Що робити, якщо болить вухо: причини, методи лікування та ефективні краплі для вух

Вухо складається із трьох частин. Зовнішнє вухо включає видиму частину та канал, що веде до барабанної перетинки. Середнє вухо відокремлене від зовнішнього вуха барабанною перетинкою та містить крихітні кісточки, які підсилюють звук. У внутрішньому вусі звуки перетворюються на електричні імпульси і вирушають у мозок.

Будь-яка з цих трьох частин може інфікуватися бактеріями, грибками чи вірусами. Діти особливо схильні до середнього отиту. При будь-якому запальному або інфекційному процесі у вусі виникає гострий біль та дискомфорт.

Медична назва болю у вухах — «оталгія». Якщо біль виходить із вуха, лікарі називають це первинною оталгією. Якщо вона виникає поза вухом, термін називається вторинною оталгією.

Вушний біль може виходити з будь-якої з трьох частин вуха, тобто у зовнішньому, середньому або внутрішньому вусі. Біль у вухах також може виникати через проблему, близьку до вуха, наприклад, через синусит, синдром скронево-нижньощелепного суглоба або стоматологічну інфекцію.

Те, як відчувається біль у вусі (ниючий, гострий, тупий і т.д.), його інтенсивність, місцезнаходження та інші симптоми, які відчуває людина (наприклад, лихоманка, запаморочення), можуть допомогти лікарю правильно встановити діагноз і скласти відповідний план лікування.

Найчастіше лікар може зробити це без будь-якого тестування, хоча в деяких випадках може знадобитися візуалізація та аналізи крові, щоб виключити більш серйозні причини болю у вусі, такі як мастоїдит (інфікування клітин соскоподібного відростка) або пухлина вуха.

Причина зовнішнього болю у вусі полягає в тому, що завиток та вушна раковина, що утворюють зовнішню частину хряща вуха, можуть запалюватися та інфікуватися.

Запалення може бути спричинене багатьма причинами, включаючи:

• шкірна інфекція;
• сонячний опік;
• хронічні подразнення шкіри, такі як атопічний дерматит;
• травма. Якщо утворюється гематома, це може бути дуже болючим і може призвести до пошкодження хряща, що призводить до його деформації;
• вушний канал може бути джерелом болю через інфекцію або травму.

Причини «вуха плавця» (зовнішній отит) — це запалення слухового проходу, яке часто називають «вухом плавця», такі:

• подразнення шкіри, що вистилає канал, і може бути пов'язане з незначною травмою, наприклад, при спробі очистити вушну сірку гострим предметом, що призводить до запалення або інфікування подряпини;
• «вухо плавця» визначає запалення, викликане затримкою води у слуховому проході. Темна, тепла, волога область може сприяти зростанню бактерій та призводити до інфекції;
• сірчана пробка. Вушна сірка є частиною захисного механізму організму, який змащує слуховий прохід та запобігає інфекції. Якщо сірка твердне і накопичується надмірно, це може викликати сильний біль, особливо якщо сірка тисне на барабанну перетинку;
• чужорідне тіло. Воно може викликати біль та запалення. Крім подразнення зовнішнього каналу барабанна перетинка може бути перфорована або пошкоджена.

Причини болю в середньому вусі (середній отит): середнє вухо відокремлено від зовнішнього слухового проходу барабанною перетинкою, а також це місце розташування нервів, пов'язаних зі слухом. Це відносно закритий простір і все, що збільшує тиск у середньому вусі, викликає біль. Наприклад:

• інфекції середнього вуха є частою причиною середнього отиту, особливо у дітей. Вони зазвичай викликаються вірусом або бактеріями, які вторгаються в застояну рідину в середньому вусі та заражають її;
• серйозний середній отит визначає скупчення рідини в середньому вусі і зазвичай виникає через дисфункцію євстахієвої труби. Це трубка, яка відводить рідину та вирівнює тиск між середнім вухом та задньою стінкою горла. Підвищений тиск може викликати біль та почуття переповнення, але зазвичай проходить з часом. Однак ця рідина також може інфікуватися, викликаючи біль та лихоманку.

Причини болю у внутрішньому вусі:

• внутрішнє вухо прилягає до середнього вуха. Внутрішнє вухо — це місце лабіринтної системи, яка надсилає повідомлення в мозок, щоб допомогти з балансом. Запалення внутрішнього вуха пов'язане з запамороченням, але не обов'язково з болем, проте оталгія також може виникати.

