Name: Трилептал таблетки по 300 мг, 50 шт.
Brand: Novartis
SKU: 5572001
Price: 403.6 UAH
Availability: InStock

Форма випуску

Виробник

Kusum

ЛС Ограниченного отпуска

Оксапін таблетки по 300 мг, 30 шт.

Оксапин таблетки по 300 мг, 30 шт.

Аптека24

Є в наявності

Аптека АНЦ

Аналоги в інших формах вупуску

Окскарбазепін

Діюча речовина

Країна виробник

Імпортний

Спосіб введення

Кількість в упаковці

Термін придатності

Дозування

Код АТС/ATX

Міжнародна назва

Основні

Диабетикам с осторожностью

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Беременным с осторожностью

Вагітним

Кормящим матерям запрещено

Годуючим матерям

Детям с осторожностью

Дітям

Кому дозволено

Взаимодействие с алкоголем критичное

Взаємодія з алкоголем

Взаємодія

Основні властивості

Novartis

Трилептал таблетки по 300 мг, 50 шт.

Склад

діюча речовина: oxcarbazepine;
1 таблетка містить 600 мг окскарбазепіну;
допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, кросповідон, магнію стеарат, тальк, титану діоксид (Е 171); для таблеток по 600 мг: макрогол 4000, заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид чорний (Е 172).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
600 мг: овальні, злегка двоопуклі таблетки світло-рожевого кольору з рисками з обох боків та відбитком: із одного боку &laquo;TF&raquo;, риска, перевернуте &laquo;TF&raquo;, з іншого &ndash; &laquo;CG&raquo;, риска, перевернуте &laquo;CG&raquo;.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що діють на нервову систему. Протиепілептичні препарати. Похідні карбоксаміду. Код АТХ N03A F02.

Фармакодинаміка

Фармакологічна активність окскарбазепіну зумовлена, в першу чергу, дією його метаболіту (моногідроксипохідна, МГП). Механізм дії окскарбазепіну та МГП пов&rsquo;язаний, головним чином, з блокадою потенціалзалежних натрієвих каналів, що призводить до стабілізації надмірно збуджених мембран нейронів, пригніченню повторюваних нейрональних розрядів та зменшенню поширення синаптичних імпульсів. Крім того, збільшилась провідність іонів калію та модуляція високопотенційних активованих кальцієвих каналів, що можуть також сприяти протисудомним ефектам. Не було виявлено значущих взаємодій з нейромедіаторами мозку або центрами модулятора рецепторів.
Дослідження на тваринах показали, що окскарбазепін та його активний метаболіт (МГП) є сильнодіючими та ефективними протисудомними засобами. Вони захищали тварин від генералізованих тоніко-клонічних та меншою мірою &ndash; від клонічних епілептичних нападів та припиняли або зменшували частоту хронічних рецидивних парціальних нападів у тварин з алюмінієвими імплантатами. При щоденному лікуванні тварин упродовж 5 днів або 4 тижнів окскарбазепіном або МГП відповідно стійкості (тобто послаблення протисудомної активності) відносно тоніко-клонічних нападів не спостерігалося.
Клінічна ефективність
Трилептал застосовується як протиепілептичний препарат як у монотерапії, так і в комбінованій терапії і може замінити інші протиепілептичні препарати, які не забезпечують недостатнього контролю нападів.

