Препарати від алергічного риніту

Що таке алергічний риніт?

Алергічний риніт — це медичний термін, що позначає групу ознак, що вражають нос при алергії. Ці ознаки виникають, коли ви контактуйте з тим, на що у вас алергія, наприклад, на пил, шерсть тварин або пилок рослин (сінна лихоманка). Симптоми можуть виникати, коли ви їсте їжу, на яку у вас алергія.

За даними Академії алергії, астми та імунології США від 10 до 30 відсотків населення світу страждають від того чи іншого алергічного риніту.

Симптоми алергічного риніту: як розпізнати захворювання?

Загальні ознаки алергічного риніту включають:

• чхання;
• нежить;
• закладений ніс;
• свербіж у носі;
• кашель, біль та першіння у горлі;
• свербіж в очах;
• сльозотеча;
• темні кола під очима;
• часті головні болі;
• дуже суха, свербляча шкіра;
• кропив'янка;
• надмірна втомлюваність.

Зазвичай ви відчуваєте один або кілька цих симптомів відразу після контакту з алергеном. Деякі симптоми, такі як головний біль і втома, що повторюються, можуть з'явитися тільки після тривалого впливу алергенів. Гарячка (підвищення температури) не є ознакою сінної лихоманки.

Що викликає алергічний риніт?

Коли ваше тіло вступає в контакт з алергеном, виділяється гістамін, який є природною хімічною речовиною, яка захищає ваше тіло від алергену. Ця хімічна речовина може викликати алергічний риніт та його симптоми, включаючи нежить, чхання та свербіж в очах.

Алергічний риніт викликається вдиханням крихітних частинок алергенів. Найбільш поширеними повітряно-краплинними алергенами, що викликають риніт, є:

• пилок рослин;
• пилові кліщі;
• шерсть, лупа та виділення домашніх тварин;
• спори грибів.

Не до кінця зрозуміло, чому деякі люди стають надчутливими до алергенів, але у вас більше шансів захворіти на алергічний риніт, якщо у вашій родині були випадки алергії, астми або атопічного дерматиту.

Деякі зовнішні чинники можуть посилити цей стан, зокрема:

• сигаретний дим;
• хімікати;
• низькі температури;
• вологість;
• парфуми.

Особливості алергічного риніту: як протікає?

Є два типи алергічного риніту:

• сезонний — люди хворіють на алергічний риніт тільки протягом декількох місяців, тому що вони чутливі до сезонних алергенів, таких як пилок дерев або трав;
• постійний — може виникати цілий рік або будь-якої пори року у відповідь на домашні речовини, такі як пилові кліщі та лупа домашніх тварин.

У більшості людей з алергічним ринітом є легкі симптоми, які можна легко та ефективно вилікувати. Але в деяких людей симптоми можуть бути серйозними та стійкими, викликати проблеми зі сном та заважати повсякденному життю.

Симптоми алергічного риніту іноді з часом покращуються, але це може тривати багато років, і малоймовірно, що алергія повністю зникне.

Відмінності алергічного риніту від звичайного нежитю: якого кольору мають бути виділення?

Риніт може бути викликаний багатьма причинами, крім алергічної реакції. Найчастішими причинами виникнення нежитю є:

• інфекційне захворювання, наприклад, застуда;
• надчутливі кровоносні судини у носі;
• зловживання назальними засобами.

Іноді важко відрізнити алергію від застуди. Існує більше сотні штамів вірусів застуди. Кожен з них має тенденцію до широкого поширення у певний час року, тому ви можете прийняти застуду за сезонну алергію. Однак алергія викликає свербіж у носі та очах поряд з іншими назальними ознаками. Симптоми за тривалістю є цілорічні та/або сезонні.

Застуда чи грип тривають від трьох до семи днів. Застуда зазвичай починається з відчуття закладеності носа, за яким швидко слідує нежить і чхання. Протягом наступних кількох днів закладеність стає більш помітною, слиз із носа може стати забарвленим, може з'явитися невелика температура та кашель.

Залежно від причини риніту також може змінюватися колір і текстура виділень.

Алергічний риніт може викликати рідкі прозорі виділення з носа.

Білі чи жовті густі виділення є ознакою того, що у вас може бути застуда чи грип. Жовтий колір походить від клітин, наприклад, білих кров'яних тілець, які поспішають вбити хвороботворні мікроби. Як тільки клітини виконають свою роботу, вони виходять разом із носовим слизом і забарвлюють її в жовтувато-коричневий колір.

Якщо ваша імунна система задіює всі можливості для боротьби з бактеріальною або вірусною інфекцією, ваші соплі можуть стати зеленими та дуже густими.

Кров у слизу забарвлюватиме її в рожевий або червоний колір. Кров може трохи виділитися, якщо ви сильно сякаєте або отримали удар по носу. Вагітні жінки також можуть помічати криваві виділення. Це може бути пов'язане із збільшенням об'єму крові, гормонами або опухлими носовими ходами.