Симптоми інфекції вуха залежать від типу, але можуть включати:

• вушний біль (гострий, стріляючий, ниючий);
• легка глухота чи відчуття, що звук приглушений;
• виділення ексудату з вуха;
• висока температура тіла;
• біль у голові та запаморочення;
• відсутність апетиту;
• свербіж зовнішнього вуха;
• пухирі на зовнішньому вусі або вздовж слухового проходу;
• шуми у вухах, такі як дзижчання або гудіння.

Через безліч можливих причин болю у вусі найпростіше розглядати первинні діагнози (які виникають всередині вуха) та вторинні (які виникають поза вухом) окремо.

Умови, які часто викликають біль у вусі та виникають всередині вуха, включають первинні та вторинні причини.

Первинні причини

1. Середній отит. Це інфекція середнього вуха, при якій рідина та запалена тканина накопичуються у просторі середнього вуха — області між барабанною перетинкою та овальним вікном внутрішнього вуха. Крім помірного або сильного ниючого болю, що відчувається глибоко у вусі, можуть виникати закладеність носа протягом декількох днів та/або кашель, що передує болю у вусі. Іноді може бути лихоманка. Якщо барабанна перетинка розривається внаслідок підвищення тиску, може виникнути гнійне виділення з вуха.

2. Середній отит із випотом (СОВ). Це наявність рідини у середньому вусі без ознак інфекції. Іншими словами, відбувається накопичення рідини без запалення тканин. Загалом біль у вухах при СОВ, як правило, легкий і пов'язаний з відчуттям закладеності вуха та/або зниженням слуху. Як правило, ця недуга слідує за гострим середнім отитом, але також може виникати в результаті баротравми (травми, спричиненої тиском повітря або води), або алергії. У поодиноких випадках СОВ виникає внаслідок закупорки пухлиною євстахієвої труби — тунелю, що з'єднує середнє вухо з верхньою частиною горла та задньою частиною носа.

3. Зовнішній отит («вухо плавця»). Це інфекція слухового проходу, яка викликає відчуття закладеності вуха, свербіж та сильний біль у вусі при відтягуванні мочки вуха. Жовті або прозорі виділення з вуха також можуть супроводжуватися зниженням слуху та набряком слухового проходу. Причина, через яку зовнішній отит зазвичай називають «вухом плавця», полягає в тому, що він часто розвивається, коли вода потрапляє у слуховий прохід. Іншою поширеною причиною зовнішнього отиту є часте використання ватних тампонів. Очищаючи ними слуховий прохід можна випадково створити невеликі порізи у вушному каналі, які є живильним середовищем для бактерій. Важким ускладненням цього виду отиту є некротизуючий (злоякісний) зовнішній отит. Внаслідок цього інфекція поширюється на основу черепа. Цей стан частіше зустрічається у людей похилого віку з цукровим діабетом.

4. Перфорована барабанна перетинка. Це отвір або розрив у перетинці. Ця перетинка є тонкою структурою всередині вуха і може легко порватися при травмі, зміні тиску або вибухонебезпечному гучному шумі. Це також часто пов'язане із середнім отитом. Крім гострого болю у вусі, люди з перфорацією барабанної перетинки можуть відчувати раптову втрату слуху, чути дзвін або дзижчання у вусі, а також може витікати рідина з вуха.

5. Закупорювання євстахієвої труби. Вона регулює тиск повітря та виводить зайву рідину із середнього вуха. Якщо євстахієва труба закупорюється, часто внаслідок алергії, інфекції або різкої зміни висоти над рівнем моря можуть виникнути наступні симптоми:

• біль у вухах;
• дзвін чи тріск у вухах;
• запаморочення;
• втрата слуху.

6. Проблеми зі шкірою вух. Іноді біль у вухах виходить зі шкіри вуха. До трьох пов'язаних умов відносяться:

• вушний дерматит, що викликає свербіння, лущення та набряк шкіри слухового проходу, може бути результатом алергічної реакції (контактний дерматит) або основного шкірного захворювання (наприклад, себорейного дерматиту або псоріазу);
• преаурикулярний целюліт (інфікована шкіра на вусі) призводить до червоного, гарячого та надзвичайно болючого вуха. Гарячка може також бути присутньою;
• оперізуючий лишай. Він викликає сильний біль у вухах поряд з везикулярним висипом (тугі, заповнені рідиною мішечки). У поодиноких випадках параліч лицевого нерва може виникати разом із висипом і болем у вухах при так званому синдромі Рамсея-Ханта.

