Левоксимед краплі очні розчин 5 мг/мл, 5 мл

діюча речовина: левофлоксацин;

1 мл розчину містить левофлоксацину (у формі гемігідрату) 5 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, бензалконію хлорид, розчин натрію гідроксиду або кислота хлористоводнева концентрована, вода очищена.

Краплі очні, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий світло-жовтий або зеленувато-жовтий розчин.

Засоби, що застосовуються в офтальмології. Левофлоксацин. Код АТХ S01A Е05.

Левофлоксацин є L-ізомером рацемічної лікарської речовини офлоксацину. Антибактеріальну дію чинить переважно L-ізомер офлоксацину.

Механізм дії

Левофлоксацин − це антибактеріальний засіб групи фторхінолонів, який пригнічує активність бактеріальних топоізомераз II типу − ДНК-гірази та топоізомерази IV. Дія левофлоксацину в грамнегативних бактеріях спрямована переважно на ДНК-гіразу, а в грампозитивних бактеріях на – топоізомеразу IV.

Механізми виникнення резистентності

Існують два основні механізми виникнення резистентності бактерій до левофлоксацину: зниження його концентрації всередині бактеріальної клітини та зміни в наборі ферментів, проти яких спрямована дія левофлоксацину. Такі зміни виникають внаслідок мутацій у хромосомальних генах, які кодують ДНК-гіразу (gyrA і gyrB) та топоізомеразу IV (parC і parE; grlA і grlB у Staphylococcus aureus). Причинами виникнення резистентності через зниження концентрації левофлоксацину всередині бактеріальної клітини є зміни поринів зовнішньої мембрани (OmpF), що зменшує можливість проникнення фторхінолонів всередину грамнегативних бактерій, або насоси, які сприяють відтоку речовин. Резистентність через відтік речовин описана у пневмококів (PmrA), стафілококів (NorA), анаеробних та грамнегативних бактерій. Повідомляли про резистентність до хінолонів через плазму крові (яка визначається геном qnr) у Klebsiella pneumoniae та E. coli.

Перехресна резистентність

Можливе виникнення перехресної резистентності між фторхінолонами. Одиничні мутації у результаті не спричиняють клінічної резистентності, але множинні мутації зазвичай дійсно спричиняють клінічну резистентність до всіх лікарських засобів класу фторхінолонів. Зміни поринів зовнішньої мембрани та системи відтоку речовин можуть мати широку специфічність субстрату, бути спрямовані проти кількох класів антибактеріальних засобів і призвести до виникнення множинної резистентності.

Граничні значення

Граничні значення MIК (мінімальної інгібуючої концентрації), які відділяють чутливі та помірно резистентні організми від резистентних згідно з граничним значенням EUCAST (European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing – Європейський Комітет з тестування чутливості до антимікробних препаратів), такі:

Pseudomonas spp., Staphylococcus spp., Streptococcus A, B, C, G:

чутливі ≤ 1 мг/л, резистентні > 2 мг/л;

Streptococcus pneumoniae: чутливі ≤ 2 мг/л, резистентні > 2 мг/л;

Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis: чутливі ≤ 1 мг/л, резистентні > 1 мг/л.

Решта патогенних мікроорганізмів: чутливі ≤ 1 мг/л, резистентні > 2 мг/л.

Спектр антибактеріальної дії

Поширеність набутої резистентності в окремих видів може варіювати в різних географічних точках та в часі, тому бажано мати місцеву інформацію щодо резистентності, особливо у процесі лікування тяжких інфекцій. Отже, представлена інформація надає лише приблизні керівні вказівки та рекомендації щодо можливої чутливості мікроорганізмів до левофлоксацину. Якщо поширеність резистентності на місці є такою, що застосування лікарського засобу проти, принаймні, деяких видів інфекцій сумнівне, у разі необхідності слід звернутися до фахівця. У наведеній нижче таблиці представлені тільки ті види бактерій, які зазвичай спричиняють зовнішні інфекційні захворювання очей, такі як кон’юнктивіт.

Спектр антибактеріальної дії – категорії чутливості та характеристики резистентності згідно з вимогами EUCAST

Після закапування в очі левофлоксацин добре зберігається у слізній плівці.

