Реленца порошок для інгаляцій для лікування та профілактики грипів типу А та Б, по 5 мг у ротадисках з дискхалером, 20 шт.

діюча речовина: занамівір;

1 доза препарату містить занамівіру 5 мг; 

допоміжна речовина: лактози моногідрат (що містить молочний протеїн).

Лікарська форма. Порошок для інгаляцій, дозований.

Основні фізико-хімічні властивості: білого або майже білого кольору порошок.

Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби для системного застосування. 

Код АТХ J05AH01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. 

Занамівір є потужним і високоселективним інгібітором нейрамінідази, ферменту поверхні вірусу грипу. Вірусна нейрамінідаза сприяє вивільненню новоутворених вірусних частинок з інфікованої клітини і може полегшувати проникнення вірусу крізь слиз до оболонок епітеліальних клітин, сприяючи інфікуванню інших клітин. Пригнічення цього ферменту як in vitro, так і in vivo призводить до порушення реплікації вірусів грипу А та В, діючи при цьому на всі відомі підтипи нейрамінідази вірусу грипу А.

Активність занамівіру є позаклітинною. Вона зменшує поширення вірусів грипу А та В через пригнічення вивільнення віріонів грипу з епітеліальних клітин дихального тракту. Реплікація вірусів грипу обмежена поверхнею епітелію дихального тракту. Ефективність місцевого призначення занамівіру саме в цій ділянці підтверджена клінічними дослідженнями. Дослідні дані показали, що лікування гострого захворювання на грип занамівіром зменшує поширення вірусів з дихального тракту порівняно з плацебо без будь-якого ризику розвитку зменшеної чутливості вірусу до занамівіру.

Фармакокінетика. 

Всмоктування. 

Фармакокінетичні дослідження за участю здорових добровольців показали, що повна пероральна біодоступність препарату низька (в середньому 2 %). Подібні дослідження занамівіру при вдиханні через рот показали, що приблизно 10-20 % дози підлягають системній абсорбції, при цьому пікова концентрація у сироватці крові спостерігається через 1-2 години. Погана абсорбція препарату призводить до низьких системних концентрацій, і, таким чином, занамівір після пероральної інгаляції не спричиняє значної системної дії. Жодних змін кінетики після повторних пероральних інгаляцій не відбувається.

Розподіл. 

Зв’язування з білками плазми є дуже низьким (< 10 %). Об’єм розподілу занамівіру у дорослих становить близько 16 л, що приблизно відповідає об’єму екстрацелюлярної рідини. Після пероральної інгаляції занамівір широко осідає в дихальних шляхах у високих концентраціях, таким чином досягаючи місця інфікування вірусом грипу. Високі концентрації занамівіру у респіраторному тракті призводять до швидкого початку інгібування вірусної нейрамінідази. Двома основними місцями осідання є ротоглотка і легені (в середньому 77,6 % і 13,2 % відповідно). 

Метаболізм. 

Встановлено, що занамівір виділяється нирками у незміненому вигляді і не підлягає метаболізму. 

Елімінація. 

Занамівір із системної циркуляції повністю елімінується у незміненому вигляді із сечею. Його кліренс після внутрішньовенного застосування близький до рівня гломерулярної фільтрації, визначеного за рівнем кліренсу креатиніну. У дорослих із нормальною функцією нирок період напіввиведення становить 2-3 години. У хворих із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) період напіввиведення занамівіру з плазми крові становить приблизно 12-20 годин. У хворих із термінальною стадією ниркової недостатності занамівір не вивчався.

Хворі з порушенням функцій нирок. 

При терапевтичній добовій дозі 20 мг біодоступність низька (10-20 %), тому занамівір не чинить значної системної дії. З огляду на великий терапевтичний діапазон занамівіру, можлива підвищена експозиція у хворих із тяжкою нирковою недостатністю не вважається проблемою і зменшення дози не потрібне.

Хворі з порушенням функцій печінки. 

Занамівір не метаболізується, тому зменшення дози хворим з ураженнями печінки не потрібне.

Пацієнти літнього віку. 

Ніякі зміни фармакокінетики, пов’язані з віком, не призведуть до клінічних наслідків, і ніякі зміни дози не рекомендуються. 

Діти. 

Оцінку фармакокінетики занамівіру проводили у ході відкритого дослідження за участю 24 дітей віком від 3 місяців до 12 років з використанням небулайзера (10 мг) і сухого порошку (10 мг) для інгаляцій. Системний вплив у дітей був подібним до такого при використанні 10 мг порошку для інгаляцій у дорослих.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування та профілактика грипу типів А і В у дорослих і дітей віком від 5 років.

