Name: Еросил таблетки для потенції по 50 мг, 1 шт.
Brand: Astrapharm
SKU: 5523001
Price: 54.9 UAH
Availability: InStock

Виробник

Форма випуску

Euro Lifecare

ЛС общий режим

Конегра Делюкс таблетки жувальні для потенції по 50 мг, 4 шт.

Конегра Делюкс таблетки жевательные для потенции по 50 мг, 4 шт.

<div class="tooltip-content"><div class="tooltip-header"><h3>Оплачивайте бонусами</h3></div><div class="tooltip-body">Этот товар можно оплатить бонусами. <a target="_blank" href="https://www.apteka24.ua/morkovki/">Читайте подробнее</a> о нашей программе лояльности, чтобы узнать, как можно заработать бонусы.Если у вас уже есть бонусы на счету – смело добавляйте товар в корзину и оплачивайте ими до 50% от его стоимости!</div></div>

Морковки

Оплачивайте бонусами

Аптека24

Є в наявності

Аптека АНЦ

Конегра Делюкс таблетки для потенції по 50 мг, 1 шт.

Конегра Делюкс таблетки для потенции по 50 мг, 1 шт.

Лекхим-Харьков

Лекхим

Потенціале таблетка для потенції 50 мг

Потенциале таблетка для потенции 50 мг

Потенціале таблетки для потенції по 50 мг,  4 шт.

Потенциале таблетки для потенции по 50 мг, 4 шт.

Потенціале таблетки для потенції по 50 мг, 2 шт.

Потенциале таблетки для потенции 50 мг №2

Фитофарм

Еротон таблетки для потенції по 50 мг, 8 шт.

Эротон таблетки для потенции по 50 мг, 8 шт.

Еротон таблетки по 50 мг, 2 шт.

Эротон таблетки по 50 мг, 2 шт.

Дарница

Дарниця

Силагра таблетки для потенції по 50 мг, 4 шт.

Силагра таблетки для потенции по 50 мг, 4 шт.

Силагра-Дарниця таблетки для потенції по 50 мг, 1 шт.

Силагра-Дарница таблетки для потенции по 50 мг, 1 шт.

KRKA

Візарсин Q-тав таблетки по 50 мг, 1 шт.

Визарсин Q-тав таблетки по 50 мг, 1 шт.

Візарсин Q-тав таблетки по 50 мг, 4 шт.

Визарсин Q-тав таблетки по 50 мг, 4 шт.

Polpharma

Максігра таблетки для потенції по 50 мг, 4 шт.

Максигра таблетки для потенции по 50 мг, 4 шт.

Здоровье

Супервіга таблетки по 50 мг, 4 шт.

Супервига таблетки по 50 мг, 4 шт.

ФарКоС

Ергос таблетки по 50 мг, 4 шт.

Эргос таблетки по 50 мг, 4 шт.

Ергос таблетки по 50 мг, 1 шт.

Эргос таблетки по 50 мг, 1 шт.

ИнтерХим

Інтагра таблетки для потенції по 50 мг, 2 шт.

Интагра таблетки для потенции по 50 мг, 2 шт.

Інтагра ІС таблетки для потенції по 50 мг, 4 шт.

Интагра ІС таблетки для потенции по 50 мг, 4 шт.

Інтагра таблетки для потенції по 50 мг, 1 шт.

Интагра таблетки для потенции по 50 мг, 1 шт.

Повні аналоги

Ananta

Силденафіл 50 Ананта таблетки для потенції по 50 мг, 4 шт.

Силденафил 50 Ананта таблетки для потенции по 50 мг, 4 шт.

Pfizer

Віагра ODT таблетки, що диспергуються в ротовій порожнині по 50 мг, 2 шт.

Виагра ODT таблетки диспергируемые в ротовой полости по 50 мг, 2 шт.

Віагра таблетки по 50 мг, 4 шт.

Виагра таблетки по 50 мг, 4 шт.

Урологические препараты

Basket

Віагра пігулки по 50 мг, 1 шт.

Виагра таблетки по 50 мг, 1 шт.

Аналоги в інших формах вупуску

Силденафіл 100 Ананта таблетки для потенції по 100 мг, 4 шт.

Силденафил 100 Ананта таблетки для потенции по 100 мг, 4 шт.

Конегра Делюкс таблетки для потенції по 100 мг, 8 шт.

Конегра Делюкс таблетки для потенции по 100 мг, 8 шт.

Конегра Делюкс таблетки для потенції 100 мг №1

Конегра Делюкс таблетки для потенции 100 мг №1

Конегра Делюкс таблетки для потенції 100 мг №4

Конегра Делюкс таблетки для потенции 100 мг №4

Потенціале таблетки для потенції по 100 мг, 1 шт.

Потенциале таблетки для потенции по 100 мг, 1 шт.

Потенціале таблетки для потенції по 100 мг, 4 шт.

Потенциале таблетки для потенции по 100 мг, 4 шт.

Потенціале таблетки для потенції по 100 мг, 2 шт.

Потенциале таблетки для потенции по 100 мг, 2 шт.

Еротон пігулки по 50 мг, 4 шт.

Эротон таблетки по 50 мг, 4 шт.

Еротон для потенції по 50 мг, 1 шт.

Эротон таблетки для потенции по 50 мг, 1 шт.

Еротон пігулки по 100 мг, 4 шт.

Эротон таблетки по 100 мг, 4 шт.

Еротон таблетки для потенції по 100 мг, 2 шт.

Эротон таблетки для потенции по 100 мг, 2 шт.

Еротон таблетки по 100 мг, 2 шт. + Еротон таблетки по 100 мг, 2 шт.

Эротон таблетки по 100 мг, 2 шт. + Эротон таблетки по 100 мг, 2 шт.

Еротон таблетки по 50 мг, 1 шт. + Еротон таблетки по 50 мг, 1 шт.

Эротон таблетки по 50 мг, 1 шт. +Эротон таблетки по 50 мг, 1 шт.

Еротон таблетки по 100 мг, 1 шт.