У процесі дослідження здорових добровольців середні концентрації левофлоксацину у слізній плівці, виміряні через 4 і 6 годин після місцевого дозування, становили 17,0 і 6,6 мкг/мл відповідно. Через 4 години після введення дози у 5 із 6 досліджуваних добровольців концентрації становили 2 мкг/мл або вище. У 4 із 6 досліджуваних добровольців ця концентрація спостерігалась і через 6 годин після введення дози.

Концентрацію левофлоксацину в плазмі крові вимірювали у 15 здорових дорослих добровольців у різні моменти часу впродовж 15-денного курсу лікування. Середня концентрація левофлоксацину в плазмі крові через 1 годину після застосування дози варіювала від 0,86 нг/мл у 1-й день до 2,05 нг/мл у 15-й день. Найвища максимальна концентрація левофлоксацину − 2,25 нг/мл − була зафіксована у 4-й день після 2 днів застосування дози кожні 2 години (загалом 8 доз на добу). Максимальні концентрації левофлоксацину збільшилися від 0,94 нг/мл у 1-й день до 2,15 нг/мл у 15-й день, що у 1000 разів менше, ніж концентрації, про які повідомляли після застосування стандартних пероральних доз левофлоксацину.

Концентрації левофлоксацину в плазмі крові, що були досягнуті після застосування препарату в уражене око, невідомі. 

Місцеве лікування зовнішніх бактеріальних очних інфекцій у пацієнтів віком від 1 року, спричинених мікроорганізмами, чутливими до левофлоксацину.

Гіперчутливість до левофлоксацину, до інших хінолонів або до інших компонентів препарату.

Застосування пацієнтам віком до 1 року.

Не проводилися спеціальні дослідження щодо взаємодії левофлоксацину для місцевого застосування з іншими лікарськими засобами. Однак системне застосування деяких хінолонів продемонструвало збільшення плазмової концентрації теофіліну, інтрерферування метаболізму кофеїну, посилення впливу перорального антикоагулянту варфарину і його похідних, а також асоціювався з тимчасовим збільшенням креатиніну в плазмі крові у пацієнтів, які одночасно отримують системний циклоспорин.

Оскільки максимальні концентрації левофлоксацину в плазмі крові після закапування в очі щонайменше у 1000 разів менші за ті, що спостерігалися після стандартних пероральних доз, то взаємодії, зазначені для системного застосування, навряд чи будуть клінічно значущими при застосуванні левофлоксацину для місцевого застосування.

При паралельному застосуванні різних місцевих очних лікарських засобів інтервал між закапуваннями повинен становити щонайменше 15 хвилин.

Пацієнти дитячого віку

Ніякі дослідження щодо взаємодії лікарських засобів не проводилися.

Препарат не можна вводити під кон’юнктиву. Розчин не слід вводити безпосередньо у передній відділ ока.

Системні фторхінолони пов’язані із серйозними (інколи – з летальним наслідком) алергічними (анафілактичними) реакціями, навіть після застосування одноразової дози. Деякі реакції супроводжувалися серцево-судинною недостатністю, втратою свідомості, ангіоневротичним набряком (у тому числі гортані, глотки або набряком обличчя), обструкцією дихальних шляхів, диспное, кропив’янкою та свербежем. При появі алергічної реакції на левофлоксацин застосування препарату слід припинити.

Як і у випадку з протиінфекційними лікарськими засобами, тривале застосування левофлоксацину може призвести в результаті до надмірного розмноження нечутливих мікроорганізмів, у тому числі грибів. При погіршенні стану пацієнта через інфекцію або відсутності клінічного покращення впродовж відповідного періоду часу слід припинити застосування препарату та розпочати альтернативне лікування. За клінічними показаннями хворого слід обстежити з використанням збільшувальних приладів, наприклад таких, як біомікроскопія із застосуванням щілинної лампи, та, при потребі, фарбування флуоресцеїном.

Застосування пацієнтам літнього віку

Немає необхідності коригувати дозу препарату пацієнтам літнього віку.

Застосування пацієнтам, які носять контактні лінзи

Пацієнтам із бактеріальною зовнішньою очною інфекцією не слід носити контактні лінзи.

Допоміжні речовини

Препарат містить консервант бензалконію хлорид, що може спричинити подразнення очей.

Препарат чинить незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Якщо спостерігається будь-який тимчасовий вплив на зір, пацієнту необхідно зачекати, доки зір проясниться, перед тим, як керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Вагітність

Немає достатніх даних щодо застосування левофлоксацину вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не свідчать про прямий або непрямий шкідливий вплив на репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Препарат слід застосовувати у період вагітності тільки тоді, коли очікувана користь для матері виправдовує потенційний ризик для плода.