Протипоказання.

Гіперчутливість до будь-якого інгредієнта препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Занамівір не зв’язується з білками, не метаболізується і не трансформується печінкою. Клінічно значимі взаємодії з іншими препаратами малоймовірні. 

Особливості застосування. 

Через обмежену кількість хворих на тяжку бронхіальну астму або інші хронічні респіраторні захворювання, яким було проведено лікування Реленцою, не було можливості продемонструвати ефективність та безпеку застосування препарату в цих групах. Перед застосуванням лікарського засобу пацієнтам з тяжкою бронхіальною астмою необхідно ретельно оцінити співвідношення користь/ризик, препарат не слід призначати без ретельного медичного нагляду та наявності відповідного обладнання, що може бути необхідним для лікування бронхообструкції. Ефективність застосування препарату для лікування пацієнтів віком понад 65 років також не була встановлена.

Грипозна інфекція може супроводжуватись посиленням гіперреакивності дихальних шляхів. Є поодинокі повідомлення про виникнення бронхоспазму та/або погіршення легеневої функції після застосування Реленци хворим, які лікувались від грипу. Деякі з цих пацієнтів не мали будь-яких захворювань дихальних шляхів в анамнезі.  У таких випадках слід припинити лікування занамівіром і звернутись за медичною допомогою. Пацієнти із захворюваннями дихальних шляхів при застосуванні Реленци повинні мати при собі швидкодіючі бронходилататори (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Якщо занамівір вважатиметься прийнятним для лікування пацієнтів з астмою або хронічним обструктивним захворюванням легень, пацієнта слід попередити про можливий ризик бронхоспазму під час застосування Реленци та про необхідність постійно мати при собі бронходилататор швидкої дії (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Пацієнтам, що отримують підтримуючу терапію інгаляційними бронходилататорами, рекомендується застосовувати бронходилататор перед інгаляцією Реленци (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Порошок для інгаляції, що міститься у препараті Реленца, не можна додавати до розчинів, що використовуються для небулізації або механічної вентиляції. Повідомлялося про випадки, коли госпіталізованим хворим на грип застосовували порошок для інгаляцій з препарату Реленца шляхом небулізації або механічної вентиляції, що інколи закінчувались летально. Лактоза, що є у препараті, призводила до закупорки апарату, що порушувало функціонування апаратів для інгаляції. Препарат Реленца слід застосовувати лише за допомогою дискхалера – пристрою, в якому препарат випускається (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). 

Цей лікарський засіб містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або порушенням всмоктування глюкози-галактози не слід приймати цей препарат.

Реленца не замінює вакцинацію проти грипу, і застосування препарату не повинно впливати на оцінку необхідності проведення щорічного щеплення у окремих осіб. Захист проти грипу триває тільки протягом застосування препарату Реленца. Реленца використовується для лікування та профілактики грипу, тільки коли надійні епідеміологічні дані вказують на циркуляцію вірусу грипу в популяції.

Препарат Реленца ефективний тільки проти захворювань, викликаних вірусами грипу. Немає доказів ефективності Реленца проти захворювань, викликаних вірусами інших видів.

Препарат слід застосовувати тільки у разі, коли існують достовірні епідеміологічні дані, які свідчать про циркуляцію вірусу грипу серед населення.

Захворювання на грип може супроводжуватись різними неврологічними та поведінковими симптомами. За даними післяреєстраційного фармаконагляду були отримані повідомлення (головним чином з Японії та при лікуванні дітей) про випадки судом, марення, галюцинацій та порушення поведінки у хворих на грип, які лікувались інгібіторами нейроамінідаз, включаючи занамівір. Ці симптоми спостерігалися головним чином на початку захворювання, виникали раптово та швидко минали. Роль занамівіру у розвитку цих симптомів не встановлена. У разі виникнення нейропсихічних симптомів слід зважити на ризик та користь від продовження лікування для кожного хворого індивідуально. 

Застосування у період вагітності або годування груддю. 

Вагітність

Безпека застосування Реленци під час вагітності не встановлена.

Репродуктивні дослідження, проведені на щурах і кролях, показали, що занамівір проникає через плацентарний бар’єр. Дослідження на щурах не виявили будь-якої тератогенності, порушення фертильності або клінічно значимих порушень пері- та постнатального розвитку потомства, пов’язаних із занамівіром. Проте немає інформації про плацентарне проникнення занамівіру у людини.