Фармакокінетика

Абсорбція
Окскарбазепін швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Щонайменше 95% всмоктується після прийому в формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою. Після перорального застосування Трилепталу окскарбазепін повністю всмоктується та значною мірою метаболізується до його фармакологічно активного метаболіту (МГП).
Після одноразового прийому дози 600 мг Трилепталу здоровими добровольцями чоловічої статі натще середнє значення Cmax МГП становило 31,5 мкмоль/л з відповідною медіаною tmax 5 годин.
Під час дослідження балансу маси у людей тільки 2 % загальної радіоактивності в плазмі було обумовлено незміненим окскарбазепіном, приблизно 70 % &ndash; МГП, а решта &ndash; незначними другорядними метаболітами, які швидко виводяться.
Їжа не впливає на швидкість та ступінь всмоктування окскарбазепіну. Отже, Трилептал можна приймати незалежно від вживання їжі.
Розподіл
Очікуваний об&rsquo;єм розподілу МГП становить 49 літрів.
Приблизно 40 % МГП зв&rsquo;язується з білками сироватки крові, в основному з альбуміном. У терапевтично відповідному діапазоні ступінь зв&rsquo;язування не залежить від концентрації препарату в сироватці крові. Окскарбазепін та МГП не зв&rsquo;язуються з альфа-1-кислим глікопротеїном.
Окскарбазепін та МГП проникають через плаценту. В одному випадку концентрації МГП були однаковими в плазмі новонародженого та матері.
Біотрансформація
Окскарбазепін за допомогою цитозольних ферментів швидко перетворюється в печінці до МГП, що несе основну відповідальність за фармакологічний ефект Трилепталу. Надалі МГП метаболізується шляхом кон&rsquo;югації з глюкуроновою кислотою. Невеликі кількості (4 % від дози) окислюються до фармакологічно неактивного метаболіту (10, 11-дигідроксипохідна, ДГП).
Виведення
Окскарбазепін виводиться з організму, головним чином, у вигляді метаболітів, переважно нирками. Більше ніж 95 % дози виводиться із сечею, причому менше ніж 1 % &ndash; у вигляді незміненого окскарбазепіну. Виведення з калом становить менше 4 % прийнятої дози. Приблизно 80 % дози виводиться із сечею у вигляді глюкуронідів МГП (49 %) або незміненого МГП (27 %), тоді як кількість неактивного ДГП становить приблизно 3 %, а кон&rsquo;югати окскарбазепіну &ndash; 13 % дози.
Значення періоду напіврозпаду окскарбазепіну &ndash; 1,3&ndash;2,3 години, тоді як очевидний період напіврозпаду МГП у плазмі становив у середньому 9,3&plusmn;1,8 години.
Пропорційність дози
Стаціонарні плазмові концентрації МГП у пацієнтів досягаються протягом 2&ndash;3 днів при прийомі Трилепталу двічі на день. У стаціонарному стані фармакокінетика МГП є лінійною та демонструє пропорційність дози в діапазоні доз 300&ndash;2400 мг/день.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти з порушенням функції печінки
Фармакокінетика та метаболізм окскарбазепіну та МГП після одноразового перорального прийому дози 900 мг препарату оцінювалися у здорових добровольців та у пацієнтів з порушенням функції печінки. Порушення функції печінки легкого та помірного ступеня не впливають на фармакокінетику окскарбазепіну та МГП. Трилептал не досліджувався у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Існує лінійна залежність між кліренсом креатиніну та нирковим кліренсом МГП. При одноразовому прийомі 300 мг Трилепталу у пацієнтів з порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну &lt; 30 мл/хв) період напіврозпаду МГП збільшується на 60&ndash;90 % (16&ndash;19 годин), а AUC збільшується у 2 рази порівняно з дорослими пацієнтами з нормальною функцією нирок.
Діти
Фармакокінетику Трилепталу оцінювали в ході клінічних досліджень за участю пацієнтів дитячого віку, які приймали Трилептал в діапазоні доз 10&ndash;60 мг/кг/день. Кліренс МГП з поправкою на масу тіла знижується, оскільки вік та маса збільшуються, наближаючись до показників дорослих пацієнтів. Середній кліренс у дітей віком від 1 місяця до 4 років на 93% більший, ніж у дорослих. Таким чином, експозиція МГП у цих дітей очікується приблизно вдвічі більшою, ніж у дорослих, які отримують подібну дозу, з поправкою на масу тіла. Кліренс за середньою масою тіла у дітей віком від 4 до 12 років приблизно на 43 % вищий за кліренс у дорослих пацієнтів. Отже, вплив МГП у цих дітей, як очікується, при лікуванні аналогічними дозами з поправкою на масу тіла становить приблизно 2/3 показника у дорослих. Оскільки маса тіла збільшується, очікується, що у пацієнтів, віком від 13 років кліренс МГП з поправкою на масу тіла досягне показника дорослих пацієнтів.
Вагітність
Дані, отримані в обмеженої кількості жінок, вказують на поступове зниження плазмових рівнів МГП протягом вагітності.
Пацієнти літнього віку
Після прийому Трилепталу одноразово (в дозі 300 мг) і повторно (в дозі 600 мг/день) у добровольців літнього віку (60&ndash;82 років) максимальні плазмові концентрації та значення AUC для МГП були на 30&ndash;60 % вищими, ніж у добровольців молодшого віку (18&ndash;32 років). Порівняння показників кліренсу креатиніну у добровольців молодшого та літнього віку вказують на те, що така відмінність пов&rsquo;язана з віковим зменшенням кліренсу креатиніну. Немає потреби в особливих рекомендаціях щодо дозування, оскільки терапевтичні дози підбирають індивідуально.
Стать
Не спостерігалося жодних фармакокінетичних відмінностей залежно від статі у дітей, дорослих або осіб літнього віку.

Показання

Для лікування парціальних нападів із вторинно генералізованими тоніко-клонічними нападами або без них, як монотерапія або додаткова терапія у дорослих та дітей віком від 6 років.