Эротон таблетки по 100 мг, 1 шт.

Еротон таблетки 100 мг, 1 шт. + Еротон таблетки по 100 мг, 1 шт.

Эротон таблетки по 100 мг, 1 шт. + Эротон таблетки по 100 мг, 1 шт.

Еротон пігулки по 100 мг, 8 шт.

Эротон таблетки по 100 мг, 8 шт.

Astrapharm

Еросил таблетки для потенції по 50 мг, 4 шт.

Эросил таблетки для потенции по 50 мг, 4 шт.

Еросил таблетки для потенції по 50 мг, 2 шт.

Эросил таблетки для потенции по 50 мг, 2 шт.

Еросил таблетки для потенції по 100 мг, 2 шт.

Эросил таблетки для потенции по 100 мг, 2 шт.

Еросил таблетки для потенції по 100 мг, 4 шт.

Эросил таблетки для потенции по 100 мг, 4 шт.

Еросил таблетки для потенції по 100 мг, 1 шт.

Эросил таблетки для потенции по 100 мг, 1 шт.

Силагра таблетки для потенції по 100 мг, 4 шт.

Силагра таблетки для потенции по 100 мг, 4 шт.

Силагра таблетки для потенції по 100 мг, 1 шт.

Силагра таблетки для потенции по 100 мг, 1 шт.

Візарсин Q-тав таблетки по 100 мг, 4 шт.

Визарсин Q-тав таблетки по 100 мг, 4 шт.

Візарсин Q-тав таблетка по 100 мг, 1 шт.

Визарсин Q-тав таблетка по 100 мг, 1 шт.

Максігра таблетки для потенції 50 мг, 1 шт.

Максигра таблетки для потенции по 50 мг, 1 шт.

Максігра таблетки для потенції по 100 мг, 4 шт.

Максигра таблетки для потенции по 100 мг, 4 шт.

Максігра таблетки для потенції по 100 мг, 1 шт.

Максигра таблетки для потенции по 100 мг, 1 шт.

Xantis Pharma

Інфорс таблетки при еректильній дисфункції 100 мг, 4 шт.

Инфорс таблетки при эректильной дисфункции по 100 мг, 4 шт.

Віагра пігулки по 100 мг, 1 шт.

Виагра таблетки по 100 мг, 1 шт.

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Силденафіл

Діюча речовина

Торгівельна назва

GTIN

Країна виробник

Оригінальний препарат

Імпортний

Спосіб введення

Лікарська форма

Міжнародна назва

Код Моріон

Температура хранения

Температура зберігання

Код АТС/ATX

Термін придатності

Дозування

Кількість в упаковці

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам с осторожностью

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Детям запрещено

Дітям

Кому дозволено

Взаимодействие с алкоголем умеренное

Взаємодія з алкоголем

Взаємодія

Основні властивості

Эросил таблетки для потенции по 50 мг, 1 шт.

Еросил

Еросил таблетки для потенції по 50 мг, 1 шт.

Склад

діюча речовина: sildenafil;&nbsp;
1 &nbsp;таблетка &nbsp;містить силденафілу цитрату в перерахуванні на 100 % силденафіл 50 мг;
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; магнію глюконат; пудра цукрова; кальцію стеарат; ароматизатор &laquo;Лимон&raquo;; барвник тартразин (Е 102).

Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки жовтого кольору або жовто-коричневого кольору із вкрапленнями з рискою на одній стороні.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що застосовуються для лікування еректильної дисфункції. Код АТХ G04B E03.

Фармакодинаміка

Механізм дії. Силденафіл &ndash; лікарський засіб для перорального застосування, призначений для лікування еректильної дисфункції. При сексуальному збудженні препарат відновлює знижену еректильну функцію шляхом посилення притоку крові до пеніса.
Фізіологічний механізм, що зумовлює ерекцію, включає вивільнення оксиду азоту (NO) у кавернозних тілах під час сексуального збудження. Вивільнений NO активує фермент гуанілатциклазу, що стимулює підвищення рівня циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ), що, зі свого боку, викликає розслаблення гладкої мускулатури кавернозних тіл, сприяючи притоку крові.
Силденафіл є потужним та селективним інгібітором цГМФ-специфічної фосфодіестерази 5 (ФДЕ5) у кавернозних тілах, де ФДЕ5 відповідає за розпад цГМФ. Вплив силденафілу на ерекцію має периферичний характер. Силденафіл не чинить безпосередньої релаксуючої дії на ізольовані кавернозні тіла людини, але потужно посилює розслаблюючу дію NO на дану тканину. При активації метаболічного шляху NO/цГМФ, що відбувається при сексуальній стимуляції, інгібування силденафілом ФДЕ5 призводить до підвищення рівня цГМФ у кавернозних тілах. Таким чином, для того, щоб силденафіл викликав потрібний фармакологічний ефект, необхідне сексуальне збудження.
Вплив на фармакодинаміку. Дослідження in vitro продемонстрували, що силденафіл є селективним до ФДЕ5, що бере активну участь у процесі ерекції. Вплив силденафілу на ФДЕ5 потужніший, ніж на інші відомі фосфодіестерази. Цей ефект у 10 разів потужніший, ніж ефект впливу на ФДЕ6, що бере участь у процесах фотоперетворення у сітківці. При застосуванні максимальних рекомендованих доз селективність силденафілу до ФДЕ5 у 80 разів перевищує його селективність до ФДЕ1, у 700 разів вища, ніж до ФДЕ2, ФДЕ3, ФДЕ4, ФДЕ7, ФДЕ8, ФДЕ9, ФДЕ10 та ФДЕ11. Зокрема, селективність силденафілу до ФДЕ5 у 4000 разів перевищує його селективність до ФДЕ3 &ndash; цАМФ-специфічної ізоформи фосфодіестерази, що бере участь у регуляції серцевої скоротливості.