Реленцу не слід застосовувати у період вагітності, особливо у І триместрі, крім тих випадків, коли можлива користь для хворої перевищує будь-який можливий ризик для плода.

Годування груддю

У щурів було показано, що занамівір екскретується у грудне молоко. Однак немає інформації про екскрецію занамівіру в грудне молоко людини.

Оскільки досвід застосування обмежений, занамівір у період годування груддю слід призначати тільки тоді, коли вірогідна користь для матері перевищує будь-який можливий ризик для немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Даних немає. Проте під час оцінки здатності керувати автомобілем та іншими механізмами слід враховувати клінічний стан пацієнта та можливість виникнення нейропсихічних симптомів.

Спосіб застосування та дози.

Реленцу призначають для застосування лише у вигляді інгаляцій через рот із використанням дискхалера, що додається. Хворих, яким необхідно застосовувати одночасно інші інгаляційні препарати, наприклад швидкодіючі бронходилататори, необхідно проінструктувати, що ці препарати слід застосовувати перед Реленцою.

Лікування грипу.

Рекомендована доза Реленци – 2 інгаляції (2 х 5 мг) двічі на день, добова інгаляційна доза становить 20 мг. Тривалість лікування – 5 днів.

Для максимального позитивного ефекту лікування слід розпочинати якнайшвидше (у разі  можливості – протягом двох днів) з моменту появи симптомів.

Профілактика.

Рекомендована доза Реленци – 2 інгаляції (2 х 5 мг) 1 раз на день протягом 10 днів (добова інгаляційна доза – 10 мг). Період застосування може бути збільшений до 1 місяця у разі збільшення періоду ризику понад 10 днів.

Діти. 

Немає необхідності зміни дози (див. розділ «Фармакокінетика»).

Порушення функції нирок і печінки.  

Немає необхідності змінювати дозу (див. розділ «Фармакокінетика»).

Пацієнти літнього віку. 

Немає необхідності змінювати дозу (див. розділ «Фармакокінетика»).

Інструкції для пацієнтів щодо використання дискхалера.

Дискхалер – це пристрій, який застосовують разом з ротадиском для інгаляції препарату.

Порошкоподібний препарат вдихають у легені через рот. Для цього у пристрій дискхалер вставляють ротадиск, що містить препарат в окремих чарунках; чарунки відкриваються при застосуванні інгалятора. Ротадиск Реленца може постійно знаходитися у дискхалері, однак чарунку слід проколювати безпосередньо перед інгаляцією. Недотримання цього правила призведе до порушення роботи дискхалера.

Складові частини дискхалера та для чого їх використовують

Голка

Кришка

Корпус
 
Ротадиск
 
Мундштук

Коліщатко

Бокові зажими
 
Блакитна кришка
 

Дискхалер складається з:

-          зовнішнього корпусу з відкидною кришкою та голкою для проколювання. Відкидання кришки спричиняє проколювання голкою чарунок ротадиску та робить препарат готовим для вдихання;

-          кришки блакитного кольору, яка захищає мундштук, коли останній не використовується.

Ротадиски. 1 ротадиск містить 4 чарунки, кожна з яких містить точну дозу препарату у вигляді сухого порошку. Ротадиск вставляється у темно-бежеве коліщатко. Попередження: не проколювати чарунки ротадиску до того, як він буде вставлений у дискхалер. 

Коліщатко є складовою частиною білого висувного лотка з боковими зажимами та мундштуком.

Як вставити ротадиск у дискхалер:

1.      Зняти блакитну кришку з мундштука і потягнути білий лоток вперед до упору. 

2.      Натиснути бокові зажими на білому лотку під коліщатком та обережно вийняти лоток з корпусу дискхалера.

3.      Помістити новий ротадиск у коліщатко, тримаючи його, як показано на малюнку, чарунками донизу, та обережно вставити  лоток назад у корпус дискхалера.

4.      Якщо не потрібно приймати дозу на момент, коли завантажили препарат, закрити мундштук блакитною кришкою та відкласти дискхалер, доки він не знадобиться.

5.      Замінити використаний ротадиск, коли буде використаний препарат з усіх чотирьох чарунок.

Підготовка дискхалера до використання:

А) Зняти блакитну кришку та переконатися, що мундштук чистий усередині та зовні.

Перевірити наявність нового ротадиску під голкою.