Протипоказання

Підвищена чутливість до окскарбазепіну, еслікарбазепіну або до будь-яких допоміжних речовин препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Індукція синтезу ферментів
Окскарбазепін та його фармакологічно активний метаболіт (моногідроксипохідна, МГП) є слабкими in vitro та in vivo індукторами ферментів CYP3A4 і CYP3A5 цитохрому P450, відповідальних за метаболізм дуже великої кількості препаратів, зокрема дигідропіридинових антагоністів кальцію (наприклад фелодипіну), імунодепресантів (наприклад циклоспорину, такролімусу), пероральних контрацептивів (див. нижче) та деяких інших протиепілептичних лікарських засобів (наприклад карбамазепіну), що призводить до зниження плазмових концентрацій цих лікарських засобів (у таблиці 1 викладено результати стосовно інших протиепілептичних лікарських засобів).
Окскарбазепін та МГП in vitro є слабкими індукторами УДФ-глюкуронілтрансфераз (вплив на особливі ферменти в цьому класі невідомий). Отже, окскарбазепін та МГП in vivo можуть незначно індукувати вплив на метаболізм лікарських засобів, які виводяться, головним чином, за допомогою кон&rsquo;югації через УДФ-глюкуронілтрансферази. На початку лікування Трилепталом або при зміні дози для досягнення нового рівня індукції може бути потрібно 2&ndash;3 тижні.
У разі відміни терапії Трилепталом може виникнути потреба у зменшенні дози супутніх препаратів, рішення про яке слід приймати на основі клінічного нагляду та/або показників плазмового рівня препарату. Індукція, ймовірно, поступово знижується через 2-3 тижні після відміни терапії.
Гормональні контрацептиви. Показано, що Трилептал впливає на два компоненти пероральних контрацептивів &ndash; етинілестрадіол та левоноргестрел. Середні значення AUC етинілестрадіолу та левоноргестрелу знижувалися на 48&ndash;52 % та 32&ndash;52 % відповідно. Інші гормональні контрацептиви не вивчались. Отже, супутній прийом Трилепталу з гормональними контрацептивами може призвести до неефективності цих контрацептивів. Необхідно застосовувати інший надійний метод контрацепції.
Пригнічення синтезу ферментів
Окскарбазепін та МГП пригнічують CYP2C19. Отже, при спільному застосуванні Трилепталу у високих дозах з лікарськими засобами, які в основному метаболізуються за допомогою CYP2C19 (наприклад з фенітоїном), може виникнути взаємодія. Плазмові рівні фенітоїну підвищувалися на 40 % при призначенні доз Трилепталу, які перевищували 1200 мг/день (у таблиці 1 викладено результати стосовно інших протисудомних препаратів). У такому випадку може бути необхідним зниження дози фенітоїну, що застосовується супутньо.
Протиепілептичні лікарські засоби
Потенційні взаємодії між Трилепталом та іншими протиепілептичними лікарськими засобами оцінювалися в ході клінічних досліджень. Інформація про вплив цих взаємодій на середні значення AUC та Cmin викладено в таблиці 1.
Таблиця 1
Інформація про взаємодію протиепілептичних препаратів із Трилепталом
&nbsp;
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 69.7567%;" border="1px">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 31.6972%;">
Протиепілептичний лікарський засіб
Спільний прийом
</td>
<td style="width: 31.6972%;">Вплив Трилепталу на протиепілептичний лікарський засіб, Cmin</td>
<td style="width: 31.699%;">
Вплив протиепілептичного лікарського засобу на МГП**
AUC:
</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 31.6972%;">Карбамазепін</td>
<td style="width: 31.6972%;">
Зниження на 0&ndash;22 %
(підвищення рівня карбамазепіну-епоксиду на 30 %)
</td>
<td style="width: 31.699%;">Зниження на 40 %</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 31.6972%;">Клобазам</td>
<td style="width: 31.6972%;">Не досліджувався</td>
<td style="width: 31.699%;">Вплив відсутній</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 31.6972%;">Фелбамат</td>
<td style="width: 31.6972%;">Не досліджувався</td>
<td style="width: 31.699%;">Вплив відсутній</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 31.6972%;">Ламотриджин</td>
<td style="width: 31.6972%;">Вплив відсутній (*)</td>
<td style="width: 31.699%;">Вплив відсутній</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 31.6972%;">Фенобарбітон</td>
<td style="width: 31.6972%;">Підвищення на 14&ndash;15 %</td>
<td style="width: 31.699%;">Зниження на 30&ndash;31 %</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 31.6972%;">
Фенітоїн
</td>
<td style="width: 31.6972%;">Підвищення на 0&ndash;40 %</td>
<td style="width: 31.699%;">Зниження на 29&ndash;35 %</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 31.6972%;">
Вальпроєва кислота
</td>
<td style="width: 31.6972%;">Вплив відсутній</td>
<td style="width: 31.699%;">Зниження на 0&ndash;18 %</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
&nbsp;
* - Не впливає на Cmin, AUC або Cmax);
** - МГП: моногідрокси похідна (фармакологічно активний метаболіт окскарбазепіну).
&nbsp;
Було показано, що у дорослих сильнодіючі індуктори синтезу ферментів цитохрому P450 (тобто карбамазепін, рифампіцин, фенітоїн та фенобарбітал) знижують рівні МГП у плазмі крові на 29&ndash;40 %. Тому необхідний моніторинг рівнів плазми та/або корекція дози, якщо один або декілька цих лікарських засобів застосовують разом з окскарбазепіном. У дітей віком 6&ndash;12 років кліренс МГП збільшувався приблизно на 35 % при прийомі одного з трьох протиепілептичних препаратів, які індукують синтез ферментів, порівняно з монотерапією. Комбінована терапія Трилепталом та ламотриджином призводила до підвищення ризику виникнення небажаних явищ (нудоти, сонливості, запаморочення та головного болю). При одночасному прийомі з Трилепталом одного або кількох протиепілептичних препаратів можна розглянути в індивідуальному порядку можливість корегування дози протиепілептичних препаратів та/або корегування дози Трилепталу . Це особливо стосується пацієнтів дитячого віку, які одночасно отримували ламотриджин.