Коричневі виділення можуть бути результатом виходу старої крові з організму. Також це може виникнути, якщо ви нюхнули щось червоне чи коричневе, що змінило колір вашого слизу: бруд, тютюн чи перець.

Чорний слиз із носа може бути ознакою серйозної грибкової інфекції носових ходів (міцетомний грибковий синусит, алергічний грибковий гайморит, хронічний млявий синусит, фульмінантний синусит). Люди, які палять чи вживають заборонені речовини, також можуть мати чорні соплі.

Хоч би якою була потенційна причина риніту, рекомендується звернутися до лікаря для встановлення точного діагнозу.

Діагностика: до якого лікаря звертатися та які аналізи здавати при алергічному риніті?

Діагноз алергічного риніту часто ставиться клінічно на підставі характерних симптомів та гарної відповіді на емпіричне (без точного встановлення діагнозу) лікування антигістамінними препаратами або назальними глюкокортикоїдами.

Проте ваш лікар-алерголог може провести певні тести, щоб скласти для вас найкращий план лікування та профілактики. Формальний діагноз ставиться з урахуванням наступних аналізів:

• радіоалергосорбентний тест (наявність алерген-специфічного імуноглобуліну E в сироватці);
• шкірна проба та анамнез симптомів, які відповідають впливу алергену.

Легше діагностувати захворювання за наявності сезонних симптомів або коли пацієнт може чітко ідентифікувати один пусковий механізм, ніж коли симптоми мають хронічний характер або пацієнт повідомляє про кілька тригерів, включаючи алергени та подразники.

Шкірні проби та тести на алерген-специфічний IgE мають однакову чутливість. Переваги аналізу крові полягають у тому, що пацієнту не потрібно припиняти прийом антигістамінних препаратів за кілька днів до його початку, і для його проведення не потрібні технічні навички, тоді як перевага шкірних тестів полягає в тому, що вони дають негайні результати. Інтерпретація результатів будь-якого тесту вимагає знання алергенів, які є важливими для даного географічного регіону та їх сезонного характеру.

Чим може бути небезпечний алергічний риніт?

Алергічний риніт може спричинити проблеми зі сном, сонливість у денний час, дратівливість, проблеми з концентрацією уваги та погіршити симптоми астми.

Запалення, пов'язане з алергічним ринітом, може іноді призводити до інших патологічних станів:

• носові поліпи можуть заважати вашому диханню, погіршувати нюх;
• синусит (запалення носових пазух);
• інфекції середнього вуха.

Препарати для лікування алергічного риніту

Лікування алергічного риніту залежить від ваших симптомів та їх тяжкості. Також необхідно враховувати вік хворого та наявність інших захворювань, наприклад, астми.

Терапія алергічного риніту зазвичай починається з антигістамінних препаратів. Їх можна використати, коли симптоми виникають нечасто або тривають недовго. Пероральні (в рот) антигістамінні препарати пізнішого покоління мають меншу седативну дію, ніж старіші препарати, і настільки ж ефективні, тому їм віддають перевагу. Завдяки відносно швидкому початку дії антигістамінні препарати можна використовувати за необхідності.

Назальні глюкокортикоїди є найефективнішою фармакотерапією сезонного алергічного риніту. Вони найкраще працюють при безперервному використанні, але вони також можуть бути корисні при використанні протягом більш коротких періодів часу.

Протинабрякові спреї можна використовувати протягом короткого періоду, зазвичай не більше трьох днів, щоб зменшити закладеність носа та тиск у носових пазухах. Їх використання протягом тривалого часу може викликати звикання — після того, як ви припините їх застосування, ваші симптоми погіршаться.

Поговоріть зі своїм лікарем, перш ніж самовільно починати лікувати алергію.

Чим промивати ніс при алергічному риніті?

Зрошення носа сольовим розчином часто рекомендується як додаткове лікування, що довело свою ефективність при алергії. Регулярне очищення носових ходів розчином солоної води може допомогти позбутися подразників у носі.

Для промивання носа необхідно приготувати свіжий розчин: до 1 склянки теплої води потрібно додати 1 чайну ложку солі. Налийте його в спеціальний іригатор або неті пот (чайник для промивання), нахиліться вперед над раковиною під кутом приблизно 45 градусів. Нахиліть голову так, щоб одна ніздря була звернена до раковини. Влийте розчин у ніс. Солона вода потече через носові ходи і витече з іншої ніздрі і, можливо, з рота. Ви маєте його виплюнути, а не ковтати. Обережно висморкайтесь, щоб видалити розчин, що залишився. Повторіть процедуру з іншою ніздрею.