Фармакокінетика

Абсорбція. Силденафіл швидко абсорбується. Максимальна плазмова концентрація (Сmax) лікарського засобу досягається протягом 30&ndash;120 хвилин (із медіаною 60 хвилин) після його перорального застосування натще. Середня абсолютна біодоступність після перорального застосування становить 41 % (з діапазоном значень від 25 до 63 %). У рекомендованому діапазоні доз (від 25 до 100 мг) показники площа під кривою &laquo;концентрація-час&raquo; (AUC) та Сmax силденафілу після його перорального застосування підвищуються пропорційно до дози.
При застосуванні силденафілу під час вживання їжі ступінь абсорбції знижується із середнім подовженням Tmax до 60 хвилин і середнім зниженням Cmax на 29 %.
Розподіл. Середній рівноважний об&rsquo;єм розподілу (Vd) становить 105 л, що свідчить про розподіл препарату в тканинах організму. Після одноразового перорального застосування силденафілу в дозі 100 мг середня Cmax силденафілу становить приблизно 440 нг/мл (коефіцієнт варіації становить 40 %). Оскільки зв&rsquo;язування силденафілу та його головного N-десметил-метаболіту з білками плазми крові досягає 96 %, середня Cmax вільного силденафілу досягає 18 нг/мл (38 нмоль). Ступінь зв&rsquo;язування з білками плазми крові не залежить від загальних концентрацій силденафілу.
У здорових добровольців, які застосовували силденафіл одноразово у дозі 100 мг, через 90 хвилин в еякуляті визначалося менше 0,0002 % (у середньому 188 нг) застосованої дози.
Біотрансформація. Метаболізм силденафілу здійснюється головним чином за участю мікросомальних ізоферментів печінки CYP3A4 (головний шлях) та CYP2C9 (другорядний шлях). Головний циркулюючий метаболіт утворюється шляхом N-деметилювання силденафілу. Селективність метаболіту щодо ФДЕ5 порівнянна зі селективністю силденафілу, а активність метаболіту щодо ФДЕ5 становить приблизно 50 % активності вихідної речовини. Плазмова концентрація цього метаболіту становить приблизно 40 % концентрації силденафілу у плазмі крові. N-деметильований метаболіт зазнає подальшого метаболізму, а період його напіввиведення становить приблизно 4 години.
Елімінація. Загальний кліренс силденафілу становить 41 л/годину, зумовлюючи період його напіввиведення тривалістю 3&ndash;5 годин. Як після перорального, так і після внутрішньовенного застосування екскреція силденафілу у вигляді метаболітів здійснюється головним чином із калом (приблизно 80 % введеної пероральної дози) та меншою мірою із сечею (приблизно 13 % введеної пероральної дози).
Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів.
Пацієнти літнього віку. У здорових добровольців літнього віку (віком від 65 років) відзначалося зниження кліренсу силденафілу, що зумовлювало підвищення плазмових концентрацій силденафілу та його активного N-деметильованого метаболіту приблизно на 90 % порівняно з відповідними концентраціями у здорових добровольців молодшого віку (18&ndash;45 років). У зв&rsquo;язку із віковими відмінностями у зв&rsquo;язуванні з білками плазми крові відповідне підвищення плазмової концентрації вільного силденафілу становило приблизно 40 %.
Ниркова недостатність. У добровольців із порушеннями функції нирок легкого та помірного ступеня (кліренс креатиніну 30&ndash;80 мл/хв) фармакокінетика силденафілу залишалася незміненою після його одноразового перорального застосування у дозі 50 мг. Середні AUC та Cmax N-деметильованого метаболіту відповідно підвищувалися максимум на 126 % та 73 % порівняно з такими показниками у добровольців такого ж віку без порушень функції нирок. Однак через високу індивідуальну варіабельність ці відмінності не були статистично значущими. У добровольців із тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв) кліренс силденафілу знижувався, що призводило до середніх підвищень AUC та Cmax відповідно на 100 % та 88 % порівняно з добровольцями такого ж віку без порушень функції нирок. Крім того, значення AUC та Cmax N-деметильованого метаболіту значуще підвищувалися на 200 % та 79 % відповідно.
Печінкова недостатність. У добровольців із цирозом печінки легкого та помірного ступеня (класів А та В за класифікацією Чайлда&ndash;П&rsquo;ю) кліренс силденафілу знижувався, що призводило до підвищення AUC (84 %) та Cmax (47 %) порівняно з відповідними показниками у добровольців такого ж віку без порушень функційї печінки. Фармакокінетика силденафілу у пацієнтів із порушеннями функції печінки тяжкого ступеня не вивчалася.

Показання

Еросил рекомендується застосовувати чоловікам із еректильною дисфункцією, яка визначається як нездатність досягти або підтримати ерекцію статевого члена, необхідну для успішного статевого акту.
Для ефективної дії Еросилу потрібне сексуальне збудження.

