Препарати від лишаю

Що таке лишай та від чого він з'являється?

Лишай є загальною назвою деяких дерматологічних захворювань, що виявляються у вигляді характерних висипів. Захворювання під назвою лишай можуть викликати різні причини, проте найпоширенішим фактором, що максимально підходить під даний термін, є мікроспорія.

Мікроспорія або в народі лишай — це грибкове захворювання яке вражає шкіру, волосисту частину голови і в рідкісних випадках нігтьову пластину. Основною причиною інфекції є гриби роду Microsporum. Дане захворювання передається при прямому контакті від зараженої тварини або людини до здорової.

Особливостями, які характеризують лишай відмінними від інших захворювань, є:

• обламування волосся на 1-2 мм від шкіри;
• округлі або овальні ділянки ураження;
• великий валик навколо ділянок;
• сіре лущення по центру вогнища поразки.

Появі лишаю сприяють такі фактори:

• зниження імунітету;
• стрес;
• контакт із хворою на лишай людиною;
• контакт з хворою твариною (домашньою або безпритульною);
• недотримання правил особистої гігієни;
• тривалий догляд за хворими на лишай тваринами (ветеринарні лікарні, ферми);
• порушення цілісності шкірного покриву;
• наявність інших захворювань шкіри.

Які бувають види лишаю?

Щодо походження мікроспорій лишай класифікується на антропогенний, зоогенний, а також у рідкісних випадках геофільний.

Класифікація лишаю

1. Зоогенний лишай викликаний грибками, які паразитують на тваринах, переважно на собаках і кішках, проте також можна заразитися від кроликів, тхорів, хом'яків, щурів, морських свинок.
2. Антропогенний лишай спровокований грибками, які вражають лише людину. Отже, тільки від людини цей вид лишаю можна підхопити. Крім самої людини заразитися можна також від предметів особистої гігієни чи речей, із якими він безпосередньо контактував.
3. Геофільним лишаєм можна заразитися через грунт, в якому живуть грибки, що паразитують у землі.

Види лишаю

1. Рожевий лишай чи хвороба Жибера. Даний вид лишаю є одним з найпоширеніших. Має специфічну форму у вигляді овальної плями з рожевим обідком, всередині шкіра світліша. Найчастіше виникає на руках, ногах, спині, животі. Рідше з'являється на обличчі. Шкіра в місцях поразки досить сильно лущиться. Уражене вогнище зазвичай починає лущитися від середини до країв.

Середній час перебігу хвороби Жібера від 4 до 6 тижнів, однак у деяких випадках це захворювання може тривати і довше.

Рожевий лишай має інфекційно-алергічну природу. Причини здатні викликати рожевий лишай:

• знижений імунітет;
• стрес;
• на фоні герпетичної інфекції як самостійний дерматоз;
• недавно перенесені вірусні та застудні захворювання (ГРВІ, ГРЗ, грип);
• неправильний догляд чи ушкодження шкірних покривів;
• переохолодження.

2. Стригучий лишай або трихофітія. Спровокований цей вид, лишаю грибами Trichophyton violaceum, Trichophyton tonsurans, а також деякими видами Microsporum. Уражається гладка шкіра та волосиста частина голови.

Джерелом інфекції є хворі тварини та люди. Стригом цей вид лишаю називають завдяки тому, що внаслідок хвороби порушується структура волосся і вони починають випадати, залишаючи після себе пеньки. Стригучий лишай унікальний тим, що при його появі відсутні властиві іншим видам даного захворювання симптоми у вигляді сверблячки, а також дискомфортних відчуттів.

3. Червоний плоский лишай. Хронічне запальне захворювання шкіри і слизових оболонок, що рідко вражає нігті з характерними фіолетовими блискучими вузликами — папулами. Поширеність червоного плоского лишаю становить близько 1% всіх шкірних захворювань.

4. Висівкоподібний або різнобарвний лишай — це поверхове ураження шкіри грибкової природи, а саме дріжджоподібні гриби. Висівкоподібний лишай характерний блідо-рожевими плямами, які з'являються на шкірі спини, плечей та шиї. За відсутності лікування ця недуга набуває жовто-коричневих відтінків, завдяки чому має другу назву різнобарвну.

Причини висівкового лишаю наступні:

• шкідливі умови праці;
• фізіологічно неправильне відлущування епідермісу.
• високі чи низькі температури на виробництві;
• пил;
• інтенсивна фізична праця;
• недотримання правил особистої гігієни;
• низький імунітет;
• зловживання алкоголем;
• безконтрольний прийом антибактеріальних препаратів.

Висівкоподібний лишай є більш косметологічною проблемою, проте може турбувати сверблячка від легкої інтенсивності до досить сильного.

Висівковий лишай притаманний переважно молодим людям дітородного віку, ніж дітям або особам похилого. Справа в тому, що потовидільна система більш виражена саме в молодому віці.