В аптеках продаються зручніші альтернативи — спреї з морською сіллю. Їх необхідно застосовувати кілька разів на день.

Лікування алергічного риніту, коли медикаменти не допомагають: що робити?

Важко повністю уникнути потенційних алергенів, але ви можете зробити кроки, щоб зменшити вплив певного алергену. Це допоможе покращити ваші симптоми.

Якщо ваш стан легкий, ви також можете полегшити симптоми, приймаючи безрецептурні ліки та регулярно промивати носові ходи.

Якщо риніт не проходить, терапевт може додати до вашого початкового лікування наступні медикаменти:

• збільшення дози кортикостероїдного назального спрею;
• використання короткострокового курсу протинабрякового назального спрею, який слід приймати разом з іншими ліками;
• поєднання антигістамінних таблеток з кортикостероїдними назальними спреями та, можливо, протинабряковими засобами.

Якщо додаткові процедури не допомагають, вас можуть направити до вузькоспрямованого фахівця — алерголога для подальшого обстеження та лікування.

Чим лікувати алергічний риніт у домашніх умовах?

Через побоювання з приводу можливих побічних ефектів, все більше людей з алергією шукають способи впоратися із симптомами алергії «природним шляхом». Але важливо пам'ятати, що трави теж є ліками (хоча і натуральними), мають побічні дії і можуть навіть погіршувати алергію.

Пам'ятайте про правильне дозування, а також протипоказання і, будь ласка, проконсультуйтеся зі своїм лікарем-алергологом перед прийомом деяких з наведених нижче трав:

• чай із кропиви дводомної;
• ефірна олія перили;
• обліпиха;
• імбирний чай.

Як вилікувати алергічний риніт назавжди?

Імунотерапія (уколи від алергії)

Ваш лікар може порекомендувати імунотерапію, якщо у вас тяжка форма алергії. Ці уколи з часом знижують вашу імунну відповідь на певні алергени.

Терапія починається із фази накопичення. На цьому етапі ви будете ходити до алерголога на щеплення один-три рази на тиждень протягом приблизно трьох-шести місяців, щоб дати вашому організму звикнути до алергену, що міститься у вакцині.

Під час підтримуючої фази вам, ймовірно, потрібно буде відвідувати свого алерголога для вакцинації кожні два-чотири тижні протягом трьох-п'яти років. Ви можете не помітити зміни протягом року після початку імунотерапії. Однак невдовзі симптоми алергії можуть зникнути назовсім.

Деякі люди можуть відчувати серйозні алергічні реакції на алерген, що міститься у щепленні. Багато алергологів просять вас почекати у лікарні від 30 до 45 хвилин після уколу, щоб переконатися, що у вас не буде інтенсивної чи небезпечної для життя реакції на неї.

Сублінгвальна імунотерапія (SLIT)

SLIT полягає в тому, щоб покласти під язик таблетку, що містить суміш кількох алергенів. Вона працює так само як уколи від алергії, але без ін'єкції. В даний час вона ефективна при лікуванні алергічного риніту, викликаного травою, пилком дерев, котячою лупою, пиловими кліщами та амброзією. Ваша перша доза SLIT буде застосована у кабінеті вашого лікаря. Як і уколи від алергії, ліки необхідно приймати часто протягом тривалого часу, визначеного лікарем.

Можливі побічні ефекти включають свербіж у роті або подразнення вух та горла. У поодиноких випадках лікування SLIT може спричинити анафілаксію.

Алергічний риніт та вагітність: лікування

Жінки, які мали до вагітності алергічний риніт, можуть помітити погіршення, поліпшення або відсутність змін у своїх симптомах під час вагітності. Більшість жінок помічають закладеність носа на пізніх термінах вагітності, навіть якщо раніше вони не мали риніту. Це називається "ринітом вагітності" і пов'язано з рівнем гормонів в організмі, а не з алергією. Риніт при вагітності не піддається лікуванню та проходить після пологів. Наведене нижче обговорення стосується лише алергічного риніту.

Як правило, слід уникати прийому більшості ліків або використовувати їх у найнижчій дозі, яка контролює симптоми під час вагітності. Якщо ви вагітні, важливо поговорити з лікарем про застосування медикаментів. Тим не менш, деякі ліки, що використовуються для лікування алергічного риніту, вважаються безпечними під час виношування дитини.

Якщо ви вагітні і у вас риніт легкого ступеня, ви можете контролювати свої симптоми, використовуючи тільки спреї для носа з сольовим розчином, які не містять інших ліків. Якщо вам дійсно потрібні ліки, безпечнішими вважаються такі варіанти:

• Назальні спреї. Певні спреї для носа є розумним варіантом для вагітних жінок, тому що для контролю симптомів потрібно набагато менше ліків, коли вони розпорошуються безпосередньо в ніс, порівняно з прийомом тих самих ліків через рот.
• Антигістамінні препарати — Цетиризин і Лоратадин вважаються досить безпечними для використання після попередньої консультації.
• Протинабрякові засоби — слід уникати прийому псевдоефедрину в першому триместрі вагітності, якщо це можливо, оскільки його безпека не підтверджена. Після першого триместру його слід використовувати лише за необхідності та лише за призначенням. Однак, ви не повинні використовувати його взагалі, якщо у вас високий кров'яний тиск або прееклампсія. Під час вагітності слід уникати прийому Фенілефрину.