Протипоказання

<ul>
<li>Підвищена чутливість до силденафілу або до інших компонентів препарату.</li>
<li>Одночасне застосування з донорами оксиду азоту (такими як амілнітрит) або нітратами у будь-якій формі, оскільки відомо, що силденафіл має вплив на шляхи метаболізму оксиду азоту/циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) та потенціює гіпотензивний ефект нітратів.</li>
<li>Одночасне застосування інгібіторів ФДЕ5 (у тому числі силденафілу) зі стимуляторами гуанілатциклази, такими як ріоцигуат, протипоказане, оскільки може призвести до симптоматичної гіпотензії (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).</li>
<li>Стани, при яких не рекомендована сексуальна активність (наприклад, тяжкі серцево-судинні розлади, такі як нестабільна стенокардія або серцева недостатність тяжкого ступеня).</li>
<li>Втрата зору на одне око внаслідок неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва незалежно від того, пов&rsquo;язана ця патологія із попереднім застосуванням інгібіторів ФДЕ5 чи ні.</li>
<li>Наявність таких захворювань, як порушення функції печінки тяжкого ступеня, артеріальна гіпотензія (артеріальний тиск нижче 90/50 мм рт. ст.), нещодавно перенесений інсульт або інфаркт міокарда та відомі спадкові дегенеративні захворювання сітківки, такі як пігментний ретиніт (невелика кількість таких пацієнтів має генетичні розлади фосфодіестераз сітківки), оскільки безпека силденафілу не досліджувалася у таких підгрупах пацієнтів.</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Вплив інших лікарських засобів на силденафіл.
Дослідження in vitro. Метаболізм силденафілу відбувається переважно за участю ізоформи 3А4 (головний шлях) та ізоформи 2С9 (другорядний шлях) цитохрому Р450 (CYP). Тому інгібітори цих ізоферментів можуть знижувати кліренс силденафілу, а індуктори цих ізоферментів можуть підвищувати кліренс силденафілу.&nbsp;
Дослідження in vivo. Дані досліджень продемонстрували зниження кліренсу силденафілу при його одночасному застосуванні з інгібіторами CYP3A4 (такими як кетоконазол, еритроміцин, циметидин). Хоча при одночасному застосуванні силденафілу та інгібіторів CYP3A4 зростання частоти побічних явищ не спостерігалося, слід розглянути можливість застосування початкової дози силденафілу 25 мг.
Одночасне застосування інгібітора ВІЛ-протеази ритонавіру, дуже потужного інгібітора Р450, у стані рівноважної концентрації (500 мг 1 раз на добу) та силденафілу (разова доза 100 мг) призводило до підвищення Cmax силденафілу на 300 % (у 4 рази) та підвищення плазмової AUC силденафілу на 1000 % (у 11 разів). Через 24 години плазмовий рівень силденафілу все ще становив приблизно 200 нг/мл порівняно з рівнем приблизно 5 нг/мл, характерним для застосування силденафілу окремо, що узгоджується зі значним впливом ритонавіру на широкий спектр субстратів Р450. Силденафіл не впливає на фармакокінетику ритонавіру. З огляду на ці фармакокінетичні дані одночасне застосування силденафілу та ритонавіру не рекомендується (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;); в будь-якому випадку максимальна доза силденафілу за жодних обставин не повинна перевищувати 25 мг протягом 48 годин.
Одночасне застосування інгібітора ВІЛ-протеази саквінавіру, інгібітора CYP3A4, у дозі, що забезпечує рівноважну концентрацію (1200 мг 3 рази на добу), та силденафілу (100 мг одноразово) призводило до підвищення Cmax силденафілу на 140 % та збільшення AUC силденафілу на 210 %. Не виявлено впливу силденафілу на фармакокінетику саквінавіру. Передбачається, що більш потужні інгібітори CYP3A4, такі як кетоконазол та ітраконазол, будуть мати більш виражений вплив.
&nbsp;
&nbsp;
&nbsp;
При застосуванні силденафілу (100 мг одноразово) та еритроміцину, помірного інгібітора CYP3A4, у рівноважному стані (500 мг 2 рази на добу протягом 5 днів) спостерігалося підвищення АUC силденафілу на 182 %. У здорових добровольців чоловічої статі не спостерігалося впливу азитроміцину (500 мг на добу протягом 3 діб) на AUC, Сmax, Tmax, константу швидкості елімінації та подальший період напіввиведення силденафілу або його головного циркулюючого метаболіту. Циметидин (інгібітор цитохрому Р450 та неспецифічний інгібітор CYP3A4) у дозі 800 мг при одночасному застосуванні із силденафілом у дозі 50 мг у здорових добровольців призводив до підвищення плазмової концентрації силденафілу на 56 %.
Грейпфрутовий сік є слабким інгібітором CYP3A4 у стінці кишечнику і може спричиняти помірне підвищення рівня силденафілу у плазмі крові.
Одночасне застосування антацидів (магнію гідроксиду/алюмінію гідроксиду) не впливало на біодоступність силденафілу.
Хоча досліджень специфічної взаємодії з усіма лікарськими засобами не проводилося, є дані, що фармакокінетика силденафілу не змінювалася при його одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що належать до групи інгібіторів CYP2C9 (толбутамід, варфарин, фенітоїн), групи інгібіторів CYP2D6 (таких як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти), групи тіазидних та тіазидоподібних діуретиків, петльових та калійзберігаючих діуретиків, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), антагоністів кальцію, антагоністів &beta;-адренорецепторів або індукторів метаболізму CYP450 (таких як рифампіцин, барбітурати).
