Цефтріаксон

МНН (міжнародна непатентована назва, дженерик): Цефтріаксон / Ceftriaxone.

Оригінальний препарат: Роцефін / Rocephin.

Торгові найменування: Цефамед, Азаран, Роцефін, Ротацеф, Лендацин.

Лікарські форми: порошок для приготування ін'єкцій.

Групова приналежність: Антибіотики. Цефалоспорини 3-го покоління.

Цефтріаксон: що це і від чого приймають цей препарат?

Цефтріаксон є цефалоспориновим антибіотиком третього покоління з широким спектром дії, який використовується для лікування бактеріальних інфекцій в різних органах і системах організму, наприклад, в дихальних шляхах, шкірі, м'яких тканинах і сечовивідних шляхах. Цефтріаксон має високу активність відносно грамнегативних (Г-) бактерій, менш — грампозитивних (Г+) бактерій, також він активний відносно синьогнійної палички. Цефтріаксон будучи цефалоспорином 3-го покоління має перевагу над 1 і 2 поколіннями щодо ентеробактерій. Механізм дії цефтріаксону пов'язаний з пригніченням біосинтезу клітинної стінки мікробної клітини.

Цефтріаксон приймається для лікування таких інфекційних хвороб:

• гонорея (захворювання, що передається статевим шляхом);
• запальні захворювання органів малого таза (інфекція жіночих репродуктивних органів, яка може викликати безпліддя);
• менінгіт (інфекція оболонок, що оточують головний і спинний мозок);
• інфекції легенів, вух, шкіри, сечовивідних шляхів, крові, кісток, суглобів і черевної порожнини.

Ін'єкції цефтріаксону також іноді робляться перед певними видами хірургічних втручань, щоб запобігти інфекцій, які можуть розвинутися після операції.

Цефтріаксон є сильним антибіотиком, який активний проти ряду безлічі бактерій, тому його зазвичай призначають тільки при тяжких інфекційних захворюваннях, які вимагають тривалого лікування.

Чи можна колоти цефтріаксон при цукровому діабеті?

Люди, які страждають на діабет, можуть приймати антибіотики. Це важливо знати, тому що діабет підвищує ризик ряду типів інфекцій, включаючи інфекції сечовивідних шляхів (ІМП), шкірні інфекції та інфекції рук і ніг. Якщо ви заразилися інфекцією, не менш важливо розуміти, тип інфекції, як її слід лікувати і кращий тип лікування.

Цефтріаксон можна застосовувати у людей з цукровим діабетом і 1-го і 2-го типу, проте з особливою обережністю. Інфекційні захворювання можуть спровокувати підвищення рівня цукру в крові (гіперглікемія), і деякі антибіотики, в тому числі цефтріаксон можуть робити те ж саме. Вони також можуть викликати низький рівень цукру в крові (гіпоглікемії). Тому необхідно регулярно перевіряти рівень цукру в крові за допомогою спеціального апарату глюкометра, не менше ніж чотири рази на день або так часто, як рекомендовано лікарем. Крім того, потрібно чітко слідувати своїм планом лікування через хворобу щодо коригування інсуліну або інших антидіабетичних засобів, вибору продуктів харчування і того, коли слід звертатися за медичною допомогою.

Чи можна застосовувати вагітним антибіотик цефтріаксон?

Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) вважає цефтріаксон ліками категорії B для вагітних, що означає, що він не вивчався у вагітних жінок. Однак при дослідженні на вагітних тваринах цефтріаксон не чинив негативного впливу на ще ненароджений послід.

Ліки категорії B для вагітних можуть бути дозволені до застосування у вагітної жінки, якщо лікар вважає, що користь для матері переважує будь-які можливі ризики для майбутньої дитини. Також необхідно пам'ятати, що інфекційні захворювання можуть негативно впливати на здорову вагітність і плід.

Чи можна цефтріаксон під час годування грудьми?

Цефтріаксон на думку багатьох лікарів, якщо є гостра потреба в його призначенні, вважається допустимим до використання під час грудного вигодовування. Обмежена інформація вказує на те, що цефтріаксон у дозі 1 грам для матері виробляє низькі рівні в молоці, які, як очікується, не викличуть побічних ефектів у немовлят, яких годуються груддю. Іноді повідомлялося про порушення мікрофлори шлунково-кишкового тракту немовляти, що призводить до діареї або молочниці, при застосуванні цефалоспоринів, але ці ефекти не були належним чином оцінені.