7. Перихондрит. Він виникає через інфекцію вушного хряща, що призводить до болю, набряку та почервоніння шкіри. Також може бути лихоманка, а іноді і абсцес (скупчення гною). Без лікування перихондрит може призвести до деформації вуха, оскільки інфекція перекриває кровопостачання хряща, тим самим руйнуючи його. Перихондрит найчастіше виникає у людей з певними аутоімунними станами, такими як гранулематоз з поліангіїтом, і у тих, хто переніс травму вушного хряща (наприклад, пірсинг верхнього вуха, опік чи різкий контакт під час занять спортом).

8. Лабіринтит. Це запалення структури внутрішнього вуха, що називається лабіринтом. Він зазвичай допомагає людині зберігати рівновагу. Лабіринтит також може включати проблеми з черепним або слуховим нервом у внутрішньому вусі. Люди з лабіринтитом можуть відчувати запаморочення, нудоту, блювоту або дзвін у вухах. Це може включати біль у вусі, але рідко буває болючим.

9. Хвороба Меньєра. Це пов'язано з надмірним накопиченням рідини у внутрішньому вусі. На додаток до класичної тріади симптомів, запаморочення, дзвону у вухах та втраті слуху, деякі люди з цим захворюванням скаржаться на біль або тиск у вухах.

10. Барабанна перетинка та біль у вусі. Ця перетинка вібрує, коли на неї попадає звук, і передає цей сигнал, щоб забезпечити слух. Мірингіт описує запалення барабанної перетинки:

• бульозний мірингіт викликає запалення та утворення бульбашок на барабанній перетинці і може бути дуже болючим. Він також може бути викликаний поширенням інфекції із зовнішнього слухового проходу або із середнього вуха;
• травматичний мірингіт може виникнути внаслідок прямої травми, такої як засовування гострого предмета у слуховий прохід. Травма також може спричинити підвищений тиск в області барабанної перетинки, що призведе до її розриву. Це може включати удар по вуху долонею, зміну тиску повітря в літаку або глибоко під водою, вибух або інші ситуації, за яких тиск повітря негативно впливає на слуховий прохід. Також ураження електричним струмом часто пов'язане з перфорацією барабанної перетинки.

11. Пухлина. Джерелом болю у вусі у людини може бути ракова або неракова пухлина, хоча це й не часто. Наприклад, рак носоглотки може викликати закладеність вуха, а також втрату слуху, дзвін у вухах та рецидивні вушні інфекції. Два приклади доброякісних пухлин або новоутворень, які можуть розвиватися у вусі та викликати біль, включають:

• холестеатома — доброякісне новоутворення шкіри, що утворюється в середньому вусі;
• акустична невринома — доброякісна пухлина внутрішнього вуха, що розвивається на вестибулярному нерві (восьмий черепний нерв).

Вторинні причини

Ці стани можуть викликати біль у вухах, хоча вони виникають поза вухом.

1. Синусит. Він відноситься до інфекції або запалення пазух, які являють собою порожнисті простори, розташовані за носом, між очима, а також у межах вилиць і нижній частині чола. Синусит може викликати різні симптоми, такі як:

• вушний тиск, дискомфорт чи відчуття заповненості;
• висока температура;
• закладеність носа та виділення;
• зубний біль;
• головний біль.

2. Аденоїдит. Це захворювання при якому відбувається запалення піднебінних мигдаликів (аденоїдів). Вони являють собою два лімфатичні вузли, розташовані з обох боків задньої стінки горла, які є однією з головної складової імунної системи. Мигдалики знаходяться поблизу гирла євстахієвої труби, і їх набряк може заблокувати її. Це може призвести до середнього отиту. Це захворювання найчастіше є причиною вушної інфекції у дітей, тому що у них ці мигдалики більші, ніж у дорослих. Якщо за цієї хвороби виникає біль у вухах, це свідчить про те, що розвинувся середній отит.

3. Стоматологічні проблеми, такі як зуб, що тріснув, карієс або абсцес зуба, можуть викликати біль у вусі. Зазвичай біль посилюється від гарячого чи холодного подразника, від укусів чи їжі.

4. Захворювання скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС). Цей суглоб з'єднує нижню щелепу зі скроневою кісткою черепа. Артрит або ерозія суглоба або стрес/надмірне навантаження на навколишні м'язи можуть викликати дане захворювання. Біль при ураженні СНЩС часто описують як постійний і тупий біль у щелепному суглобі, який посилюється при відкритті або закриванні рота. Також поширені головні болі та болючість навколо вушного каналу.