В) Якщо видно, що чарунка під голкою проколота, потягнути білий лоток з корпусу до упору, а потім вставити його назад. Завдяки цьому коліщатко автоматично прокрутиться та підставить під голку нову чарунку. Якщо треба, повторити, поки під голкою не з’явиться нова чарунка. 

С) Відкинути кришку до упору вертикально для того, щоб проколоти чарунку.

Необхідно проколоти обидві поверхні чарунки. Буде відчуватися деякий опір у момент проколювання верхньої та особливо нижньої поверхонь чарунки. Попередження: не намагатися підняти кришку, доки жолоб не буде повністю вставлено у корпус дискхалера або ж повністю витягнуто з нього.

D) Після того, як прокололи чарунку, тримати дискхалер горизонтально, поки не зробите інгаляцію.

Закрити кришку.

Тепер дискхалер готовий для інгаляції.

Техніка інгаляції:

Е) Зробити максимально глибокий видих. Тримаючи дискхалер на рівні рота, розмістити мундштук між зубами та губами, але не стискати його зубами. Не закривати отвори для повітря, розташовані з боків мундштука. Зробити повільний та максимально глибокий вдих через рот. Затримати дихання на кілька секунд і вийняти дискхалер з рота. Продовжувати затримувати дихання якнайдовше.

Підготовка до наступної інгаляції:

щоб прийняти наступну дозу, повторити пункти В)-Е).

Після використання потрібно завжди протирати мундштук чистою м’якою ганчіркою та закривати блакитною кришкою. Важливо зберігати дискхалер чистим. 

Після використання усіх чотирьох чарунок ротадиск слід замінити на новий,  як описано у пунктах 1-5. 

Діти.

Препарат не застосовують дітям віком до 5 років.

Передозування.

Випадкове передозування малоймовірне через фізичні обмеження формою препарату, шлях призначення та погану пероральну біодоступність (2-3 %) занамівіру. Дози досліджуваного (без лактози) водного розчину занамівіру до 64 мг на добу (приблизно в    3 рази вищі за максимально рекомендовану добову дозу), призначені шляхом пероральної інгаляції (небулайзером), не чинили побічної дії. Крім того, системне призначення шляхом внутрішньовенного введення до 1200 мг на добу протягом 5 днів також не мало побічних ефектів.

Побічні реакції.

Дані, отримані у клінічних дослідженнях.

Реленца добре переноситься при пероральному інгаляційному застосуванні. У ході клінічних досліджень, включаючи дослідження з участю пацієнтів з підвищеним ризиком (хворі літнього віку та пацієнти з деякими хронічними хворобами), побічні ефекти при призначенні Реленци і плацебо були подібними.

Дані післяліцензійного застосування.

Рідко повідомлялося про розвиток гострого бронхоспазму та/або серйозного зниження дихальної функції після застосування Реленци у пацієнтів, які мали в анамнезі захворювання дихальних шляхів (астма, ХОЗЛ), та дуже рідко повідомлялося про аналогічні випадки серед пацієнтів, які раніше не страждали на респіраторні захворювання (див. розділ «Особливості застосування»).

Побічні дії, що спричиняються застосуванням занамівіру, наведені нижче та класифіковані  за органами та системами та за частотою виникнення. Частота визначена як:  дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто ( ≥ 1/1000 та < 1/100), рідко          ( ≥ 1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).

Порушення з боку імунної системи

Дуже рідко: реакції алергічного типу, включаючи анафілактичні та анафілактоїдні реакції, набряк ротоглотки та обличчя.

Порушення з боку нервової системи

Дуже рідко: швидко після інгаляції Реленци хворими з симптомами грипу повідомлялося про випадки виникнення  вазовагальних реакцій, таких як лихоманка та дегідратація. 

Порушення з боку дихальної системи

Дуже рідко: бронхоспазм, утруднене дихання, почуття стиснення у горлі.

Порушення з боку шкіри та підшкірної системи

Дуже рідко: висипання, кропив’янка, тяжкі шкірні реакції, включаючи поліморфну еритему, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

Порушення з боку психіки: судоми, психічні розлади, такі як пригнічення свідомості, анормальна поведінка, галюцинації, делірій. Про ці симптоми були повідомлення при лікуванні Реленцою хворих на грип, головним чином дітей та підлітків. Про виникнення судом та психіатричних симптомів також повідомлялось у хворих на грип, які не лікувались Реленцою.