При прийомі Трилепталу самоіндукція ферментів не спостерігалася.
&nbsp;
Взаємодії з іншими лікарськими засобами
Циметидин, еритроміцин, вілоксазин, варфарин та декстропропоксифен не впливали на фармакокінетику МГП.
Взаємодія між окскарбазепіном та препаратами ІМАО теоретично можлива з огляду на структурний зв&rsquo;язок окскарбазепіну з трициклічними антидепресантами.
Трициклічні антидепресанти
Не спостерігалося клінічно значущих взаємодій при проведенні клінічних досліджень.
Фармакодинамічні взаємодії
Комбінована терапія препаратами літію та окскарбазепіном може підвищувати нейротоксичність.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Застосування Трилепталу було пов&rsquo;язано з небажаними реакціями, такими як запаморочення, сонливість, атаксія, диплопія, розмитість зору, порушення зору, гіпонатріємія та зниження свідомості; особливо на початку терапії або у зв'язку з коригуванням дози (частіше під час фази титрування). Отже, пацієнтів необхідно попередити про можливе порушення їх фізичної та/або психічної здатності працювати з механізмами або керувати транспортними засобами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність
Загальний ризик, пов&rsquo;язаний з епілепсією та протиепілептичними лікарськими засобами
Було показано, що у дітей, народжених жінками з епілепсією, поширеність вроджених вад у 2&ndash;3 рази більша за частоту в загальній групі пацієнтів, яка становить приблизно 3 %. У групі пацієнтів, яка отримувала лікування, збільшення частоти вад спостерігалося при політерапії, проте якою мірою це залежить від медикаментозної терапії та/або захворювання, ще не з&rsquo;ясовано.
Більше того, не можна переривати ефективну протиепілептичну терапію, оскільки загострення хвороби є дуже шкідливим як для вагітної, так і для плода.
Ризик, пов&rsquo;язаний з окскарбазепіном
Кількість клінічних даних про прийом препарату під час вагітності лишається недостатньою для оцінки тератогенного потенціалу окскарбазепіну. Найбільш частими вродженими вадами розвитку, що виникають під час терапії окскарбазепіном, були дефект шлуночкової перегородки, дефект атріовентрикулярної перегородки, розщеплення губи та піднебіння, синдром Дауна, дисплазія кульшового суглоба (однобічна або двобічна), туберкульоз та вроджена аномалія вуха. За даними Північноамериканського реєстру вагітності, частота серйозних вроджених вад розвитку, визначених як структурні аномалії, які є хірургічними, медичними або косметичними, що були діагностовані протягом 12 тижнів від народження, становила 2,0% (95% СІ, від 0,6 до 5,1%), якщо жінка одержує монотерапію окскарбазепіном в першому триместрі. У порівнянні з жінками, які не отримували протисудомні препарати під час вагітності, відносний ризик (ВР) вродженої аномалії при застосуванні окскарбазепіну вагітними, становив 1,6 (95% СІ, від 0,46 до 5,7). В дослідженнях на тваринах при рівнях доз, токсичних для організму самки, спостерігали підвищення числа випадків загибелі ембріонів, затримки розвитку та вад розвитку.
З огляду на вищевикладене необхідно мати на увазі:
<ul>
<li>якщо жінка, яка отримує Трилептал, завагітніла або планує вагітність, слід уважно повторно оцінити застосування цього препарату. Варто призначати мінімальні ефективні дози та по можливості віддавати перевагу монотерапії принаймні протягом перших трьох місяців вагітності;</li>
<li>пацієнток необхідно проконсультувати стосовно можливості підвищення ризику вад розвитку та надати можливість проведення антенатального скринінгу;</li>
<li>протягом вагітності не можна переривати ефективне протиепілептичне лікування окскарбазепіном, оскільки загострення хвороби є дуже шкідливим як для вагітної, так і для плода.</li>
</ul>
Моніторинг та профілактика
Протиепілептичні лікарські засоби можуть спричинити дефіцит фолієвої кислоти, що, можливо, впливатиме на розвиток аномалій плода. Рекомендований прийом добавок із фолієвою кислотою до та протягом вагітності. Оскільки ефективність прийому таких добавок не доведена, можна запропонувати спеціальне антенатальне діагностування навіть тим жінкам, які додатково отримують фолієву кислоту.
Дані, отримані в обмеженої кількості жінок, вказують на те, що плазмові рівні активного метаболіту окскарбазепіну, 10-моногідроксипохідного (МГП), протягом вагітності можуть поступово знижуватися. Рекомендований ретельний моніторинг клінічної відповіді у жінок, які отримують терапію Трилепталом, упродовж вагітності для забезпечення адекватного контролю нападів, що зберігаються. Слід розглядати необхідність визначення змін концентрацій МГП у плазмі крові. Якщо протягом вагітності дози препарату підвищувалися, також необхідно розглянути можливість моніторингу плазмових рівнів МГП в післяпологовий період.
Новонароджені
Повідомлялося про порушення згортання крові у новонароджених, спричинені протиепілептичними засобами. Як запобіжний захід слід застосовувати вітамін K1 протягом останніх кількох тижнів вагітності та новонародженому.
Рідкі випадки гіпокальціємії спостерігались у новонароджених, матері яких під час вагітності лікувалися протиепілептичними препаратами. Ці випадки були обумовлені порушеннями метаболізму фосфату кальцію та мінералізації кісток.
Жінки репродуктивного віку та протизаплідні заходи
Жінкам репродуктивного віку слід рекомендувати застосовувати високоефективні методи контрацепції під час терапії Трилепталом (бажано негормональні, наприклад внутрішньоматкові імплантанти). Трилептал може призвести до недостатності терапевтичного ефекту контрацептивів, що містять пероральний етинілестрадіол (ЕЕ) та левоноргестрел (СПГ).
Період годування груддю
Окскарбазепін та його активний метаболіт (МГП) проникають у грудне молоко. Для обох сполук співвідношення концентрації в грудному молоці до концентрації в плазми дорівнювало 0,5. Вплив Трилепталу на немовля через грудне молоко невідомий. Отже, у разі необхідності лікування слід припинити годування груддю.