У процесі дослідження за участю здорових чоловіків-добровольців одночасне застосування антагоніста ендотеліну босентану (помірний індуктор CYP3A4, CYP2C9 та, можливо, CYP2C19) у рівноважному стані (125 мг 2 рази на добу) та силденафілу у рівноважному стані (80 мг 3 рази на добу) призводило до зниження AUC та Cmax силденафілу на 62,6 % та 55,4 % відповідно. Тому одночасне застосування таких потужних індукторів CYP3A4, як рифампін, може призводити до більш вираженого зниження концентрації силденафілу у плазмі крові.
Нікорандил являє собою гібрид активатора кальцієвих каналів та нітрату. Нітратний компонент зумовлює можливість його серйозної взаємодії зі силденафілом.
Вплив силденафілу на інші лікарські засоби.
Дослідження in vitro. Силденафіл &ndash; слабкий інгібітор ізоформ 1А2, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3А4 цитохрому Р450 (ІК50 &gt; 150 мкмоль). Оскільки пікові плазмові концентрації силденафілу дорівнюють приблизно 1 мкмоль, вплив препарату Еросил на кліренс субстратів цих ізоферментів малоймовірний.
Відсутні дані щодо взаємодії силденафілу та таких неспецифічних інгібіторів фосфодіестерази, як теофілін та дипіридамол.
Дослідження in vivo. Оскільки відомо, що силденафіл має вплив на метаболізм NO цГМФ, було встановлено, що силденафіл потенціює гіпотензивну дію нітратів, тому його одночасне застосування з донорами NO або з нітратами в будь-якій формі протипоказане (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;).
Ріоцигуат. Повідомляли про адитивний системний ефект зниження артеріального тиску при одночасному застосуванні інгібіторів ФДЕ5 з ріоцигуатом. Дані досліджень свідчать, що ріоцигуат посилює гіпотензивну дію інгібіторів ФДЕ5. У пацієнтів, які брали участь у дослідженні, не спостерігалося позитивного клінічного ефекту при одночасному застосуванні інгібіторів ФДЕ5 з ріоцигуатом. Протипоказане одночасне застосування ріоцигуату з інгібіторами ФДЕ5, у тому числі із силденафілом (див. розділ &nbsp;&laquo;Протипоказання&raquo;).
Одночасне застосування силденафілу та блокаторів &alpha;-адренорецепторів може призвести до розвитку симптоматичної гіпотензії у деяких схильних до цього пацієнтів. Така реакція найчастіше виникала протягом 4 годин після застосування силденафілу. У процесі досліджень специфічної взаємодії лікарських засобів блокатор &alpha;-адренорецепторів доксазозин (4 мг та 8 мг) та силденафіл (25 мг, 50 мг та 100 мг) застосовували одночасно пацієнтам із доброякісною гіперплазією передміхурової залози, стабілізація стану яких була досягнута при застосуванні доксазозину. У цих популяціях спостерігалося середнє додаткове зниження артеріального тиску у положенні пацієнта лежачи на 7/7 мм рт. ст., 9/5 мм рт. ст. та 8/4 мм рт. ст. та середнє зниження артеріального тиску у положенні пацієнта стоячи на 6/6 мм рт. ст., 11/4 мм рт. ст., 4/5 мм рт. ст. відповідно. При одночасному застосуванні силденафілу та доксазозину у пацієнтів, стабілізація стану яких була досягнута при застосуванні доксазозину, іноді повідомлялося про розвиток симптоматичної ортостатичної гіпотензії, а також про випадки запаморочення та переднепритомний стан, але без синкопе.&nbsp;
Не спостерігалося жодних значущих взаємодій при одночасному застосуванні силденафілу (50 мг) і толбутаміду (250 мг) або варфарину (40 мг), що метаболізуються CYP2C9.&nbsp;
Силденафіл (50 мг) не призводив до подовження часу кровотечі, спричиненої застосуванням ацетилсаліцилової кислоти (150 мг).
Силденафіл (50 мг) не потенціював гіпотензивну дію алкоголю у здорових добровольців при середньому максимальному рівні етанолу в крові 80 мг/дл.&nbsp;
У пацієнтів, які застосовували силденафіл, не спостерігалося жодних відмінностей профілю побічних ефектів порівняно з плацебо при одночасному застосуванні таких класів гіпотензивних лікарських засобів, як діуретики, блокатори &beta;-адренорецепторів, інгібітори АПФ, антагоністи&nbsp;
ангіотензину ІІ, антигіпертензивні лікарські засоби (судинорозширювальні та центральної дії), блокатори адренергічних нейронів, блокатори кальцієвих каналів та блокатори &nbsp;&alpha;-адренорецепторів. У дослідженні взаємодії при одночасному застосуванні силденафілу (100 мг) та амлодипіну пацієнтам із артеріальною гіпертензією спостерігалося додаткове зниження систолічного артеріального тиску в положенні лежачи на 8 мм рт. ст. Відповідне зниження діастолічного артеріального тиску становило 7 мм рт. ст. За величиною ці додаткові зниження артеріального тиску були порівнянними з тими, що спостерігалися при застосуванні лише силденафілу у здорових добровольців (див. розділ &laquo;Фармакологічні властивості&raquo;).&nbsp;
Силденафіл у дозі 100 мг не впливав на фармакокінетичні показники інгібіторів ВІЛ-протеази саквінавіру та ритонавіру, які є субстратами CYP3A4.
У здорових добровольців чоловічої статі застосування силденафілу у рівноважному стані (80 мг 3 рази на добу) призводило до підвищення AUC та Cmax босентану (125 мг 2 рази на добу) на 49,8 % та 42 % відповідно.