Термін придатності. 7 років.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. Блістер круглої форми із фольги (ротадиски) з чотирма рівномірно розміщеними чарунками, кожна з яких містить 5 мг занамівіру, і пристрій для вдихання порошку для інгаляцій дискхалера. 5 ротадисків у пластиковій коробці та дискхалер в картонній коробці. 

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ГлаксоСмітКляйн Австралія Пту Лтд, (Австралія)/

                   GlaxoSmithKline Australia Pty Ltd, (Australia).

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

ГлаксоСмітКляйн Австралія Пту Лтд, 1061 Маунтен Хайвей, Боронія, Вікторія 3155, Австралія/

Порошок для ингаляций дозированный.

Основные физико-химические свойства: белый или почти белый порошок.

Противовирусные средства для системного применения.

Код ATX J05AH01.

Занамивир является мощным и высокоселективным ингибитором нейраминидазы, фермента поверхности вируса гриппа. Вирусная нейраминидаза способствует высвобождению вновь образованных вирусных частиц из инфицированной клетки и может облегчать проникновение вируса через слизь к оболочкам эпителиальных клеток, способствуя инфицированию других клеток. Угнетение этого фермента, как in vitro, так и in vivo, приводит к нарушению репликации вирусов гриппа А и В, действуя при этом на все известные подтипы нейраминидазы вируса гриппа А.

Активность занамива является внеклеточной. Она уменьшает распространение вирусов гриппа А и В из-за угнетения высвобождения вирионов гриппа из эпителиальных клеток дыхательного тракта. Репликация вирусов гриппа ограничена поверхностью эпителия дыхательного тракта. Эффективность местного назначения занамивир именно в этом участке подтверждена клиническими исследованиями. Исследовательские данные показали, что лечение острого заболевания гриппом занамивиром уменьшает распространение вирусов из дыхательного тракта по сравнению с плацебо без какого-либо риска развития уменьшенной чувствительности вируса к занамивир.

Всасывание

Фармакокинетические исследования с участием здоровых добровольцев показали, что полная пероральная биодоступность препарата низкая (в среднем 2%). Подобные исследования занамивир при вдыхании через рот показали, что примерно 10-20% дозы подлежат системной абсорбции, при этом пиковая концентрация в сыворотке крови наблюдается через 1-2 часа. Плохая абсорбция препарата приводит к низким системным концентрациям, и таким образом занамивир после пероральной ингаляции не оказывает значительного системного действия. Никаких изменений кинетики после повторных пероральных ингаляций не происходит.

Распределение

Связывание с белками плазмы очень низкое (< 10%). Объем распределения занамивир у взрослых составляет около 16 л, что примерно соответствует объему экстрацеллюлярной жидкости. После пероральной ингаляции занамивир широко оседает в дыхательных путях в высоких концентрациях, таким образом достигая места инфицирования вирусом гриппа. Высокие концентрации занамива в респираторном тракте приводят к быстрому началу ингибирования вирусной нейраминидазы. Двумя основными местами осадки являются ротоглотка и легкие (в среднем 77,6% и 13,2% соответственно).

Метаболизм

Установлено, что занамивир выделяется почками в неизмененном виде и не подлежит метаболизму.

Элиминация

Занамивир из системной циркуляции полностью элиминируется в неизмененном виде с мочой. Его клиренс после внутривенного применения близок к уровню гломерулярной фильтрации, определяемому по уровню клиренса креатинина. У взрослых с нормальной функцией почек период полувыведения составляет 2-3 часа. У больных с тяжелой почечной недостаточностью (клиренс креатинина < 30 мл/мин) период полувыведения занамивир из плазмы крови составляет примерно 12-20 часов. У больных с терминальной стадией почечной недостаточности занамивир не изучался.

Больные с нарушением функций почек

При терапевтической суточной дозе 20 мг биодоступность низкая (10-20%), поэтому занамивир не оказывает значительного системного действия. Учитывая большой терапевтический диапазон занамивир, возможная повышенная экспозиция у больных с тяжелой почечной недостаточностью не считается проблемой и уменьшение дозы не требуется.

Больные с нарушением функций печени

Занамивир не метаболизируется, поэтому уменьшение дозы больным с поражениями печени не требуется.

Пациенты пожилого возраста

Никакие изменения фармакокинетики, связанные с возрастом, не приведут к клиническим последствиям и никакие изменения дозы не рекомендуются.

Дети

Оценку фармакокинетики занамивир проводили в ходе открытого исследования с участием 24 детей в возрасте от 3 месяцев до 12 лет с использованием небулайзера (10 мг) и сухого порошка (10 мг) для ингаляций. Системное влияние у детей было подобным таковому при использовании 10 мг порошка для ингаляций у взрослых.

