Ранітидин

МНН (міжнародна непатентована назва, дженерик): Ранітидин / Ranitidine.

Оригінальний препарат: Зантак / Zantac.

Торгові найменування: Ранісан, Гістак, Ранігаст, Рантак, Уметак.

Що таке ранітидин?

Ранітидин — це противиразковий препарат, який належить до групи Н2-гістаміноблокаторів. Шляхом впливу на Н2-гістамінові рецептори в шлунку, ранітидин зменшує вироблення соляної кислоти і її агресивну дію на відділи шлунково-кишкового тракту.

Ранітидин застосовується для лікування таких станів як:

• виразки шлунка і 12-типалої кишки;
• стан, при якому шлунок виробляє занадто велику кількість кислоти (синдром Золлінгера-Еллісона);
• гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) (стан, при якому зворотний потік кислоти зі шлунку викликає печію і пошкодження стравоходу);
• з метою профілактики повторів шлункових кровотеч;
• в якості профілактики виникнення синдрому Мендельсона (попадання шлункового соку в дихальні шляхи під наркозом) при хірургічних втручаннях.

Що необхідно знати перед тим, як почати прийом ранітидину

Якщо у вас відзначається алергія на препарат ранітидин, слід скасувати його подальше використання та звернутися до лікаря для підбору альтернативного лікування станів, пов'язаних з кислотністю шлункового соку.

На момент терапії ліками ранітидин рекомендується не допускати вживання алкоголю. Це може збільшити ризик пошкодження шлунка. До загоєння виразки може пройти до 8 тижнів прийому цих ліків. Для досягнення найкращих результатів потрібно продовжувати використовувати ранітидин відповідно до вказівок лікаря. Необхідна консультація з лікарем, якщо ваші симптоми не поліпшуються після 6 тижнів лікування.

Якщо при лікуванні печії препаратом ранітидин вона не проходить понад 2 тижні, бажано звернутися до лікаря.

Необхідно дотримуватися обережності та радитися з лікарем з приводу прийому ранітидину, якщо у вашому анамнезі наявні такі стани:

• порфірія (спадкове захворювання, зумовлене порушенням синтезу гема з підвищенням вмісту проміжних продуктів порфіринів в крові та тканинах);
• фенілкетонурія (вроджене порушення метаболізму амінокислот);
• захворювання печінки та/або нирок.

Ранітидин не можна приймати під час вагітності та в період годування немовляти грудьми. Якщо у вас виразкова хвороба необхідна консультація лікаря, щоб підібрати для вас найбільш безпечне лікування.

Ранітидин заборонений для прийому будь-ким молодше 12 років.

Протипоказання до застосування ранітидину

Ранітидин має свої протипоказання, при яких його застосування заборонено:

• вагітність та період лактації;
• вік молодше 12 років;
• цироз печінки або печінкова недостатність;
• ниркова недостатність;
• порфірія в історії захворювань.

Як приймати ранітидин?

Ранітидин випускається у вигляді таблеток, шипучих таблеток та гранул, а також сиропу для прийому всередину. Зазвичай його приймають 1 раз в день перед сном або 2-4 рази на добу. Щоб запобігти симптомів, які викликають печію, його приймають за 30-60 хвилин до вживання їжі.

Приймати ранітидин потрібно точно відповідно до рекомендацій лікаря. Не можна самостійно змінювати дозування або кратність прийому в день.

Дозувати ранітидин у вигляді сиропу необхідно тільки за допомогою мірного посуду, який йде в комплекті з упаковкою.

Шипучі таблетки та гранули ранітидину слід розчиняти на один стакан води, приблизно на 180-240 мл.

Спосіб застосування та дозування ранітидину

Для лікування виразок відділів шлунково-кишкового тракту.

Застосовується по 1 таблетці в дозуванні 150 мг 2 рази на день або ж 2 таблетки (300 мг) перед сном. У разі необхідності може застосовуватися по 300 мг 2 рази на добу. Тривалість лікування становить 1-2 місяці.

При виразках, викликаних прийманням НПЗП (нестероїдні протизапальні препарати), тривалість застосування може затягнутися до 3 місяців.

Для лікування ГЕРБ.