Особливості застосування

До початку терапії слід зібрати медичний анамнез пацієнта та провести фізикальне обстеження для діагностики еректильної дисфункції та визначення її можливих причин.
Фактори ризику серцево-судинних захворювань. Оскільки сексуальна активність супроводжується певним ризиком з боку серця, до початку будь-якого лікування еректильної дисфункції лікар має оцінити стан серцево-судинної системи пацієнта. Силденафіл чинить судинорозширювальну дію, що проявляється легким та короткочасним зниженням артеріального тиску (див. розділ &laquo;Фармакодинаміка&raquo;). До призначення силденафілу лікар має ретельно зважити, чи може такий ефект несприятливо впливати на пацієнтів із певними основними захворюваннями, особливо у комбінації із сексуальною активністю. До пацієнтів із підвищеною чутливістю до вазодилататорів належать пацієнти з обструкцією вивідного тракту лівого шлуночка (наприклад, стеноз аорти, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія) та пацієнти із рідкісним синдромом мультисистемної атрофії, одним із проявів якої є тяжке порушення регуляції артеріального тиску з боку вегетативної нервової системи.
Еросил потенціює гіпотензивний ефект нітратів (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;).
Повідомляли про тяжкі побічні реакції з боку серцево-судинної системи, включаючи інфаркт міокарда, нестабільну стенокардію, раптову серцеву смерть, шлуночкову аритмію, цереброваскулярні крововиливи, транзиторну ішемічну атаку, артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпотензію, які за часом збігалися із застосуванням силденафілу. У більшості пацієнтів, але не у всіх, існували фактори ризику серцево-судинних захворювань. Багато таких побічних реакцій спостерігалося під час або одразу після статевого акту і лише кілька трапилося невдовзі після застосування Еросилу без сексуальної активності. Тому неможливо визначити, чи пов&rsquo;язаний розвиток таких побічних реакцій безпосередньо із факторами ризику, чи їх розвиток зумовлений іншими чинниками.
Пріапізм. Засоби для лікування еректильної дисфункції, у тому числі й силденафіл, слід призначати з обережністю пацієнтам із анатомічними деформаціями пеніса (такими як ангуляція, кавернозний фіброз або хвороба Пейроні) або пацієнтам зі станами, що спричиняють розвиток пріапізму (такими як серпоподібноклітинна анемія, множинна мієлома або лейкемія).&nbsp;
Повідомляли про випадки подовженої ерекції та пріапізму. Якщо ерекція триває більше ніж 4 години, пацієнтам слід негайно звернутися за медичною допомогою. За відсутності негайного лікування пріапізм може призвести до пошкодження тканин пеніса та до стійкої втрати потенції.
Одночасне застосування з іншими інгібіторами ФДЕ5 або іншими препаратами для лікування еректильної дисфункції. Безпека та ефективність одночасного застосування силденафілу з іншими інгібіторами ФДЕ5 або іншими лікарськими засобами для лікування гіпертензії легеневої артерії, які містять силденафіл (наприклад, Ревацио), чи з іншими препаратами для лікування еректильної дисфункції не вивчалися. Тому застосування таких комбінацій не рекомендоване.
Вплив на зір. Були поодинокі повідомлення про виникнення дефектів зору асоційовано із застосуванням силденафілу та інших інгібіторів ФДЕ5 (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). Про випадки неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва, що є рідкісним станом, надходили спонтанні повідомлення та повідомлялося у наглядовому дослідженні як про асоційовані із застосуванням силденафілу та інших інгібіторів ФДЕ5 (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). Пацієнтів слід попередити, що у разі раптового порушення зору застосовування препарату Еросил слід припинити та негайно звернутися до лікаря (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;).
Одночасне застосування з ритонавіром. Одночасне застосування силденафілу та ритонавіру не рекомендується (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
Одночасне застосування з блокаторами &alpha;-адренорецепторів. Пацієнтам, які приймають блокатори &alpha;-адренорецепторів, застосовувати силденафіл слід з обережністю, оскільки така комбінація може призвести до симптоматичної гіпотензії у деяких схильних до цього пацієнтів. Симптоматична гіпотензія зазвичай виникає протягом 4 годин після застосування силденафілу. З метою мінімізації можливого розвитку постуральної гіпотензії у пацієнтів, які застосовують блокатори &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&alpha;-адренорецепторів, їх стан потрібно стабілізувати за допомогою блокаторів &nbsp; &alpha;-адренорецепторів до початку застосування силденафілу. Також слід розглянути можливість застосування початкової дози 25 мг. Крім того, слід проінформувати пацієнтів, як діяти у разі появи симптомів ортостатичної гіпотензії.
Вплив на кровотечі. Дослідження тромбоцитів людини продемонстрували, що in vitro силденафіл потенціює антиагрегаційні ефекти натрію нітропрусиду. Немає жодної інформації щодо безпеки застосування силденафілу пацієнтами із порушеннями згортання крові або гострою пептичною виразкою. Таким чином, застосування силденафілу пацієнтами цієї групи можливе лише після ретельної оцінки співвідношення користі та ризиків.
Препарат Еросил містить лактозу, тому не слід застосовувати його чоловікам із такими рідкісними спадковими порушеннями, як непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа або мальабсорбція глюкози-галактози.
Після застосування дози 100 мг здоровими добровольцями не спостерігалося впливу на морфологію або рухомість сперматозоїдів (див. розділ &laquo;Фармакодинаміка&raquo;).
Втрата слуху. Лікарям слід порадити пацієнтам припинити застосування інгібіторів ФДЕ5, включаючи препарат Еросил, та негайно звернутися за медичного допомогою у разі раптового зниження чи втрати слуху. Про ці явища, які також можуть супроводжуватися дзвоном у вухах та запамороченням, повідомлялося з асоціацією у часі із застосуванням інгібіторів ФДЕ5, включаючи препарат Еросил. Визначити, чи ці явища прямо пов&rsquo;язані із застосуванням інгібіторів ФДЕ5 або з іншими факторами, неможливо.
Одночасне застосування з гіпотензивними препаратами. Силденафіл чинить системну судинорозширювальну дію та може в подальшому знижувати артеріальний тиск у пацієнтів, які застосовують гіпотензивні лікарські засоби. У дослідженні лікарської взаємодії при одночасному застосуванні амлодипіну (5 мг або 10 мг) та силденафілу (100 мг) перорально спостерігалося середнє додаткове зниження систолічного тиску на 8 мм рт. ст. та діастолічного &ndash; на 7 мм рт. ст.
Захворювання, що передаються статевим шляхом. Застосування препарату Еросил не захищає від захворювань, що передаються статевим шляхом. Слід розглянути можливість інформування пацієнтів щодо необхідних запобіжних заходів для захисту від захворювань, що передаються статевим шляхом, включаючи вірус імунодефіциту людини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Еросил може мати незначний вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами. Оскільки у процесі досліджень застосування силденафілу повідомлялося про випадки запаморочення та порушення з боку органів зору, перед тим як сідати за кермо транспортного засобу або працювати з іншими механізмами пацієнтам необхідно з&rsquo;ясувати, якою є їхня індивідуальна реакція на застосування препарату Еросил.&nbsp;

Застосування у період вагітності або годування груддю

Еросил не призначений для застосування жінками.