Лечение и профилактика гриппа типов А и В у взрослых и детей от 5 лет.

Гиперчувствительность к ингредиенту препарата.

Занамивир не связывается с белками, не метаболизируется и не трансформируется в печени. Клинически значимые взаимодействия с другими препаратами маловероятны.

Из-за ограниченного количества больных тяжелой бронхиальной астмой или другими хроническими респираторными заболеваниями, которым было проведено лечение Реленцой, не было возможности продемонстрировать эффективность и безопасность применения препарата в этих группах. Перед применением лекарственного средства пациентам с тяжелой бронхиальной астмой необходимо тщательно оценить соотношение польза/риск, препарат не следует назначать без тщательного медицинского надзора и соответствующего оборудования, которое может быть необходимым для лечения бронхообструкции. Эффективность применения препарата для лечения пациентов старше 65 лет также не была установлена.

Гриппозная инфекция может сопровождаться усилением гиперреактивности дыхательных путей. Есть единичные сообщения о возникновении бронхоспазма и/или ухудшении легочной функции после применения Реленцы больным, которые лечились от гриппа. Некоторые из этих пациентов не имели каких-либо заболеваний дыхательных путей в анамнезе. В таких случаях следует прекратить лечение занамивиром и обратиться за медицинской помощью. Пациенты с заболеваниями дыхательных путей при применении Реленцы должны иметь быстродействующие бронходилататоры (см. «Способ применения и дозы»).

Если занамивир считается приемлемым для лечения пациентов с астмой или хроническим обструктивным заболеванием легких, пациенту следует предупредить о возможном риске бронхоспазма во время применения Реленцы и о необходимости постоянно иметь при себе бронходилататор быстрого действия (см. Способ применения и дозы). Пациентам, получающим поддерживающую терапию ингаляционными бронходилататорами, рекомендуется применять бронходилататор перед ингаляцией Реленци (см. «Способ применения и дозы»).

Порошок для ингаляции, содержащийся в препарате Реленца, нельзя добавлять в растворы, используемые для небулизации или механической вентиляции. Сообщалось о случаях, когда госпитализированным больным гриппом применяли порошок для ингаляций из препарата Реленца путем небулизации или механической вентиляции, иногда заканчивались летально. Имеющаяся в препарате лактоза приводила к закупорке аппарата, что нарушало функционирование аппаратов для ингаляции. Препарат Реленца следует применять только с помощью дискхалера – устройства, в котором препарат выпускается (см. «Способ применения и дозы»).

Это лекарственное средство содержит лактозу. Пациентам с редкими наследственными проблемами непереносимости галактозы, дефицитом лактазы Лаппа или нарушением всасывания глюкозы-галактозы не следует принимать этот препарат.

Реленца не заменяет вакцинацию против гриппа и применение препарата не должно влиять на оценку необходимости проведения ежегодной прививки у отдельных лиц. Защита против гриппа продолжается только во время применения препарата Реленца. Реленца используется для лечения и профилактики гриппа только когда надежные эпидемиологические данные указывают на циркуляцию вируса гриппа в популяции.

Препарат Реленца эффективен только против заболеваний, вызванных вирусами гриппа. Нет признаков эффективности Реленца против заболеваний, вызванных вирусами других видов.

Препарат следует применять только в том случае, если существуют достоверные эпидемиологические данные, свидетельствующие о циркуляции вируса гриппа среди населения.

Заболевание гриппом может сопровождаться различными неврологическими и поведенческими симптомами. По данным послерегистрационного фармаконадзора были получены сообщения (главным образом из Японии и при лечении детей) о случаях судорог, бреда, галлюцинаций и нарушениях поведения у больных гриппом, которые лечились ингибиторами нейроаминидаз, включая занамивир. Эти симптомы наблюдались главным образом в начале заболевания, возникали внезапно и быстро проходили. Роль занамивира в развитии этих симптомов не установлена. В случае возникновения нейропсихических симптомов следует учесть риск и пользу от продолжения лечения для каждого больного индивидуально.

Данных нет. Однако при оценке способности управлять автомобилем и другими механизмами следует учитывать клиническое состояние пациента и возможность возникновения нейропсихических симптомов.

Беременность

Безопасность применения Реленцы во время беременности не установлена.

