.

Особливі заходи безпеки.

Екстравазація під час інфузії може викликати біль і місцеве подразнення.

Якщо під час інфузії розчину у новонароджених дітей починається пітливість, це може бути спадкова непереносимість фруктози. У цьому випадку інфузію слід негайно припинити і вжити всіх заходів для врівноваження метаболічної ситуації.

Необхідно контролювати рівень електролітів в плазмі крові під час лікування. У пацієнтів з кліренсом креатиніну нижче 50 мл/хв рекомендується контролювати рівень фосфату в плазмі крові і в разі потреби зменшити дозу лікарського засобу.

ЕЗАФОСФІНА 5 г/50 мл містить 30 ммоль натрію. Це необхідно враховувати при лікуванні пацієнтів, які потребують отримання контрольованих кількостей натрію.

Розчин не можна використовувати, якщо він не є абсолютно прозорим.

Взаємодія з іншими з лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Випадки фармакологічних взаємодій невідомі.

Особливості застосування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Під час проведення доклінічних досліджень жодного прямого або непрямого негативного впливу препарату на перебіг вагітності, розвиток зародка/плода, пологи або постнатальний розвиток не виявлено.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

ЕЗАФОСФІНА не впливає або справляє неістотний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.

 

Спосіб застосування та дози.

Спочатку розчин відновлюють в асептичних умовах у такий спосіб:

1.       З флакона з порошком знімають алюмінієвий обтискний ковпачок, пробку протирають дезінфекційним засобом.

2.       Знімають один із захисних ковпачків двостороннього шипа та встромляють його у відповідне місце на флаконі з порошком.

3.       З флакона з водою знімають алюмінієвий обтискний ковпачок, пробку протирають дезінфекційним засобом. Знімають інший захисний ковпачок і встромляють другий кінець шипа у відповідне місце на флаконі з розчинником.

4.       Тримаючи два флакони таким чином, щоб флакон з розчинником знаходився зверху, обережно струшують їх, щоб розчинник по краплях перейшов у флакон з порошком. Після того, як флакон з водою спорожніє, шип і флакон з-під розчинника знімають, а флакон з отриманим розчином ретельно струшують до повного відновлення.

Відновлений розчин вводять внутрішньовенно в такий спосіб:

1.       Гумову пробку флакона знову протирають дезінфекційним засобом, потім з шипа крапельниці знімають захисний ковпачок і вводять шип у флакон з відновленим розчином.

2.       Відкривають затискач системи пластикових трубок і за допомогою пластикового тримача флакон підвішують на штативі системи для внутрішньовенних інфузій;

3.       Обережно стискають повітряний канал доти, поки він не заповниться до половини.

4.       Повітря витискається з трубок шляхом відкриття затискача й утримання його в такому положенні доти, поки рідина не з’явиться на кінці ін’єкційного порту.

5.       Затискач закривають, знімають ковпачок з кінця ін’єкційного порту та вводять перехідник ін’єкційного порту в голку. Швидкість інфузії регулюється за допомогою затискача.

Проводити інфузію препарату рекомендується зі швидкістю близько 10 мл/хв.

Використовувати відразу після зняття кришки. Відновлений розчин та готовий для використання розчин повинен бути прозорим, без видимих частинок та повинен застосовуватися для одного безперервного введення. Випадкові залишки препарату не слід використовувати.

Залежно від тяжкості клінічного стану, рекомендована добова доза знаходиться в межах від 70 мг/кг до 160 мг/кг діючої речовини, що в дорослих, зазвичай, відповідає 1-2 флаконам ЕЗАФОСФІНИ на добу. Дозування препарату, що вводиться, визначається залежно від ступеня гіпофосфатемії, щоб уникнути надмірного фосфорного навантаження. Для пацієнтів, які знаходяться на повному парентеральному харчуванні, дозування визначається з урахуванням рекомендованої добової норми споживання фосфору.

При застосуванні препарату в підвищених дозах рекомендується розділити сумарну добову дозу на два введення. Препарат не слід застосовувати в дозах, що перевищують рекомендовані.

Діти.

Дозування препарату для дітей встановлюють відповідно до маси тіла.

 

Передозування.

Випадки передозування невідомі.

У будь-якому випадку, надмірне та/чи занадто часте застосування ЕЗАФОСФІНИ може, теоретично, викликати гіперфосфатемію, що, своєю чергою, може призвести до розвитку гіпокальціємії.

Лікування включає негайну відміну препарату та корекцію електролітного дисбалансу, що став результатом введення препарату.

Може виникнути потреба у спеціальних заходах з метою зменшення фосфатемії, таких як пероральний прийом фосфоровмісних хелатоутворюючих агентів або застосування гемодіалізу.

 

Побічні реакції.

Можливі:
– біль у місці введення, подразнення шкіри, тромбози, флебіти (при екстравазації);
– почервоніння шкіри, прискорене серцебиття, оніміння  кінцівок (в разі введення препарату зі швидкістю більше 10 мл/хв);

– можливе підвищення температури.

Дуже рідко:

– алергічні реакції різного ступеня тяжкості, аж до анафілактичного шоку.

При виникненні побічної реакції препарат слід негайно відмінити, а невикористану рідину залишити для дослідів.

 

Термін придатності. 5 років.

Препарат може зберігатися протягом зазначеного вище терміну за умови збереження цілісності упаковки та дотримання інструкції щодо зберігання лікарського засобу.

Відновлений розчин залишається стабільним протягом 24 годин при кімнатній температурі.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Несумісність.

ЕЗАФОСФІНА є несумісною з іншими розчинами для інфузій із вмістом речовин, що є нерозчинними при pH 3,5-5,8, або з розчинами, що містять підвищені кількості солей кальцію в лужному середовищі.

За відсутності даних досліджень сумісності, ЕЗАФОСФІНУ не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.

1 флакон з порошком ліофілізованим для розчину для інфузій 5 г у комплекті з 1 флаконом розчинника 50 мл та системою для внутрішньовенних інфузій у картонній пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник/заявник.

БІОМЕДІКА ФОСКАМА ГРУП С.П.А./BIOMEDICA FOSCAMA GROUP S.P.A.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Віа Мороленсе 87-03013 Ферентіно (ФР), Італія/

Via Morolese 87-03013 Ferentino (FR), Italy.