5. Гігантоклітинний артеріїт (ГКА). Він відноситься до запалення гілок зовнішньої сонної артерії, великої артерії, розташованої на шиї. Це запалення може викликати біль у вушному каналі або зовнішньому вусі, а також біль у скроні та/або на лобі, лихоманку, втомлюваність та втрату апетиту. Також можуть бути зміни зору та біль при жуванні.

6. Мастоїдит. Якщо інфекцію середнього вуха не лікувати, інфекція може поширитися на соскоподібний відросток — губчасту, наповнену повітрям кістку, яка є частиною черепа. Інфекція соскоподібного відростка викликає біль, почервоніння та набряк за вухом. Якщо мастоїдит не розпізнати і не лікувати швидко, він може призвести до таких ускладнень як абсцес головного мозку або кісток черепа, менінгіт (запалення мозкової або спинної оболонки), параліч лицьового нерва або втрата слуху.

7. Невралгія трійчастого нерва. Запалення п'ятого черепного нерва може викликати сильний лицьовий біль, у тому числі біль у вухах.

8. Запалення щитоподібної залози та біль у сонних артеріях (каротидинія) також можуть бути пов'язані з болем у вухах.

Вірусний отит — це, як правило, гострий середній отит (ОСО), який є полімікробним захворюванням, і зазвичай відбувається як ускладнення вірусної інфекції верхніх дихальних шляхів.

До причин, які можуть викликати вірусний отит, належать:

• респіраторно-синцитіальний вірус;
• риновірус;
• аденовірус;
• парагрип;
• вірус простого герпесу;
• ГРВІ;
• грип;
• коронавірус.

При виникненні однієї з перерахованих вище вірусних інфекцій можуть викликати середній отит, оскільки віруси швидко розмножуються і можуть зачепити сусідні тканини і органи. Особливо це найімовірніше при запущеній стадії вірусного захворювання.

Нерідко запальний процес у вусі може супроводжуватися наявністю підвищеної температури тіла. Разом з місцевим медикаментозним лікуванням, у вигляді вушних крапель, які борються із запаленням та інфекцією, що викликають отит, також можуть застосовуватися системні таблетки для зниження високої температури. До таких препаратів належать ненаркотичні анальгетики (наприклад, парацетамол, анальгін), а також нестероїдні протизапальні засоби (наприклад, ібупрофен, мефенамінова кислота).

Варто звернути увагу, що затяжні та неправильно ліковані вушні інфекції можуть не тільки викликати лихоманку, а й призвести до ускладнень:

1. Розрив барабанної перетинки. Одним із частих ускладнень вушної інфекції є розрив (перфорація) барабанної перетинки. Вона може розірватися, коли рідина тисне на мембрану, зменшуючи приплив крові та викликаючи ослаблення тканини. Коли мембрана розривається, це не боляче, і багато хто навіть почувається краще, тому що тиск скидається. На щастя, барабанна перетинка після розриву зазвичай гоїться швидко, протягом декількох годин або днів. Розрив барабанної перетинки є показанням для лікування вушної інфекції антибіотиками.
2. Втрата слуху. Рідина, що накопичується за барабанною перетинкою (називається випотом), може зберігатися протягом декількох тижнів або місяців після того, як зникне біль, спричинений вушною інфекцією. Випіт викликає проблеми зі слухом, які зазвичай мають тимчасовий характер. Однак, якщо рідина зберігається, це може заважати у повсякденному житті та приносити дискомфорт. Випіт зазвичай проходить з часом без будь-якого лікування. Однак якщо він зберігається понад 3 місяці, може знадобитися хірургічне втручання. Рішення про лікування ґрунтується на тому, наскільки сильно випіт впливає на слух та на ризик розвитку подальших можливих проблем.

За наявності вушної інфекції є загрозливі симптоми, при яких потрібно негайно звернутися у швидку:

• температура тіла підвищується вище за 38,5°C. Гарячка сигналізує про можливість більш серйозної інфекції (особливо у немовлят та дітей молодшого віку);
• хворий часто хворіє на вушні інфекції. Часті рецидиви можуть призвести до втрати слуху або серйозніших інфекцій;
• в анамнезі хворого вже є проблеми зі слухом;
• вушна інфекція у дитини з сильною лихоманкою;
• у дитини розвивається ригідність (скутість) потиличних м'язів;
• відзначаються симптоми млявості, сильно поганого самопочуття та слабкості.