Спосіб застосування та дози

У разі монотерапії та додаткової терапії лікування Трилепталом починається з клінічно ефективної дози, розділеної на 2 прийоми. Дозу можна збільшити залежно від клінічної відповіді пацієнта. При заміні інших протиепілептичних лікарських засобів на Трилептал слід поступово знижувати дозу супутнього протиепілептичного препарату(-ів) на початку застосування Трилепталу. Оскільки загальне навантаження на пацієнта протиепілептичними лікарськими засобами збільшується, дози супутніх протиепілептичних препаратів, можливо, потрібно знизити та/або дозу Трилепталу потрібно збільшувати більш повільно.
Трилептал можна застосовувати незалежно від прийому їжі.
Нижченаведені рекомендації з дозування стосуються всіх пацієнтів за відсутності в них порушення функції нирок. Немає потреби контролювати рівень препарату в плазмі крові з метою оптимізації терапії Трилепталом.
Проте моніторинг концентрації МГП в плазмі слід проводитипід час лікування Трилепталом, щоб виключити невідповідність режиму лікування або в ситуаціях, коли очікується зміна кліренсу МГП, таких як:
<ul>
<li>зміни функції нирок (див. &laquo;Пацієнти з порушенням функції нирок&raquo; нижче);</li>
<li>вагітність (див. &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo; та &laquo;Фармакологічні властивості&raquo;);</li>
<li>супутнє застосування препаратів, що стимулюють ферменти печінки (див. &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).</li>
</ul>
Доза Трилепталу може бути скорегована в ситуаціях, зазначених вище (залежно від концентрації в плазмі, що вимірюється через 2&ndash;4 години після застосування) для підтримки максимальної концентрації МГП в плазмі &lt;35 мг/л. Залежний від маси тіла кліренс МГП (л/год/кг) у дітей є значно вищим, ніж у дорослих.
Таблетки мають лінію поділу і можуть бути розділені на дві половини для того, щоб пацієнту було легше ковтати таблетку. Проте таблетку не можна ділити на дві рівні дози. Дорослі
Монотерапія
Застосування Трилепталу слід розпочинати з дози 600 мг/день (8&ndash;10 мг/кг/день), розділеної на два прийоми. При наявності клінічних показань дозу можна збільшити з приблизно тижневими інтервалами не більше ніж на 600 мг на день від початкової дози до досягнення бажаної клінічної відповіді. Терапевтичний ефект спостерігається в діапазоні доз 600&ndash;2400 мг на день.
Контрольовані дослідження монотерапії за участю пацієнтів, які не отримують у даний час протиепілептичних лікарських засобів, показали, що ефективною дозою є 1200 мг на день. Однак виявилося, що доза 2400 мг на день є ефективною у більш стійких до лікування пацієнтів, яких переводять на монотерапію Трилепталом з інших протиепілептичних лікарських засобів.
У контрольованих умовах стаціонару підвищення дози до 2400 мг на день було досягнуто протягом 48 годин.
Додаткова терапія
Застосування Трилепталу слід розпочинати з дози 600 мг/день (8&ndash;10 мг/кг/день), розділеної на два прийоми. За наявності клінічних показань дозу можна збільшувати приблизно з тижневими інтервалами не більше ніж на 600 мг на день від початкової дози до досягнення бажаної клінічної відповіді. Терапевтичні ефекти спостерігаються в діапазоні доз 600&ndash;2400 мг на день.
Контрольоване дослідження додаткової терапії показало, що ефективними є добові дози від 600 до 2400 мг/день, причому більшість пацієнтів реагують на дозу 900 мг на добу.
Контрольовані дослідження монотерапії у пацієнтів, які раніше не отримували протиепілептичні препарати, показали ефективність щоденної дози 1200 мг.