Спосіб застосування та дози

Препарат застосовують перорально.
Дорослі. Рекомендована доза препарату Еросил становить 50 мг та застосовується у разі необхідності приблизно за годину до сексуальної активності. Залежно від ефективності та переносимості препарату дозу можна збільшити до 100 мг або знизити до 25 мг. Максимальна рекомендована доза становить 100 мг. Частота застосування максимальної рекомендованої дози препарату становить 1 раз на добу. При застосуванні Еросилу під час вживання їжі дія препарату може наставати пізніше, ніж при його застосуванні натще.&nbsp;
Пацієнти літнього віку. Необхідність у корекції дози пацієнтам літнього віку (&ge; 65 років) відсутня.
Пацієнти із нирковою недостатністю. Для пацієнтів із нирковою недостатністю легкого та помірного ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30&ndash;80 мл/хв) рекомендована доза препарату є такою ж, як наведено вище у розділі &laquo;Дорослі&raquo;.
Оскільки у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну &lt; 30 мл/хв) кліренс силденафілу знижений, слід розглянути можливість застосування дози 25 мг. Залежно від ефективності та переносимості препарату при необхідності дозу можна збільшити поступово до 50 мг та до 100 мг.
Пацієнти із печінковою недостатністю. Оскільки у пацієнтів із печінковою недостатністю (наприклад, із цирозом) кліренс силденафілу знижений, слід розглянути можливість застосування дози 25 мг. Залежно від ефективності та переносимості препарату при необхідності дозу можна збільшити поступово до 50 мг та до 100 мг.
Пацієнти, які застосовують інші лікарські засоби. Якщо пацієнти одночасно застосовують інгібітори CYP3A4 (за винятком ритонавіру, застосування якого одночасно із силденафілом не рекомендується, див. розділи &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;), слід розглянути можливість застосування початкової дози 25 мг.
З метою мінімізації можливого розвитку постуральної гіпотензії у пацієнтів, які застосовують блокатори &alpha;-адренорецепторів, стан таких пацієнтів потрібно стабілізувати за допомогою блокаторів &alpha;-адренорецепторів до початку застосування силденафілу. Також слід розглянути можливість застосування початкової дози 25 мг (див. розділи &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;).

Діти

Препарат не показаний для застосування пацієнтам віком до 18 років.

Передозування

У процесі досліджень за участю добровольців під час застосування разової дози силденафілу до 800 мг побічні реакції були подібними до тих, що спостерігалися при застосуванні силденафілу у нижчих дозах, але зустрічалися частіше та були більш тяжкими. Застосування силденафілу у дозі 200 мг не призводило до підвищення ефективності, але спричиняло зростання кількості випадків розвитку побічних реакцій (головного болю, припливів крові, запаморочення, диспепсії, закладеності носа, порушень з боку органів зору).
У разі передозування при необхідності вдаються до звичайних підтримуючих заходів. Прискорення кліренсу силденафілу при гемодіалізі малоймовірне внаслідок високого ступеня зв&rsquo;язування препарату з білками плазми крові та відсутності елімінації силденафілу із сечею.