Оскільки вушні інфекції часто проходять самі по собі, лікування може починатися з усунення болю та спостереження за проблемою. Іноді для усунення інфекції використовуються антибіотики, але у разі бактеріального перебігу хвороби. Деякі люди схильні до множинних вушних інфекцій. Це може спричинити проблеми зі слухом та інші серйозні ускладнення.

В основному лікування отиту залежить від його виду.

Зовнішній отит

Зовнішній отит — це інфекція або запалення слухового проходу між барабанною перетинкою та зовнішнім вухом. Він може бути спровокований впливом брудної води або механічними ушкодженнями через надмірне ретельне очищення. Інфекційний агент може бути як грибковим, так і бактеріальним.

Варіанти лікування включають:

• професійне чищення слухового проходу, хоча зазвичай слід уникати спринцювання вуха;
• вушні краплі, що містять антибіотики та стероїди, якщо інфекція має бактеріальне походження;
• пероральні антибіотики;
• вушні краплі, що містять протигрибкові препарати та стероїди, якщо інфекція має грибкове походження;
• знеболювальні препарати.

Середній отит

Середній отит — це інфекція середнього вуха, яка може бути як гострою, так і хронічною. Діти найчастіше страждають від гострого середнього отиту, тому що він викликаний застудою та закупоркою євстахієвих труб — обидва типові захворювання дитячого віку. Інфекційний агент може бути вірусним чи бактеріальним, при цьому дослідження показують, що віруси відповідальні за більшість випадків.

Іноді барабанна перетинка лопається, що призводить до гною в слуховому проході, але зазвичай барабанна перетинка знову гоїться сама по собі.

Варіанти лікування включають:

• знеболювальні препарати;
• антибіотики місцеві чи пероральні, залежно від тяжкості хвороби. Вони мають використовуватися, якщо інфекція має бактеріальне походження.

Часті напади гострого середнього отиту або один затяжний напад можуть призвести до середнього хронічного отиту. Без медичного втручання хронічна інфекція може призвести до розриву барабанної перетинки або пошкодження тонких структур середнього вуха.

Інші можливі ускладнення нелікованого хронічного середнього отиту включають менінгіт, інфекцію органів рівноваги всередині вуха (лабіринтит), нейросенсорну глухоту (постійну втрату слуху) та параліч обличчя.

Варіанти лікування включають:

• ретельне очищення вуха та використання місцевих крапель з антибіотиками (зі стероїдами або без них);
• хірургічна корекція перфорації барабанної перетинки;
• стратегії профілактики зниження ризику інший інфекції.

Чимало людей з отитом цікавить питання, чи можна гріти вухо, якщо воно болить? В основному не рекомендується самостійно вдаватися до прогрівання хворого вуха, якщо людина не знає, який у нього вид отиту. Це дуже важливо, тому що при прогріванні є ризик ускладнення вушної інфекції та запалення. Гріти вухо при болю в ньому можна тільки у випадку зовнішнього отиту (отит плавця). При середньому та внутрішньому отиті прогрівання заборонено.

Місцеві вушні краплі для лікування отиту включають:

• протизапальні засоби — феназон, холіну саліцилат;
• антибактеріальні препарати — рифампіцин, ципрофлоксацин, норфлоксацин, офлоксацин;
• антисептичні засоби — декаметоксин, мірамістин, цетилпіридиній;
• комбіновані медикаменти. Вони можуть включати комбінацію антибактеріального, глюкокортикостероїдного та протигрибкового
• компонентів (наприклад, хлорамфенікол, беклометазон, клотримазол).

Також є кілька рекомендацій того, що можна робити при гострому болі у вусі в домашніх умовах:

1. Прикласти пакет із льодом або холодний компрес до вуха протягом 10 хвилин. Може допомогти зменшити біль у вусі та зменшити будь-яке потенційне запалення, яке його викликає.
2. Прикласти грілку або теплий компрес до хворого вуха. Це може бути корисним для тимчасового полегшення болю. У той час як низькі температури можуть допомогти заглушити біль та зменшити запалення, тепло може розслабити м'язи та покращити кровотік (застереження! можна використовувати лише у разі зовнішнього отиту).
3. Закапати в хворе вухо олію чайного дерева в комбінації з оливковою олією. Це може усунути біль, а також виявити антисептичну, протигрибкову та протизапальну властивості (застереження! заборонено використовувати цей метод при перфорації барабанної перетинки).
4. Закапування перекису водню. Найбільш ефективний метод лікування зовнішнього отиту (застереження! не можна використовувати при пошкодженні барабанної перетинки).
5. Нанесення суміші імбиру та оливкової олії навколо зовнішнього слухового проходу може полегшити біль. Імбир також має протизапальні властивості (застереження! заборонено таку суміш закапувати всередину вуха).

