Name: Фраксипарин розчин для ін'єкцій, 9500 МО анти-Ха / мл, по 0,6 мл (5700 МО анти-Ха) у шприці, 10 шт. Спец
Brand: Aspen
SKU: 2947007
Price: 0.01 UAH
Availability: InStock

Форма випуску

Фармекс Груп

ЛС общий режим

Надропарин-Фармекс розчин для ін'єкцій, 9500 МО анти-Ха/мл, по 0,3 мл в шприці, 10 шт.

Надропарин-Фармекс раствор для инъекций, 9500 МЕ анти-Ха/мл по 0,3 мл в шприце, 10 шт.

Аптека24

Є в наявності

Аптека АНЦ

Aspen

Фраксипарин раствор для инъекций, по 0,6 мл в шприцах, 10 шт. - Аспен

Фраксипарин раствор для инъекций, по 0,3 мл в шприцах, 10 шт. - Аспен

Фраксипарин розчин для ін'єкцій, 0,4 мл у шприцах, 10 шт. - Аспен

Фраксипарин раствор для инъекций, по 0,4 мл в шприцах, 10 шт. - Аспен

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Надропарин

Діюча речовина

Торгівельна назва

Країна виробник

Виробник

Оригінальний препарат

Імпортний

Термін придатності

Кількість в упаковці

Спосіб введення

Код АТС/ATX

Міжнародна назва

Дозування

Температура хранения

Температура зберігання

Упаковка

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам с осторожностью

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Беременным с осторожностью

Вагітним

Кормящим матерям запрещено

Годуючим матерям

Детям запрещено

Дітям

Кому дозволено

Взаимодействие с алкоголем нет данных

Взаємодія з алкоголем

Взаємодія

Основні властивості

Фраксипарин

Фраксипарин розчин для ін'єкцій, 9500 МО анти-Ха / мл, по 0,6 мл (5700 МО анти-Ха) у шприці, 10 шт. Спец

Склад

діюча речовина: надропарин кальцію;
1 мл розчину містить 9500 МО анти-Ха надропарину кальцію;
1 попередньо заповнений шприц (0,6 мл) містить 5700 МО анти-Ха надропарину кальцію;
допоміжні речовини: розчин кальцію гідроксиду (або кислота хлористоводнева розведена), вода для ін&rsquo;єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін&rsquo;єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий або злегка опалесціюючий, безбарвний або світло-жовтий розчин &ndash; під час випуску;
прозорий або злегка опалесціюючий, безбарвний або світло-жовтий або злегка коричневий або злегка темно-жовтий розчин - наприкінці терміну придатності.

Фармакотерапевтична група

Антитромботичні засоби. Група гепарину. Код АТХ В01А В06.

Фармакодинаміка

Надропарин &ndash; низькомолекулярний гепарин (НМГ), розроблений шляхом деполімеризації стандартного гепарину, який має менший антикоагулянтний ефект порівняно зі стандартними гепаринами. Являє собою глікозаміноглікан із середньою молекулярною масою 4300 дальтон. Надропарин виявляє високий рівень зв&rsquo;язування з білком плазми антитромбіном ІІІ. Така спорідненість зумовлює прискорену інгібіцію Ха-фактора, що є головним внеском у високу антитромботичну активність надропарину. Іншими механізмами антитромботичної активності надропарину є стимуляція інгібітору шляху тканинного фактора, активація фібринолізу шляхом прямого вивільнення активатора тканинного плазміногена з клітин ендотелію, модифікація гемореологічних параметрів (зменшення в&rsquo;язкості крові та збільшення текучості мембран тромбоцитів і гранулоцитів).
Надропарин має високий рівень співвідношення між анти-Ха- і анти-ІІа або антитромботичною активністю. Співвідношення рівнів цих типів активності для надропарину становить 2,5&minus;4. Він чинить негайну і пролонговану антитромботичну дію. Порівняно з нефракціонованим гепарином надропарин меншою мірою впливає на функцію та агрегацію тромбоцитів і дуже мало впливає на первинний гемостаз. У профілактичних дозах надропарин не спричиняє жодного значного зменшення активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ). У терапевтичних дозах та в період максимальної активності надропарину АЧТЧ може зрости в 1,4 раза порівняно із початковим значенням. Таке підвищення відображає залишковий антитромботичний ефект надропарину.