Більшість пацієнтів не була здатна переносити дозу 2400 мг/день без зменшення дози супутніх протиепілептичних препаратів, головним чином, через небажані явища з боку ЦНС. У ході клінічних досліджень систематично не вивчалося застосування добових доз, вищих 2400 мг.
Пацієнти літнього віку(віком від 65 років)
Недоцільно регулювати дозу залежно від віку, оскільки терапевтична доза окскарбазепіну визначається індивідуально.
Корекція дози рекомендована пацієнтам літнього віку з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну &lt;30 мл/хв).
Дети
Рекомендовано застосовувати Трилептал дітям віком від 6 років.
При монотерапії та додатковій терапії лікування Трилепталом слід розпочинати з дози 8&ndash;10 мг/кг/день, розділеної на два прийоми. При додатковій терапії терапевтичні ефекти спостерігаються при середній підтримуючій дозі приблизно 30 мг/кг/день. При наявності клінічних показань дозу можна збільшувати з приблизно тижневими інтервалами не більше ніж на 10 мг/кг/день від початкової дози до максимальної дози 46 мг/кг/день для досягнення бажаної клінічної відповіді, і її слід досягти протягом двох тижнів.
У дослідженні комбінованої терапії у дітей та підлітків віком від 3 до 17 років, метою лікування яких було досягнення добової цільової дози 46 мг/кг/добу, середня добова доза становила 31 мг/кг/добу (діапазон: від 6 до 51 мг/кг/добу).
Максимальна рекомендована доза
Якщо клінічно показано, добову дозу можна збільшити з інтервалом один тиждень з кроком, що не перевищує 10 мг/кг/добу, до максимальної дози 60 мг/кг/добу для досягнення бажаного ефекту.
Вплив MHD-клінічного кліренсу що залежить від маси тіла на педіатричну дозу
У комбінованій терапії та монотерапії кліренс MГП (активний метаболіт окскарбазепіну) кліренс залежить маси тіла (л/год/кг) і значно вищий у дітей (особливо віком від 1 місяця до 4 років), ніж у дорослих. Тому дітям віком від 4 до 12 років може бути потрібна на 50% вища доза окскарбазепіну на 1 кг маси тіла.
Вплив ферментостимулюючих протиепілептичних препаратів що застосовуються одночасно, на педіатричну дозу
Старші діти (&ge;4 років), які отримують ферментостимулюючі протиепілептичні препарати, можуть потребувати лише трохи більшої дози на 1 кг маси тіла, ніж ті, хто отримує монотерапію.
Для дітей, які не можуть ковтати таблетки, або у разі неможливості отримання необхідної дози препарату в лікарській формі таблеток, потрібно застосовувати окскарбазепін, суспензію оральну.
Всі вищезазначені рекомендації з дозування (для дорослих, пацієнтів літнього віку та для дітей) ґрунтуються на дозах, вивчених у ході клінічних досліджень для всіх вікових груп. Проте можна розглянути можливість початку лікування з більш низьких доз, коли це можливо.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Не потрібна корекція режиму дозування для пацієнтів з легкою та помірною печінковою недостатністю. Застосування Трилепталу не досліджувалося у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю. Отже, при лікуванні пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю слід виявляти обережність.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Пацієнтам з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше ніж 30 мл/хв) терапію Трилепталом слід розпочинати з половини звичайної початкової дози (300 мг/день), яку підвищують щонайменше з тижневими інтервалами до досягнення бажаної клінічної відповіді.
При підвищенні дози для пацієнтів з нирковою недостатністю може бути необхідним більш ретельне спостереження.
Пацієнти, що страждають на гіпонатріємію, потребують пильного моніторингу рівня натрію.

Діти

Трилептал не рекомендовано застосовувати дітям віком до 6 років, оскільки безпека та ефективність не були належним чином доведені.