Вважається, що через низьку пероральну біодоступность абсорбція цефтріаксону з вживаємого молока в плазму немовляти буде нульовою або незначною, за винятком випадків недоношеності і найближчого неонатального періоду (від моменту народження до перших 7-ми днів життя немовляти), коли кишкова абсорбція може бути збільшена.

Якщо жінкам в період лактації потрібні високі дози цефтріаксону і тривала терапія, то слід припинити грудне вигодовування немовляти.

Чи можна колоти цефтріаксон дітям?

Цефтріаксон застосовується в педіатричній практиці для лікування інфекційних хвороб у дітей з 15-го дня від народження тільки за призначенням лікаря.

Для новонароджених з гіпербілірубінемією (жовтяниця) цефтріаксон заборонений до застосування. Це може викликати білірубіновий енцефаліт — запальне захворювання мозку, яке може призвести до втрати слуху, пошкодження мозку або смерті. Також його не можна застосовувати для недоношених дітей.

Що важливо знати перед застосуванням цефтріаксону?

В першу чергу варто знати, що якщо у вас алергія на пеніцилін, існує ризик перехресної алергії (специфічна алергія на кілька алергенів, що мають схожу будову) на цефтріаксон. В такому випадку ніколи не слід використовувати цефтріаксон.

Не можна змішувати цефтріаксон в одній ін'єкції з іншими антибіотиками або з будь-яким розчинником, що містить кальцій.

Необхідно враховувати, що цефтріаксон може вплинути на результати деяких медичних тестів.

Цефтріаксон зазвичай змішують з розчинником, щоб підготувати його до використання. Змішані ліки необхідно використовувати протягом певної кількості годин або днів. Це буде залежати від виду розчинника і від зберігання готового розчину.

Не можна використовувати розчинники, які містять кальцій, наприклад, розчин Рінгера з лактатом. Сумісні розчини для внутрішньовенних вливань включають стерильну воду для ін'єкцій, бактеріостатичну воду для ін'єкцій, 5% і 10% розчин глюкози для ін'єкцій, 0,9% розчин хлориду натрію. Бактеріостатичну воду для ін'єкцій не слід використовувати для приготування розчину для новонароджених.

Зберігати розбавлені розчини можна 2 дні при кімнатній температурі або 10 днів в холодильнику.

Цефтріаксон слід використовувати з особливою обережністю і тільки після попередньої консультації з лікарем, якщо:

• відзначається підвищений білірубін в крові;
• наявність цукрового діабету 1 і 2 типів;
• в анамнезі запальні захворювання кишечника (наприклад, коліт);
• тяжка печінкова і ниркова недостатність.

Скільки необхідно колоти цефтріаксон і яке повинно бути дозування?

Перш ніж призначити цефтріаксон, лікар проведе аналізи, щоб визначити, яка бактерія викликає інфекцію. Вони можуть включати аналіз крові або сечі (наприклад, ті, які використовуються для діагностики гонореї) або культивування бактерій (в тому числі ті, які використовуються для діагностики стрептокока в горлі).

Тривалість терапії та доза цефтріаксону безпосередньо залежать від типу інфекційного збудника, тяжкості захворювання, а також віку і ваги потенційного пацієнта.

Цефтріаксон — це є невеликий флакон з білим порошком, який необхідно розводити зі спеціальним розчинником, щоб отримати готовий до застосування розчин. Цефтріаксон вводиться в м'яз або у вигляді інфузії у вену. Внутрішньовенна ін'єкція повинна вводитися повільно, і інфузія може зайняти не менше півгодини.

Дозування цефтріаксону для дорослих.

Звичайна добова доза для дорослих становить 1-2 г один раз в день (або порівну два рази в день) в залежності від типу і тяжкості інфекції.

Для інфекцій, викликаних Staphylococcus aureus, рекомендована добова доза становить від 2 до 4 г. Дозування в день не повинно перевищувати 4 г.

Для передопераційного використання (хірургічна профілактика) рекомендується одноразова доза 1 г, яка вводиться внутрішньовенно за 2 години до операції.

Як правило, терапію цефтріаксоном слід продовжувати не менше 2 днів після зникнення ознак і симптомів інфекції. Звичайна тривалість терапії становить від 4 до 14 днів; при ускладнених інфекціях може знадобитися більш тривала терапія.