Фармакокінетика

Фармакокінетичні властивості визначаються виміром анти-Ха-факторної активності плазми крові.
Всмоктування
Пiсля підшкірної ін&rsquo;єкції відбувається швидке і майже 100 % всмоктування надропарину; максимальний рівень активності у плазмі досягається через 3&minus;4 години у разі застосування надропарину 2 рази на добу. Якщо надропарин застосовують 1 раз на добу, цей пік спостерігається через 4&minus;6 годин після ін&rsquo;єкції.
Метаболізм
Метаболізм переважно відбувається у печінці (десульфатування, деполімеризація).
Розподіл
Після підшкірного введення T1/2 анти-Ха-активності НМГ більший, ніж у нефракціонованих гепаринів, і становить 3&minus;4 години.
При застосуванні низькомолекулярних гепаринів анти-ІІа-активність зберігається у плазмі впродовж меншого періоду часу, ніж анти-Ха-активність.
Виведення
Після підшкірного введення період напіввиведення становить приблизно 3,5 години. Однак анти-Ха-активність зберігається протягом щонайменше 18 годин після ін&rsquo;єкції надропарину у дозі 1900 анти-Ха МО. Надропарин переважно виводиться нирками у незміненому або малозміненому вигляді.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти літнього віку 
Оскільки фізіологічна функція нирок з віком знижується, виведення препарату сповільнюється. Це не вимагає корекції дози або зміни частоти введення препарату, якщо лікарський засіб застосовують із профілактичною метою, поки функція нирок залишається у прийнятних межах, тобто порушена лише незначним чином.
Перед застосуванням НМГ пацієнтам літнього віку (понад 75 років) слід проводити систематичну оцінку функції нирок, використовуючи формулу Кокрофта &minus; Голта (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Слід зважувати на можливість розвитку ниркової недостатності у цієї групи пацієнтів і відповідно коригувати дозу препарату.
Ниркова недостатність
За даними клінічних досліджень фармакокінетичних параметрів надропарину, при його внутрішньовенному введенні хворим із різним ступенем ниркової недостатності продемонстровано кореляцію між кліренсом надропарину і кліренсом креатиніну. У хворих із помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 36&minus;43 мл/хв) середня площа під кривою &laquo;концентрація/час&raquo; (AUC) і період напіввиведення збільшувалися на 52 % і 39 % відповідно порівняно з таким у здорових добровольців. У цих пацієнтів середній плазмовий кліренс надропарину зменшувався до 63 % від норми. Спостерігалася широка індивідуальна варіабельність. У хворих із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 10&minus;20 мл/хв) AUC і період напіввиведення збільшувались на 95 % і 112 % відповідно порівняно з таким у здорових добровольців. Середній плазмовий кліренс у хворих із тяжкою нирковою недостатністю зменшувався до 50 % порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок.
Гемодіаліз
Низькомолекулярний гепарин вводять в артеріальну лінію петлі діалізу в дозах, достатніх для запобігання згортанню крові у петлі.
Між двома сеансами гемодіалізу у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 3&minus;6 мл/хв), які перебували на гемодіалізі, середні AUC та період напіввиведення збільшувалися на 62 % та 65 % відповідно порівняно зі здоровими добровольцями. Середній плазмовий кліренс у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю, які перебували на гемодіалізі, зменшувався до 67 % від такого у пацієнтів з нормальною функцією нирок.
У разі передозування надходження надропарину у кровообіг може призвести до підвищення анти-Ха-активності, що пов&rsquo;язане із кінцевою стадією ниркової недостатності.

Показання

Профілактика тромбоемболічних ускладнень:
<ul>
<li>у результаті загальних або ортопедичних хірургічних втручань;</li>
<li>у хворих із високим ризиком тромбоемболічних ускладнень (дихальна недостатність і/або інфекційні захворювання дихальних шляхів, і/або серцева недостатність), госпіталізованих у відділення інтенсивної терапії.</li>
<li>Лікування тромбоемболічних ускладнень.</li>
<li>Профілактика згортання крові при гемодіалізі.</li>
<li>Лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без патологічного зубця Q на ЕКГ.</li>
</ul>