Різнобарвний лишай добре піддається лікуванню. При правильному лікуванні вже через 2-3 тижні пацієнти відзначають значне поліпшення і навіть відсутність клінічних проявів.

5. Оперізуючий лишай. Цей недуг не має жодного відношення до мікроспорій, будучи різновидом герпесу, а саме викликаний вірусом вітряної віспи. Страждають на дане захворювання особи старшої вікової групи. Це пов'язано як із загальним, так і специфічним зниженням імунітету, який здобувається ще в дитячому віці під час перенесеної вітряної віспи (вітрянки).

Заразитися оперізуючим лишаєм можна повітряно-крапельним або контактним шляхом, а саме при контакті шкіри здорової людини з ерозіями і бульбашками зараженої людини вітряною віспою або герпесом.

Локалізація лишаю

Лишай залежно від локалізації поділяється на мікроспорію гладкої шкіри та волосистої частини голови.

При мікроспорії гладкої шкіри недуга локалізується переважно на обличчі, шиї, верхніх кінцівках, а також спині. Являє собою злегка набряклу рожево-червону пляму, в розмірі від 0,5 до 5 см і має круглу або овальну форму.

Мікроспорія волосистої частини голови має вигляд лисини, яка різко обмежена в краях. Поверхня даних лисин покрита лусочками сірого або білого кольору.

Як діагностується лишай?

Діагностика лишаю, як правило, ґрунтується на зборі анамнезу та візуальному огляді. Особливих лабораторних досліджень для діагностики лишаю немає.

Одним із способів діагностувати лишай є лампа Вуда. Даний діагностичний прилад призначений для розпізнавання грибкових та інших захворювань шкіри.

Також для того, щоб ідентифікувати саме мікроспорію, а також вид грибка, беруть зіскрібок шкіри, а саме з місця її ураження захворюванням.

У разі складнішої форми лишаю для з'ясування точного діагнозу проводять біопсію вогнищ ураження шкіри з подальшим дослідженням тканин.

Лишай при вагітності та ГВ: чим лікувати?

Лишай може виникнути у різних категорій людей, у тому числі вагітних, а також у жінок з лактацією. Гормональна перебудова під час вагітності запускає різні процеси в організмі жінки, які також можуть бути патологічними.

Лишай при вагітності

Як правило, лишай не є небезпечним захворюванням для плода і не може негативно позначитися на вагітності загалом, крім зниження якості життя у зв'язку із неприємними симптомами.

Лікування неускладненого лишаю під час вагітності має проводитися засобами, які не здатні на будь-який негативний вплив на плід. Найчастіше в період виношування дитини прописують суспензії на основі цинку, тальку, гліцерину та води. У деяких випадках цього засобу може бути достатньо, щоб підсушити і навіть усунути лишай.

Якщо є активне лущення, екзематизація великих вогнищ ураження або приєднання вторинної інфекції, то в такому випадку часто призначають таблетовані препарати, виходячи з термінів вагітності.

Оскільки вагітність сама по собі надає велике навантаження на організм жінки, для профілактики лишаю майбутнім мамам необхідно дотримуватися наступних правил та рекомендацій:

• не переохолоджуватися;
• не з'являтися у місцях великого скупчення людей, особливо у зимовий час.

Лишай при грудному вигодовуванні

Лишай не є показанням до припинення грудного вигодовування, проте лікарські препарати, які приймаються під час годування груддю, мають вибиратися з урахуванням користі та ризику. В іншому випадку, якщо для лікування лишаю можуть знадобитися лікарські препарати, які можуть нашкодити дитині, що годується, слід перервати грудне вигодовування на період прийому ліків.

Як лікувати лишай у дітей?

Найчастіше хворіють діти, оскільки їх захисна функція шкіри знижена, у зв'язку з чим вони є більш вразливими до різних дерматологічних захворювань. Лишай проявляється у дітей так само, як і у дорослих, проте з більш яскравою виразністю.

Лікування лишаю у дітей рівно таке ж, як у дорослих, і залежить від виду та ступеня тяжкості даного дерматологічного захворювання. Специфічність лікування лишаю у дітей полягає у протипоказанні багатьох лікарських препаратів.

Для лікування лишаю у дітей використовують місцеві препарати (суспензії, мазі та інші) на основі цинку. Препарати на основі даного компонента сприяють наступним процесам:

• загоєння;
• усунення запалення;
• антисептичну дію;
• регенерація шкіри;
• підсушування.

Також терапія лишаю у дітей включає гормональні мазі, дозволені з ранніх років, наприклад:

• Елідел;
• Кутивейт;
• Преднітоп;
• Адвантан;
• Молескін.

Скільки часу лікується лишай?

В середньому тривалість лікування лишаю в середньому триває від 4 до 6 тижнів. Багато в чому тривалість лишаю залежить від наступних факторів:

• вид лишаю;
• ступінь тяжкості;
• вік;
• причина, яка могла спровокувати лишай;
• супутні стани чи захворювання;
• правильність лікування;
• спосіб життя.