Репродуктивные исследования, проведенные на крысах и кролях, показали, что занамивир проникает через плацентарный барьер. Исследования на крысах не выявили какой-либо тератогенности, нарушения фертильности или клинически значимых нарушений пери- и постнатального развития потомства, связанных с занамивиром. Однако нет информации о плацентарном проникновении занамивира в человека.

Реленцу не следует применять в период беременности, особенно в I триместре, кроме тех случаев, когда возможная польза для больной превышает любой возможный риск для плода.

Кормление грудью

У крыс было показано, что занамивир экскретируется в грудное молоко. Однако нет информации об экскреции занамивир в грудное молоко человека.

Поскольку опыт применения ограничен, занамивир в период кормления грудью следует назначать только тогда, когда достоверная польза матери превышает любой возможный риск для младенца.

Реленцу назначают для применения только в виде ингаляций через рот с использованием прилагаемого дискхалера. Больных, которым необходимо применять одновременно другие ингаляционные препараты, например быстродействующие бронходилататоры, необходимо проинструктировать, что эти препараты следует применять перед Реленце.

Лечение гриппа

Рекомендуемая доза Реленцы – 2 ингаляции (2 х 5 мг) дважды в день, суточная ингаляционная доза составляет 20 мг. Продолжительность лечения – 5 дней.

Для максимального положительного эффекта лечение следует начинать как можно быстрее (при возможности – в течение двух дней) с момента появления симптомов.

Профилактика

Рекомендуемая доза Реленцы – 2 ингаляции (2 х 5 мг) 1 раз в день в течение 10 дней (суточная ингаляционная доза – 10 мг). Период применения может быть увеличен до 1 месяца при увеличении периода риска более 10 дней.

Дети

Нет необходимости изменения дозы (см. раздел Фармакокинетика).

Нарушение функции почек и печени

Нет необходимости изменять дозу (см. раздел Фармакокинетика).

Пациенты пожилого возраста

Нет необходимости изменять дозу (см. раздел Фармакокинетика).

Инструкции для пациентов по использованию дискхолера

Дискхалер – это устройство, применяемое вместе с ротадиском для ингаляции препарата.

Порошковидный препарат вдыхают в лёгкие через рот. Для этого в устройство дискхалера вставляют ротадиск, содержащий препарат в отдельных ячейках; Ячейки открываются при применении ингалятора. Ротадиск Реленца может постоянно находиться в дискхалере, однако ячейку следует прокалывать непосредственно перед ингаляцией. Несоблюдение этого правила приведет к нарушению работы диск-халера.

Составляющие части дискхалера и для чего их используют

1. Игла
2. Крышка
3. Корпус
4. Ротадиск
5. Мундштук
6. Колесики
7. Боковые зажимы
8. Голубая крышка

Дискхалер состоит из:

• наружного корпуса с откидной крышкой и прокалывающей иглой. Отбрасывание крышки приводит к прокалыванию иглой ячеек ротадиска и делает препарат готовым для вдыхания;
• крышки голубого цвета, защищающая мундштук, когда последний не используется.

Ротадиски. 1 ротадиск содержит 4 ячейки, каждая из которых содержит точную дозу в виде сухого порошка. Ротадиск вставляется в темно-бежевое колесико. Предупреждение: не прокалывать ячейки ротадиска, прежде чем он будет вставлен в дискхалер.

Колесики являются составной частью белого выдвижного лотка с боковыми зажимами и мундштуком.

Как вставить ротадиск в дискхалер:

1. Снять голубую крышку из мундштука и потянуть белый лоток вперед до упора.
2. Нажать боковые зажимы на белом лотке под колесиком и осторожно вынуть лоток из корпуса диска.
3. Поместить новый ротадиск в колесо, держа его, как показано на рисунке, ячейками вниз, и аккуратно вставить лоток обратно в корпус дискхалера.
4. Если не нужно принимать дозу на момент загрузки препарата, закрыть мундштук голубой крышкой и отложить дискхалер, пока он не понадобится.
5. Заменить использованный ротадиск, когда будет использован препарат из всех четырех ячеек.