Передозування

Були отримані повідомлення про окремі випадки передозування. Максимальна прийнята доза становила приблизно 48000 мг. Всі пацієнти видужали після симптоматичного лікування. Симптоми передозування включають сонливість, запаморочення, нудоту, блювання, гіперкінезію, стомлюваність, гіпонатріємію, пригнічення дихання, подовження тривалості QT, диплопію, міоз, розмитість зору, атаксію, ністагм, тремор, порушення координації, судоми, головний біль, кому, втрату свідомості, дискінезію, агресію, збудження,, сплутаність свідомості, гіпотензію та диспное. Специфічного антидоту не існує. Належним чином слід призначати симптоматичне та підтримуюче лікування. Слід взяти до уваги видалення лікарського засобу шляхом промивання шлунка та/або його інактивації за допомогою прийому активованого вугілля.
Рекомендується моніторинг життєвих функцій, при цьому особлива увага приділяється порушенням електролітного балансу, серцевої провідності та дихання.

Побічні реакції

Найчастіше повідомлялося про такі небажані реакції, як сонливість, головний біль, запаморочення, двоїння в очах, нудота, блювання та втома, які виникали більше ніж у 10 % пацієнтів.
Категорія частоти визначається таким чином: дуже часто: GREATER-THAN OR EQUAL TO (8805)1/10; часто: GREATER-THAN OR EQUAL TO (8805)1/100 - &lt; 1/10; нечасто: GREATER-THAN OR EQUAL TO (8805)1/1000 - &lt; 1 /100; рідко: GREATER-THAN OR EQUAL TO (8805)1/10000 - &lt; 1/1000; дуже рідко: &lt; 1/10000; невідомо: неможливо встановити з наявних даних.
У рамках кожної групи за частотою побічні реакції представлено в порядку зменшення серйозності.
Таблиця 2
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 88.4125%; height: 987px;" border="1px">
<tbody>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">З боку крові та лімфатичної системи</td>
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">Нечасто</td>
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">Лейкопенія</td>
</tr>
<tr style="height: 92px;">
<td style="width: 48.3452%; height: 92px;">
&nbsp;
Дуже рідко
</td>
<td style="width: 48.3452%; height: 92px;">Пригнічення кісткового мозку, апластична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">З боку імунної системи</td>
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr style="height: 460px;">
<td style="width: 48.3452%; height: 460px;">
Дуже рідко
</td>
<td style="width: 48.3452%; height: 460px;">Підвищена чутливість (включаючи мультиорганну гіперчутливість), яка характеризується такими особливостями, як висипання та гарячка. Можливі порушення інших органів або систем, таких як кровоносна та лімфатична системи (наприклад еозинофілія, тромбоцитопенія, лейкопенія, лімфаденопатія, спленомегалія), печінка (наприклад відхилення від норми результатів функціональних печінкових проб, гепатит), м&rsquo;язи та суглоби (наприклад опухання суглобів, міалгія, артралгія), нервова система (наприклад печінкова енцефалопатія), нирки (наприклад протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність), легені (наприклад диспное, набряк легенів, астма, бронхоспазми, інтерстиціальне захворювання легенів), ангіоневротичний набряк</td>
</tr>
<tr style="height: 44px;">
<td style="width: 48.3452%; height: 44px;">Анафілактичні реакції, реакції гіперчутливості</td>
<td style="width: 48.3452%; height: 44px;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">Невідомо</td>
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">DRESS &ndash; синдром (висип з еозинофілією та системними симптомами)</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">З боку ендокринної системи</td>
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">Часто</td>
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">Збільшення маси тіла</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">Дуже рідко</td>
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">Гіпотиреоз</td>
</tr>
<tr style="height: 16px;">
<td style="width: 48.3452%; height: 16px;">
З боку обміну речовин і харчування&nbsp;
</td>
<td style="width: 48.3452%; height: 16px;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">Часто</td>
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">Гіпонатріємія, частіше у літніх пацієнтів</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">Дуже рідко</td>
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">Клінічно значуща гіпонатріємія, асоційована з такими симптомами, як судоми, сплутаність мислення, пригнічений рівень свідомості, енцефалопатія (додаткові небажані ефекти зазначені також у розділі &laquo;Порушення з боку нервової системи&raquo;), порушення зору (наприклад розмитість зображення), блювання, нудота&dagger;</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">Невідомо</td>
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">Гіпотиреоз; стан, подібний до синдрому невідповідної секреції АДГ із симптомами летаргії, нудотою, запамороченням, зниженням осмолярності в сироватці крові, блюванням, головним болем, сплутаністю свідомості або іншими неврологічними ознаками та симптомами</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">З боку психіки</td>
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr style="height: 89px;">
<td style="width: 48.3452%; height: 89px;">Часто</td>
<td style="width: 48.3452%; height: 89px;">Сплутаність свідомості, депресія, апатія, збудженість (наприклад знервованість), афективна лабільність, сплутаність свідомості</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">З боку нервової системи</td>
<td style="width: 48.3452%; height: 22px;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Дуже часто</td>
<td style="width: 48.3452%;">Сонливість, головний біль, запаморочення</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Часто</td>