При лікуванні інфекцій, викликаних Streptococcus pyogenes, терапію слід продовжувати не менше 10 днів.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки корекція дозування не потрібна.

Доза цефтріаксону для дітей.

Для лікування інфекцій шкіри і м'яких тканин рекомендована загальна доза на добу становить від 50 до 75 мг/кг один раз в день (або порівну два рази в день). Максимальна доза в день не повинна перевищувати 2 г.

Для лікування серйозних різних інфекцій рекомендована сумарна денна доза становить від 50 до 75 мг/кг, яку вводять в кілька прийомів кожні 12 годин. Загальна добова доза повинна бути не більше 2 г.

При лікуванні менінгіту рекомендується початкова терапевтична доза 100 мг/кг (не більше 4 г). Добова доза може вводитися один раз в день (або порівну кожні 12 годин). Звичайна тривалість терапії становить від 7 до 14 днів.

Через скільки діє цефтріаксон після ін'єкції?

Цефтріаксон повільно виводиться з організму і надає тривалу терапевтичну дію протягом 12 годин, тому найчастіше його застосовують 1 раз в день. Так як він використовується тільки у вигляді парентеральної форми і вводиться в м'яз або вену, він починає діяти вже через 10 хвилин після ін'єкції.

Взаємодія препарату цефтріаксон з алкоголем і іншими речовинами

На курс лікування цефтріаксоном категорично заборонено вживання алкоголю, і протягом 48 годин після останньої ін'єкції. Це пов'язано з тим, що цефтріаксон здатний підсилювати накопичення токсичного продукту розпаду етанолу — ацетальдегіду. В результаті цього може виникнути отруєння алкоголем на початкових етапах якого відзначаються такі симптоми як:

• гіперемія (почервоніння) обличчя;
• спазми в шлунково-кишковому тракті;
• нудота і блювота;
• гостра діарея і подальше зневоднення організму;
• падіння кров'яного тиску і високий пульс;
• сильний головний біль.

Цефтріаксон може вступати в несприятливу, лікарську взаємодію з такими лікарськими препаратами:

• препарати кальцію — негативний вплив на нирки і легені;
• інші антибіотики в одному шприці з цефтріаксоном за одне застосування (потрібен певний інтервал використання);
• вітамін К — погіршується його синтез (утворення) в організмі;
• нестероїдні протизапальні препарати та антикоагулянти — збільшується ризик виникнення шлункової кровотечі;
• петльові діуретики — посилюється негативний вплив на нирки.

Передозування цефтріаксоном і перша допомога

Передозування цефтріаксоном може бути смертельно небезпечно, оскільки не існує спеціального антидоту при отруєнні цим медикаментом. У разі його виникнення потрібна негайна госпіталізація і проведення процедури — очищення крові (гемодіаліз).

Перші ознаки передозування цефтріаксоном можуть включати:

• проблеми з диханням;
• лихоманка і озноб;
• нерегулярне серцебиття (скачки пульсу);
• сильні болі і спазми в животі;
• хворобливе сечовипускання;
• сильна слабкість і млявість.

При виникненні хоча б більш одного з перерахованих вище симптомів, негайно потрібно звернутися в швидку.

Які побічні ефекти антибіотика цефтріаксон і що потрібно робити?

Цефтріаксон може не у кожного спричинити виникнення побічних ефектів, але є ймовірність що вони все-таки з'являться при використанні більш високих доз:

• почервоніння і болісність в місці уколу;
• розлад кишечника;
• легкий висип шкіри;
• зміна показників формених елементів крові;
• втрата апетиту, нудота;
• порушення мікрофлори кишечника і піхви.

Для того щоб зменшити прояв побічних ефектів цефтріаксону необхідно дотримуватися всіх рекомендацій лікаря з приводу застосування даного препарату, проводити контроль лабораторних аналізів і приймати пробіотичні препарати (наприклад, Ентерожерміна, Лінекс) для поповнення корисних бактерій в кишечнику.

 

Джерела

Цефтріаксон / Державний реєстр лікарських засобів України

Ceftriaxone (injection) / Drugs.com (англ.)

Ceftriaxone Vial / WebMD (англ.)

CEFTRIAXONE / RxList (англ.)

Ceftriaxone Injection / MedlinePlus (англ.)

ceftriaxone (Rx) / Medscape (англ.)

Ceftriaxone / DrugBank (англ.)

Ceftriaxone 1g Powder for Solution for Injection or Infusion / emc (англ.)