Подготовка дискхалера к использованию:

1. Снять голубую крышку и убедиться, что мундштук чист внутри и снаружи.
   Проверить наличие нового ротадиска под иглой.
2. Если видно, что ячейка под иглой проколота, потянуть белый лоток из корпуса до упора, затем вставить его обратно. Благодаря этому колесико автоматически прокрутится и подставит под иглу новую ячейку. Если нужно, повторить, пока под иглой не появится новая ячейка.
3. Откинуть крышку до упора вертикально, чтобы проколоть ячейку.
   Необходимо проколоть обе поверхности ячейки. Ощущается некоторое сопротивление в момент прокалывания верхней и особенно нижней поверхностей ячейки. Предупреждение: не пытайтесь поднять крышку, пока желоб не будет полностью вставлен в корпус дискхалера или полностью извлечен из него.
4. После того, как прокололи ячейку, держать дискхалер горизонтально, пока не сделаете ингаляцию.
   Закрыть крышку.
   Теперь дискхалер готов к ингаляции.
   Техника ингаляции:
5. Сделать максимально глубокий выдох. Держа дискхалер на уровне рта, разместите мундштук между зубами и губами, но не сжимайте его зубами. Не закрывайте отверстия для воздуха, расположенные по бокам мундштука. Сделать медленный и максимально глубокий вдох через рот. Задержать дыхание на несколько секунд и вынуть дискхалер изо рта. Продолжать задерживать дыхание как можно дольше.

Подготовка к следующей ингаляции: чтобы принять следующую дозу, повторить пункты В)-Е).

После использования нужно всегда протирать мундштук чистой мягкой тряпкой и закрывать голубой крышкой. Важно хранить диск-халер чистым.

После использования всех четырех ячеек ротадиск следует заменить новым, как описано в пунктах 1-5.

Препарат не применяют детям до 5 лет.

Случайная передозировка маловероятна из-за физических ограничений по форме препарата, пути назначения и плохой пероральной биодоступности (2-3%) занамивир. Дозы исследуемого (без лактозы) водного раствора занамивир до 64 мг в сутки (примерно в 3 раза выше максимально рекомендуемой суточной дозы), назначенные путем пероральной ингаляции (небулайзером), не оказывали побочного действия. Кроме того, системное назначение путем внутривенного введения до 1200 мг/сут в течение 5 дней также не имело побочных эффектов.

Данные, полученные в клинических исследованиях.

Реленца хорошо переносится при пероральном ингаляционном применении. В ходе клинических исследований, включая исследования с участием пациентов с повышенным риском (больные пожилого возраста и пациенты с некоторыми хроническими болезнями), побочные эффекты при назначении Реленцы и плацебо были сходными.

Данные после лицензионного применения.

Редко сообщалось о развитии острого бронхоспазма и/или серьезного снижения дыхательной функции после применения Реленци у пациентов, которые имели в анамнезе заболевания дыхательных путей (астма, ХОБЛ), и очень редко сообщалось об аналогичных случаях среди пациентов, ранее не страдавших респираторными заболеваниями ( см. раздел «Особенности применения»).

Побочные действия, вызванные применением занамивира, приведены ниже и классифицированы по органам и системам и частоте возникновения. Частота определяется как: очень часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 и < 1/10), нечасто ( ≥ 1/1000 и < 1/100), редко ( ≥ 1/10000 и < 1/1000 ), очень редко (<1/10000).

Со стороны иммунной системы

Очень редко реакции аллергического типа, включая анафилактические и анафилактоидные реакции, отек ротоглотки и лица.

Со стороны нервной системы

Очень редко: вскоре после ингаляции Реленцы больными с симптомами гриппа сообщалось о случаях возникновения вазовальных реакций, таких как лихорадка и дегидратация.

Со стороны дыхательной системы

Очень редко: бронхоспазм, затрудненное дыхание, чувство сжатия в горле.

Со стороны кожи и подкожной системы

Очень редко: сыпь, крапивница, тяжелые кожные реакции, включая полиморфную эритему, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз.

Со стороны психики: судороги, психические расстройства, такие как угнетение сознания, анормальное поведение, галлюцинации, делирий. Об этих симптомах были сообщения при лечении реленкой больных гриппом, главным образом детей и подростков. О возникновении судорог и психиатрических симптомов также сообщалось у больных гриппом, которые не лечились Реленцой.

7 лет.

Хранить при температуре выше 30 °С. Хранить в недоступном для детей месте.

Блистер круглой формы из фольги (ротадиски) с четырьмя равномерно расположенными ячейками, каждая из которых содержит 5 мг занамивир, и устройство для вдыхания порошка для ингаляций дискхалера. 5 ротадисков в пластиковой коробке и дискхалер в картонной коробке.

По рецепту.

ГлаксоСмитКляйн Австралия Пту Лтд, (Австралия).

ГлаксоСмитКляйн Австралия Пту Лтд, 1061 Маунтен Хайвэй, Борония, Виктория 3155, Австралия.