<td style="width: 48.3452%;">Атаксія, тремор, ністагм, порушення уваги, амнезія</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Невідомо</td>
<td style="width: 48.3452%;">Розлади мовлення (включаючи дизартрію); частіше під час підвищення титрування дози Трилепталу</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">З боку органів зору</td>
<td style="width: 48.3452%;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Дуже часто</td>
<td style="width: 48.3452%;">Диплопія</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Часто</td>
<td style="width: 48.3452%;">Розмитість зображення, порушення зору</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">З боку органів слуху та рівноваги</td>
<td style="width: 48.3452%;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Часто</td>
<td style="width: 48.3452%;">Вертиго</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Порушення з боку серця&nbsp;</td>
<td style="width: 48.3452%;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Дуже рідко</td>
<td style="width: 48.3452%;">Аритмія, атріовентрикулярна блокада</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Порушення з боку судин&nbsp;</td>
<td style="width: 48.3452%;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Дуже рідко</td>
<td style="width: 48.3452%;">Артеріальна гіпертензія</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">З боку травної системи</td>
<td style="width: 48.3452%;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Дуже часто</td>
<td style="width: 48.3452%;">Нудота, блювання</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Часто</td>
<td style="width: 48.3452%;">Діарея, запор, біль у животі</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Дуже рідко</td>
<td style="width: 48.3452%;">Панкреатит та/або підвищення рівня ліпази та/або амілази</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">З боку жовчовивідних шляхів та печінки</td>
<td style="width: 48.3452%;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Нечасто</td>
<td style="width: 48.3452%;">Підвищення рівня трансаміназ та/або лужної фосфатази</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Дуже рідко</td>
<td style="width: 48.3452%;">Гепатит</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Порушення з боку шкіри</td>
<td style="width: 48.3452%;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Часто</td>
<td style="width: 48.3452%;">Висипання, облисіння, акне</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Нечасто</td>
<td style="width: 48.3452%;">Кропив&rsquo;янка</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Дуже рідко</td>
<td style="width: 48.3452%;">Ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса &ndash; Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ангіоедема, мультиформна еритема, системний червоний вовчак</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Невідомо</td>
<td style="width: 48.3452%;">Набряк шкіри з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), гострий генералізований екзантематозний пустульоз (AGEP)</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини</td>
<td style="width: 48.3452%;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Дуже рідко</td>
<td style="width: 48.3452%;">Системний червоний вовчак</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Невідомо</td>
<td style="width: 48.3452%;">Зменшення мінеральної щільності кісток, остеопенія, остеопороз, переломи (при тривалому застосуванні)</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Системні порушення та ускладнення у місці введення</td>
<td style="width: 48.3452%;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Дуже часто</td>
<td style="width: 48.3452%;">Втома</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Часто</td>
<td style="width: 48.3452%;">Астенія</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Відхилення від норми, виявлені у результаті лабораторних досліджень</td>
<td style="width: 48.3452%;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Нечасто</td>
<td style="width: 48.3452%;">Підвищення рівня печінкових ферментів, підвищення рівня лужної фосфатази, амілази та ліпази в крові</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Невідомо</td>
<td style="width: 48.3452%;">Зниження T4 (клінічна значущість незрозуміла)</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Травма та післяопераційні ускладнення</td>
<td style="width: 48.3452%;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3452%;">Невідомо</td>
<td style="width: 48.3452%;">Падіння</td>
</tr>
</tbody>
</table>
&nbsp;
</div>
* - Згідно з класифікацією частоти за CIOMS III (Ради Міжнародних організацій з медичних наук).
&dagger; - Дуже рідко протягом застосування Трилепталу може розвинутися клінічно значуща гіпонатріємія (Na+ &lt;125 ммоль/л). Зазвичай вона виникає протягом перших 3 місяців лікування Трилепталом, хоча були пацієнти з сироватковим рівнем натрію, що вперше знижувався до показника &lt;125 ммоль/лбільше ніж через 1 рік після початку терапії.
&nbsp;
Термін придатності. 3 роки.
&nbsp;
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 30 С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
&nbsp;
Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 5 блістерів у картонній коробці.
&nbsp;
Категорія відпуску. За рецептом.
&nbsp;
Виробник.
Новартіс Фарма С.п.А.
вул. Провінчіалє Скіто 131, 80058 м. Торре Аннунциата (провінції Неаполь), Італія.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30&deg;C. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері, по 5 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску

Новартіс Фарма С.п.А.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

ул. Провинчиале Скито 131, 80058 г. Торре Аннунциата (провинции Неаполь), Италия

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.