Побічні реакції

Найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції, як головний біль, припливи крові, диспепсія, закладеність носа, біль у спині, запаморочення, нудота, припливи жару, порушення зору, ціанопсія та затьмарення зору.&nbsp;
Побічні реакції наведено нижче відповідно до класифікації &laquo;Система-орган-клас&raquo; та частоти: дуже часто (&ge; 1/10), часто (&ge; 1/100 &ndash; &lt; 1/10), нечасто (&ge; 1000 &ndash; &lt; 1/100) та рідко (&ge; 1/10 000 &ndash; &lt; 1/1000). У межах кожної частотної групи побічні реакції наведено у порядку зменшення їх серйозності.
Інфекції та інвазії: нечасто &ndash; риніт.
З боку імунної системи: нечасто &ndash; гіперчутливість.
З боку нервової системи: дуже часто &ndash; головний біль; часто &ndash; запаморочення; нечасто &ndash; сонливість, гіпестезія; рідко &ndash; інсульт, транзиторна ішемічна атака, судоми*, рецидиви судом*, синкопе.
З боку органів зору: часто &ndash; порушення сприйняття кольору**, розлади зору, затьмарення зору; нечасто &ndash; розлади сльозовиділення***, біль в очах, фотофобія, фотопсія, гіперемія очей, яскравість зору, кон&rsquo;юнктивіт; рідко &ndash; неартеріальна передня ішемічна нейропатія зорового нерва*, оклюзія судин сітківки*, ретинальний крововилив, артеріосклеротична ретинопатія, порушення з боку сітківки, глаукома, дефекти поля зору, диплопія, зниження гостроти зору, міопія, астенопія, плаваючі помутніння склистого тіла, порушення з боку райдужної оболонки, мідріаз, поява сяючих кругів навколо джерела світла (гало) у полі зору, набряк очей, припухлість очей, порушення з боку очей, гіперемія кон&rsquo;юнктиви, подразнення очей, аномальні відчуття в очах, набряк повік, знебарвлення склери.
З боку органів слуху: нечасто &ndash; вертиго, дзвін у вухах; рідко &ndash; глухота.
З боку серцево-судинної системи: часто &ndash; припливи крові до обличчя, припливи жару; нечасто &ndash; тахікардія, посилене серцебиття, артеріальна гіпотензія/гіпертензія; рідко &ndash; раптова серцева смерть*, інфаркт міокарда, шлуночкова аритмія*, фібриляція передсердь, нестабільна стенокардія.
З боку дихальної системи: часто &ndash; закладеність носа; нечасто &ndash; носова кровотеча, закладеність придаткових пазух носа; рідко &ndash; відчуття стиснення у горлі, набряк слизової оболонки носа, сухість у носі.
З боку травного тракту: часто &ndash; нудота, диспепсія; нечасто &ndash; гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, блювання, біль у верхній частині живота, сухість у роті; рідко &ndash; гіпестезія ротової порожнини.
З боку шкіри та підшкірної тканини: нечасто &ndash; висипання; рідко &ndash; синдром Стівенса&ndash;Джонсона*, токсичний епідермальний некроліз*.
З боку кістково-м&rsquo;язової системи: нечасто &ndash; міалгія, біль у кінцівках.
З боку сечовидільної системи: нечасто &ndash; гематурія.
З боку репродуктивної системи: рідко &ndash; кровотеча зі статевого члена, пріапізм*, гематоспермія, подовжена ерекція.
Загальні розлади: нечасто &ndash; біль у грудях, підвищена стомлюваність, відчуття жару; рідко &ndash; подразнення.
Лабораторні показники: нечасто &ndash; підвищена частота серцевих скорочень.
* Повідомлялося лише під час дослідження.
** Порушення сприйняття кольору: хлоропсія, хроматопсія, ціанопсія, еритропсія, ксантопсія.
*** Порушення сльозовиділення: сухість в очах, порушення сльозовиділення та підвищення сльозовиділення.
Нижчезазначені явища спостерігалися у &lt; 2 % пацієнтів у процесі досліджень, причинний взаємозв&rsquo;язок не визначений. Повідомлення включали явища, що мали вірогідний зв&rsquo;язок із застосуванням силденафілу. Явища, які не були зазначені, були легкими та повідомлення були дуже неточними, щоб мати значення.
Загальні порушення: набряк обличчя, реакції фоточутливості, шок, астенія, біль, раптове падіння, біль у животі, раптове пошкодження.&nbsp;
З боку серцево-судинної системи: стенокардія, АV-блокада, мігрень, постуральна гіпотензія, ішемія міокарда, тромбоз судин головного мозку, раптова зупинка серця, відхилення показників ЕКГ, кардіоміопатія.
З боку травного тракту: глосит, коліт, дисфагія, гастрит, гастроентерит, езофагіт, стоматит, порушення результатів печінкових проб, ректальна кровотеча, гінгівіт.
З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, лейкопенія.
З боку метаболізму та харчування: спрага, набряк, подагра, нестабільний діабет, гіперглікемія, периферичні набряки, гіперурикемія, гіпоглікемія, гіпернатріємія.
З боку кістково-м&rsquo;язової системи: артрит, артроз, розрив сухожилля, теносиновіт, біль у кістках, міастенія, синовіт.
З боку нервової системи: атаксія, невралгія, нейропатія, парестезія, тремор, вертиго, депресія, безсоння, аномальні сновидіння, зниження рефлексів.
З боку дихальної системи: астма, диспное, ларингіт, фарингіт, синусит, бронхіт, посилене слиновиділення, посилення кашлю.
З боку шкіри: кропив&rsquo;янка, герпес, свербіж, підвищена пітливість, виразки шкіри, контактний дерматит, ексфоліативний дерматит.
З боку органів чуття: раптове зниження чи втрата слуху, біль у вухах, крововилив у око, катаракта, сухість в очах.
З боку сечовидільної системи: цистит, ніктурія, підвищена частота сечовипускань, збільшення молочних залоз, нетримання сечі, порушення еякуляції, набряк статевих органів, аноргазмія.
Побічні реакції, про які надходили повідомлення від популяції невідомої чисельності. Ці явища були зазначені як через їх серйозність, частоту повідомлення, відсутність чіткого альтернативного зв&rsquo;язку, так і через комбінацію цих факторів.
Серцево-судинні та цереброваскулярні явища. Повідомляли про тяжкі серцево-судинні, цереброваскулярні та судинні явища, включаючи цереброваскулярну кровотечу, субарахноїдальну та внутрішньоцеребральну кровотечу та легеневу кровотечу, що були пов&rsquo;язані у часі із застосуванням силденафілу. У більшості пацієнтів, але не у всіх, були наявні фактори серцево-судинного ризику. Повідомляли, що багато з цих явищ виникли під час або відразу після сексуальної активності та декілька явищ виникли відразу після застосування силденафілу без сексуальної активності. Інші явища виникли протягом наступних годин або днів після застосування силденафілу та сексуальної активності. Неможливо встановити, чи ці явища пов&rsquo;язані із застосуванням силденафілу, із сексуальною активністю, із наявними факторами ризику або із комбінацією цих факторів, чи з іншими факторами.
Кровоносна та лімфатична системи: вазооклюзивний криз.&nbsp;
У невеликому завчасно припиненому дослідженні застосування силденафілу пацієнтам із легеневою артеріальною гіпертензією, вторинною щодо серпоподібноклітинної анемії, при застосуванні силденафілу про розвиток вазооклюзивних кризів, що потребували госпіталізації, повідомлялося частіше, ніж при застосуванні плацебо. Клінічне значення цієї інформації для пацієнтів, які застосовують препарат Еросил з метою лікування еректильної дисфункції, невідоме.
Специфічні відчуття.
Слух. Повідомляли про випадки раптового зниження або втрати слуху, пов&rsquo;язані у часі із застосуванням силденафілу. У деяких випадках повідомляли про наявність медичних станів та інших факторів, що могли відіграти роль у розвитку побічних реакцій з боку слуху. У багатьох випадках інформація щодо подальшого медичного спостереження відсутня. Визначити, чи ці явища прямо пов&rsquo;язані із застосуванням силденафілу, з наявними факторами ризику втрати слуху, з комбінацією цих факторів або з іншими факторами, неможливо.
Зір. Тимчасова втрата зору, почервоніння очей, печіння в очах, підвищення внутрішньоочного тиску, набряк сітківки, судинні захворювання сітківки чи кровотеча, відшарування склистого тіла.
Повідомляли про випадки неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва, що є причиною зниження зору, включаючи постійну втрату зору, які були пов&rsquo;язані у часі із застосуванням інгібіторів ФДЕ5, включаючи силденафіл. У багатьох &nbsp;пацієнтів, але не у всіх, були наявні анатомічні або судинні фактори ризику розвитку неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва, включаючи (але не обмежуючись) такі: низьке співвідношення діаметра екскавації та диска зорового нерва (застійний диск зорового нерва), вік понад 50 років, артеріальна гіпертензія, захворювання коронарних артерій, гіперліпідемія та паління. Неможливо визначити, чи ці явища прямо пов&rsquo;язані із застосуванням інгібіторів ФДЕ5, чи з наявними анатомічними або судинними факторами ризику, чи з комбінацією цих всіх факторів, чи з іншими факторами.
Звітування про підозрювані побічні реакції.&nbsp;
Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити безперервний моніторинг співвідношення користі і ризиків, пов&rsquo;язаних із застосуванням цього лікарського засобу. Лікарям слід звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до вимог законодавства.&nbsp;

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 &deg;С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.&nbsp;

Упаковка

По 1 таблетці в блістері, по 1 блістеру в коробці з картону.

Категорія відпуску