Період годування груддю

Левофлоксацин проникає у грудне молоко. Однак при застосуванні у терапевтичних дозах не передбачається ніякого впливу на дитину, що знаходиться на грудному годуванні. Препарат слід застосовувати у період годування груддю тільки тоді, коли очікувана користь для матері виправдовує потенційний ризик для немовляти.

Фертильність

Левофлоксацин не спричиняв зниження здатності до запліднення щурів при експозиціях, що значно перевищують максимальний вплив на людину після офтальмологічного застосування.

Препарат призначений для офтальмологічного застосування.

Краплі очні закапувати по 1–2 краплі в уражене(-ні) око (очі) кожні 2 години до 8 разів на добу впродовж перших 2 днів (відразу після пробудження), з 3-го по 5-й день − 4 рази на добу.

Тривалість лікування залежить від тяжкості розладу, а також від клінічного та бактеріологічного перебігу хвороби. Зазвичай термін лікування становить 5 діб.

Для запобігання забрудненню кінчика піпетки та розчину кінчик піпетки не повинен контактувати з повіками або оточуючими ділянками ока.

При паралельному застосуванні різних місцевих очних лікарських засобів інтервал між закапуваннями повинен становити щонайменше 15 хвилин.

Безпека й ефективність лікування виразки рогівки та офтальмії новонароджених не встановлені.

Безпека та ефективність застосування очних крапель левофлоксацину дітям віком від 1 року встановлені. Дози препарату для таких пацієнтів подібні тим, що застосовуються для дорослих.

Безпека та ефективність застосування очних крапель левофлоксацину дітям віком до 1 року ще не встановлені. Немає відповідних даних.

Загальна кількість левофлоксацину у флаконі очних крапель занадто мала, щоб спричинити токсичні ефекти після випадкового перорального застосування. Якщо необхідно, пацієнта слід клінічно обстежити та вжити підтримуючих заходів. Після місцевого передозування препарату очі необхідно промити чистою водою кімнатної температури.

Пацієнти дитячого віку.

Вживання заходів у випадку передозування подібні до тих, що вживаються у дорослих.

Приблизно у 10 % пацієнтів можна очікувати побічні реакції. Ці реакції зазвичай слабкі або помірні, тимчасові, в основному обмежуються ділянкою ока.

Оскільки препарат містить бензалконію хлорид, активна речовина цього консерванта може спричинити контактну екзему та/або подразнення.

Нижче наведені побічні реакції визначені, як точно, ймовірно або можливо пов’язані з лікуванням, про які повідомляли у процесі клінічних досліджень та післяреєстраційного нагляду.

Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (не можна визначити за наявними даними).

З боку імунної системи:

• рідко – екстраокулярні очні алергічні реакції, у тому числі висипання на шкірі; дуже рідко – анафілаксія.

З боку нервової системи:

• нечасто – головний біль.

З боку органів зору:

часто – печіння в очах, послаблення зору та поява тяжів слизу; нечасто – матування повік, хемоз, папілярна реакція кон’юнктиви, набряк повік, дискомфорт в очах, відчуття стороннього тіла, свербіж в очах, біль в очах, кон’юнктивальна інфекція, кон’юнктивальні фолікули, сухість очей, еритема повік та фотофобія.

Відкладення на рогівці у процесі клінічних досліджень не спостерігалися.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:

• нечасто – риніт, фарингіт; дуже рідко – набряк гортані.

Порушення загального характеру та стани, пов’язані з місцем введення:

• дуже рідко – гарячка.

Пацієнти дитячого віку.

Частоту, тип і тяжкість побічних реакцій у дітей можна очікувати подібними до тих, що виникають у дорослих.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, надзвичайно важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за балансом користь/ризик лікарського засобу. Працівників системи охорони здоров’я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

3 роки.

Після відкриття флакона препарат можна застосовувати протягом 28 днів.

Зберігати при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

По 5 мл у полімерних флаконах-крапельницях, 1 флакон-крапельниця у картонній коробці.

За рецептом.

УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ. A.Ш.

15 Теммуз Махаллеші Джамі Йолу Джаддесі №50 Гюнешлі Багджилар/Стамбул, Туреччина.