Оптимальним та першочерговим методом лікування отиту є використання місцевих вушних крапель. Насамперед при найпоширенішому вигляді отиту, тобто гострий середній отит, використовують протизапальні вушні краплі. Для цих цілей чудово підійдуть краплі Ототон.

Головними та активними компонентами цього препарату є феназон — протизапальна речовина, та лідокаїн — анестетик. Це комбінований засіб, який застосовується в отології для лікування вушних захворювань. Ототон за рахунок свого складу має виражений знеболюючий і протизапальний ефект.

Цей медикамент після закапування у хворе вухо починає проявляти свій фармакотерапевтичний ефект вже через 5 хвилин. Повне полегшення больового відчуття усувається через 10-15 хвилин.

Основними показаннями до застосування препарату Ототон є:

• гострий середній отит;
• вірусний отит після перенесеного вірусного чи грипозного захворювання;
• вушна баротравма (ушкодження тканини вуха), але без пошкодження барабанної перетинки.

До протипоказань засобу Ототон відносяться:

• реакція гіперчутливості до основних та допоміжних речовин;
• будь-які пошкодження (тріщини, перфорація) барабанної перетинки травматичної або бактеріальної течії.

Ототон зазвичай переноситься добре і не викликає серйозних побічних дій. Однак у поодиноких випадках можуть спостерігатися такі загальні побічні ефекти препарату Ототон:

• роздратування;
• почервоніння вуха із зовнішнього боку;
• алергічні шкірні прояви, такі як свербіж та висипання.

Ототон в основному діє у місці введення та його резорбція (всмоктування) через шкіру практично відсутня. У зв'язку з цим немає даних про його можливі лікарські взаємодії.

Ототон дозволено застосовувати для дорослих та дітей грудного віку від 1-го місяця народження.

Після попередньої консультації з лікарем Ототон може використовуватися у вагітних та жінок, які годують груддю.

Не завжди можна запобігти інфекції вуха, особливо ті, що утворилися внаслідок застуди або грипу.

Однак у більшості випадків є заходи профілактики, щоб уникнути вушних інфекцій і неприємних внаслідок цього симптомів:

• Не перестаратися з очищенням вух за допомогою ватних паличок або інших індивідуальних засобів очищення, щоб не допустити травм та забивання вушної сірки глибше у слуховий прохід.
• Не допускати переохолодження або продування вух.
• Намагайтеся уникати попадання води у вуха під час плавання. Бажано використовувати затички для вух або плавальну шапочку.
• Уникати задимлених приміщень, щоб уникнути забруднення слухового ходу та можливого інфікування.
• Слідкувати за тим, щоб під час купання у вуха не потрапляли шампунь, мило та інші миючі засоби.

Одним з найчастіше виникаючих хвороб вух є отит. Особливо до нього схильні діти. Пов'язано це з тим, що у них коротка і вузька євстахієва труба, внаслідок чого вища ймовірність запалення вух. У зв'язку з цим рекомендуємо вам ознайомитися з тим, як лікувати отит: ефективні вушні краплі та рекомендації чого точно не можна робити під час лікування.

Дізнайтесь більше про здоров'я на apteka24.ua.
 
 
 
Цей редакційний матеріал пройшов перевірку на достовірність лікарем-отоларингологом другої категорії медичного центру Medical Plaza — Кались Оленою Валеріївною.

Джерела

Ear infection (middle ear) / Mayo Clinic (англ.)
 
Ear Disorders / MedlinePlus (англ.)

Ear infections / Better Health (англ.)

Ear Infections Causes, Symptoms, and Treatment / Healthline (англ.)

Ear infections / NHS (англ.)

Ear Infection (Otitis Media) / Cleveland Clinic (англ.)

Ear diseases and disorders / Health Direct (англ.)

What Is Ear Pain? Symptoms, Causes, Diagnosis, Treatment, and Prevention / Everyday Health (англ.)

Why Does My Ear Hurt? / WebMD (англ.)

5 causes of sharp pain in the ear / Medical News Today (англ.)

Ear Pain: Diagnosing Common and Uncommon Causes / AAFP (англ.)

Viral–Bacterial Interactions in Acute Otitis Media / NCBI (англ.)

Acute Otitis Media / Medscape (англ.)