Чим лікувати алергічний риніт при ГВ (грудному вигодовуванні)?

Для мам, що годують груддю існує безліч способів полегшити стан під час сезону алергії, і багато з них є легкодоступними безрецептурними продуктами. Багато жінок помилково вважають, що вони можуть приймати більшість ліків під час грудного вигодовування. Але насправді це не так — принаймні здебільшого. Тільки невелика частина ліків не рекомендується мамам, що годують, тому що вони пов'язані з несприятливим впливом на немовлят.

Антигістамінні препарати першого покоління найменш використовувані, оскільки вони можуть викликати у мам сонливість, що потенційно небезпечно для малюка. Однак у низьких дозах ліки другого та третього покоління, такі як Лоратадин та Цетрин, є допустимими.

Сольовий назальний спрей і очні краплі, призначені для полегшення симптомів застуди/алергії, вважаються безпечними для мам, що годують, і можуть допомогти полегшити деякі з симптомів.

Імунотерапія також вважається безпечною під час грудного годування.

Порадьтеся перш за все з вашим терапевтом, перш ніж приймати будь-які ліки, якщо ви годуєте грудьми дитину з такими станами:

• народилась зарано (передчасно);
• мала низьку вагу при народженні;
• має захворювання.

Алергічний риніт у дітей: чим лікувати та що робити, якщо з'явилося ускладнення?

Алергічний риніт нечасто зустрічається у дітей віком до двох років, оскільки вони мало контактували з алергенами з навколишнього середовища. Якщо у вашої дитини є такі симптоми, як постійний нежить, їй або йому слід звернутися до лікаря для перевірки інших можливих причин.

Якщо лікар вашої дитини встановить, що у неї дійсно алергічний риніт, варіанти лікування включають антигістамінні препарати, багато з яких доступні у рідкій формі. Якщо вони неефективні і симптоми у вашої дитини серйозні, лікар може запропонувати спробувати глюкокортикоїдний спрей назальний протягом обмеженого часу.

Якщо ви вважаєте, що у вашої дитини алергія, зверніться до лікаря. Завжди консультуйтеся з педіатром, перш ніж лікувати дитину будь-якими ліками. Важливо отримати правильний діагноз та лікування.

Якщо у вашої дитини серйозні сезонні алергії, обмежте контакт дитини з алергенами, залишивши її всередині будинку, коли кількість пилку велика. Також може бути корисно часто прати одяг та простирадла в сезон алергії та регулярно пилососити. Існує безліч різних методів лікування алергії у вашої дитини. Однак деякі ліки можуть спричиняти побічні ефекти навіть у невеликих дозах.

Профілактика хвороби: що не можна при алергічному риніті?

Найкращий спосіб запобігти симптомам алергії — це контролювати контакт з алергенами ще до того, як ваше тіло зможе негативно відреагувати на них. Загальні поради щодо профілактики алергічного риніту:

• не чіпайте ніс і не тріть його брудними руками;
• часто мийте руки водою з милом;
• використовуйте пилосос із сертифікованим фільтром для захисту від астми та алергії, щоб зменшити вплив алергенів під час збирання;
• стирайте постільну білизну та наволочки у гарячій воді з миючим засобом, щоб зменшити кількість алергенів;
• не допускайте домашніх тварин до спальні, щоб зменшити кількість алергенів улюбленців у вашій постільній білизні;
• носіть на вулиці сонцезахисні окуляри та капелюх із широкими полями, щоб зменшити контакт із пилком рослин;
• приймайте душ відразу після того, як повернулися додому;
• починайте прийом медикаментів до нападів сезонної алергії;
• тримайте вікна закритими під час сезону високої концентрації пилку та плісняви.

 

Джерела

Allergic Rhinitis / ClevelandClinic (англ.)

Safety of antihistamines during pregnancy and lactation / NCBI (англ.)

15 Home Remedies for Allergies / Healthline (англ.)

Allergic rhinitis / NHS (англ.)

Hay fever: Which medications can relieve allergic rhinitis? / NCBI (англ.)

Treatment of Allergic Rhinitis / VerywellHealth (англ.)

Nasal Irrigation: Natural Relief for Cold & Allergy Symptoms / WebMD (англ.)

Yellow, Green, Brown, and More: What Does the Color of My Snot Mean? / Healthline (англ.)