Лишай: чим лікується?

Лікування лишаю, як правило, комплексне. Для того, щоб зрозуміти які лікарські препарати необхідно приймати, слід розділити лишай на грибкову та герпетичну форму.

Лишай, викликаний різними грибками, передбачає прийом різних лікарських препаратів:

• антисептичні розчини (Хлоргексидин, Йод 5%);
• засоби для підсушування шкіри (Саліциловая кислота 5%, Борна кислота 3%);
• протигрибкові мазі (Екзодеріл, Кетоконазол, Нізорал, Ламізил, Ламікон, Ламіфен, Тербізил, Дермазол);
• глюкокортикоїдні місцеві препарати (Сінофлан, Дермовейт);
• ранозагоювальні засоби (Саліцилова мазь, Цинкова мазь).

Під час оперізувального лишаю (герпесу) застосовують такі групи лікарських препаратів:

• противірусні препарати (Ацикловір, Фамцикловір, Валацикловір);
• протизапальні препарати (Диклофенак, Ібупрофен);
• інтерферони системної дії (Інтерферон гама);
• зовнішнє лікування (1-2% розчини метиленового синього, діамантовий зелений, фукорцин, 0,5% розчин хлоргексидину біглюконату).

Лікування рожевого лишаю Жибера

Рожевий лишай немає грибкову чи герпетичну природу, тому його лікування не передбачає противірусних чи протигрибкових препаратів.

Крім медикаментозного лікування рожевого лишаю необхідно дотримуватися наступних повсякденних правил:

• виключити носіння синтетичного одягу;
• не купатися у період загострення;
• не використовувати під час купання мочалки.

Раніше рожевий лишай не лікували за допомогою медикаментів, але для більш ефективної та комфортної терапії останнім часом фахівці почали прописувати деякі лікарські препарати. Як симптоматичне лікування застосовують антигістамінні препарати (Еріус, Цетрин, Тіазолін, Супрастин). Вибір того чи іншого антигістамінного препарату залежить від перебігу та ступеня його тяжкості.

Місцеве лікування рожевого лишаю полягає у щадній терапії, оскільки даний вид захворювання не терпить застосування агресивних компонентів. Найчастіше при лишаї Жибер використовують кортикостероїдні мазі (Тридерм, Тримістин, Синафлан, Триакутан).

Під час лікування рожевого лишаю дуже важлива дієта як деяких обмежень у харчуванні. З раціону необхідно виключити такі продукти:

• копченості;
• гостра їжа;
• смажена їжа;
• гостра їжа;
• прянощі;
• кава;
• шоколад;
• цитрусові;
• червоні овочі та фрукти;
• газування;
• соки;
• здобна випічка;
• яйця;
• алкоголь.

Як швидко позбутися лишаю на обличчі?

Швидке лікування та усунення – це не про лишай. Дане захворювання потребує тривалого комплексного лікування як з боку шкіри, так і причини виникнення.

Локалізація лишаю на обличчі є найбільш неприємною, оскільки її складно приховати, завдяки чому знижується якість життя. Також у зв'язку з тим, що шкіра особи є більш ніжною та чутливою, лишай може залишати на даній ділянці пігментацію або шрами навіть після лікування.

Медикаментозне лікування лишаю на обличчі не відрізняється від впливу на інші ділянки тіла, де знаходиться це дерматологічне захворювання. Максимально знизити виразність лишаю на обличчі допоможуть такі засоби та методи:

• місцеві кортикостероїди;
• прийом антигістамінних препаратів;
• дотримання дієти, а також ведення здорового способу життя;
• підтримка гігієни обличчя.

Як позбутися лишаю в домашніх умовах?

Крім традиційних методів лікування лишаю використовують також народні способи. Найефективнішими методами вважаються:

• марганцівка. Опустити зубочистку на порошок калію перманганату і розвести в ємності зі столовою ложкою води. Обов'язково потрібно простежити, щоб марганцівка добре розчинилася, оскільки нерозчинні кристали можуть спричинити опік;
• газетний попіл. Необхідно спалити газету на тарілці чи металевій ємності, доки від неї не залишиться попіл. Поки попіл не охолонув, його потрібно втирати в осередки лишая;
• березовий дьоготь. Необхідно змішати 1 частину березового попелу та 3 частини дьогтю, після чого нанести на уражені місця на кілька годин, потім змити;
• яблучний оцет. Слід прикласти на 5-10 хвилин змочений яблучним оцтом ватний диск.

Також при лишаю дуже важливе правильне харчування. З раціону слід виключити гострі, пряні, жирні та смажені продукти. Під час лишаю необхідно відмовитись від продуктів харчування, здатних викликати алергію.

 

Джерела

Varicella-zoster virus / PubMed (англ.)

Chickenpox / Drugs.com (англ.)

Varicella zoster virus infection: natural history, clinical manifestations, immunity, and current and future vaccination strategies / PubMed (англ.)

Nursing treatment of chickenpox in children / PubMed (англ.)