Застосовується по 1 таблетці в дозі 150 мг 2 рази поділені на два прийоми або ж 2 таблетки (300 мг) на ніч, а також доза може збільшуватися до 4 разів на добу в дозуванні 150 мг.

При синдромі Золлінгера-Еллісона.

Схема прийому становить по 150 мг 3 рази на день, а далі доза при необхідності може варіюватися.

З метою профілактики кислотних станів і кровотеч шлунково-кишкового тракту.

Прийом становить по 1 таблетці (150 мг) вранці та ввечері. Курс лікування встановлює лікар залежно від стану здоров'я.

Для профілактики виникнення синдрому Мендельсона.

Зазвичай застосовується 1 таблетка за 2 години до хірургічного втручання, а також за день до операції перед сном в дозі 150 мг.

Що станеться при пропуску чергової дози ранітидину?

Якщо ви пропустили черговий прийом даного медикаменту, його слід прийняти як тільки згадаєте про нього. Не можна приймати препарат в подвійному дозуванні, щоб заповнити пропущене.

Чого не можна робити при прийомі ранітидину?

На період лікарської терапії препаратом ранітидин рекомендується уникати вживання спиртовмісних напоїв, а також їжі, яка збільшує кислотність шлунка.

Бажано відмовитися від куріння, оскільки тютюн знижує ефективність ранітидину, внаслідок чого може знадобитися збільшення дози медикаменту.

Прийом ранітидину не можна різко відміняти, оскільки може виникнути «синдром рикошету» і в такому випадку, це викличе збільшення кислотності та, як наслідок, загострення захворювання.

Які побічні ефекти ранітидину?

Ранітидин може проявляти властиві йому побічні дії:

• головний біль, втома, запаморочення;
• нудота, пересихання слизової рота, блювання;
• діарея або закреп;
• на лабораторних аналізах крові — зниження клітин крові (тромбоцитів, лейкоцитів, еритроцитів);
• зниження тиску, уповільнений пульс;
• біль в суглобах та/або м'язах;
• нечіткість зору.

Ранітидин може викликати й інші побічні ефекти. Може знадобитися допомога медичного фахівця, якщо у вас виникнуть будь-які незвичайні проблеми при прийомі цих ліків.

Симптоми та наслідки передозування ранітидину

У разі прийняття занадто високої дози препарату ранітидин може статися передозування даним лікарським засобом, яке охоплює такі неприємні симптоми та негативні наслідки:

• мимовільні рухи (судоми);
• зниження частоти серцевих скорочень (брадикардія);
• мала кількість еритроцитів у крові, внаслідок гемолітична анемія;
• застій жовчі в печінці — холестатичний гепатит.

При спостереженні у вас таких станів потрібна допомога лікаря для проведення симптоматичного лікування.

Взаємодія ранітидину з іншими ліками та речовинами

Ранітидин може вступати в спільну взаємодію з іншими лікарськими препаратами, в результаті чого може погіршитися лікування цим засобом і супутніми медикаментами, якщо такі є.

Основні лікарські взаємодії ранітидину:

• антацидні засоби — погіршується всмоктуваність ранітидину. Інтервал між прийомами повинен бути не менше 2-х годин;
• протигрибкові препарати (ітраконазол, кетоконазол) — ранітидин знижує ефективність їх терапевтичної дії;
• метопролол (препарат від підвищеного тиску) — ранітидин збільшує його концентрацію в крові.

Перераховані вище взаємодії ранітидину не є вичерпними. Щоб дізнатися більше необхідно звернутися до лікаря.

Що потрібно обов'язково знати про препарат ранітидин

Ранітидин потрібно приймати точно відповідно приписів особистого лікаря. Не можна різко припиняти прийом цих ліків для запобігання загострень захворювань з боку шлунково-кишкового тракту.

 

Джерела

Ранітидин / Державний реєстр лікарських засобів України

Ranitidine / Drugs.com (англ.)

Clinical pharmacokinetics of ranitidine / National Library of Medicine (англ.)

Ranitidine hydrochloride / PubMed (англ.)

Zantac (ranitidine): Safety Information — NDMA Found in Samples of Some Ranitidine Medicines / FDA (англ.)

Laboratory Tests | Ranitidine / FDA (англ.)

Ranitidine / MedlinePlus (англ.)

Ranitidine / DrugBank (англ.)