Протипоказання

Підвищена чутливість до надропарину кальцію або до будь-якого іншого компонента препарату, або до гепарину, або до інших низькомолекулярних гепаринів.
Наявність в анамнезі тяжкої гепариніндукованої тромбоцитопенії (ГІТ) типу ІІ, спричиненої нефракціонованим або низькомолекулярним гепарином, або будь-якої іншої тромбоцитопенії, зумовленої застосуванням надропарину (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Ознаки кровотечі або підвищений ризик кровотеч, пов&rsquo;язаних із порушенням гемостазу, за винятком ДВС-синдрому, не спричиненого гепарином (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Органічні ураження зі схильністю до кровоточивості (наприклад гостра виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки).
Цереброваскулярні геморагії.
Гострий інфекційний ендокардит (за винятком деяких емболігенних кардіопатій).
Діабетична або геморагічна ретинопатія.
Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв за формулою Кокрофта &minus; Голта) у хворих при лікуванні тромбозу глибоких вен, тромбоемболії, нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без патологічного зубця Q на ЕКГ, крім випадків застосування під час гемодіалізу.
Застосування епідуральних або спінальних анестетиків протипоказане під час лікування НМГ.
Надропарин у терапевтичних дозах не рекомендований у таких ситуаціях:
<ul>
<li>обширний ішемічний інсульт у гострій фазі, із порушенням свідомості або без; у разі інсульту емболічного походження надропарин слід застосовувати не раніше ніж через 72 години після інсульту; ефективність НМГ у терапевтичних дозах на даний час не встановлена, незалежно від причини, тривалості та тяжкості інсульту;</li>
<li>не рекомендується призначати лікарський засіб пацієнтам із легкими або помірними порушеннями функції нирок. У разі необхідності застосування надропарину таким пацієнтам слід врахувати:</li>
<li>якщо, на думку лікаря, зменшення дози надропарину є доцільним з огляду на індивідуальні фактори ризику виникнення кровотечі та тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів із легкими або помірними порушеннями функції нирок (кліренсом креатиніну &nbsp;&nbsp;&nbsp;&ge; 30 мл/хв і &lt; 50 мл/хв) дозу слід знизити на 25&minus;33 % (див. розділи &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;, &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Фармакокінетика&raquo;);</li>
<li>пацієнтам із легкими порушеннями функції нирок (кліренсом креатиніну &ge; 50 мл/хв) зменшувати дозу надропарину не потрібно (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;).</li>
</ul>
Також надропарин у терапевтичних дозах не рекомендований пацієнтам будь-якого віку у комбінації із переліченими нижче лікарськими засобами (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;):
<ul>
<li>ацетилсаліцилова кислота у дозах, що застосовуються для знеболювання, зниження температури та усунення запалення;</li>
<li>нестероїдні протизапальні засоби (при системному введенні);</li>
<li>декстран 40 (при парентеральному введенні).</li>
</ul>
Надропарин у профілактичних дозах не рекомендований у таких ситуаціях:
<ul>
<li>тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну &lt; 30 мл/хв за формулою Кокрофта &minus; Голта, див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;);</li>
<li>внутрішньомозковий крововилив &ndash; протягом перших 24 годин.</li>
</ul>
Також надропарин у профілактичних дозах не рекомендується застосовувати пацієнтам віком понад 65 років у комбінації із такими лікарськими засобами (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;):
<ul>
<li>ацетилсаліцилова кислота у дозах, що застосовуються для знеболювання, зниження температури та усунення запалення;</li>
<li>нестероїдні протизапальні засоби (при системному введенні);</li>
<li>декстран 40 (при парентеральному введенні).</li>
</ul>
Надропарин у профілактичних дозах не рекомендований пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок (кліренсом креатиніну &lt; 30 мл/хв за формулою Кокрофта &minus; Голта). Однак якщо, на думку лікаря, доцільно знизити дозу надропарину з огляду на індивідуальні фактори ризику виникнення кровотечі та тромбоемболічних ускладнень, дозу слід зменшити на 25&minus;33 % (див. розділи &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;, &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Фармакокінетика&raquo;).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Застосування певних лікарських засобів та класів препаратів підвищує ризик розвитку гіперкаліємії. До таких препаратів належать солі калію, калійзберігаючі діуретики, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), блокатори рецепторів ангіотензину ІІ, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), гепарини (низькомолекулярні або нефракціоновані), циклоспорин і такролімус, триметоприм.
Розвиток гіперкаліємії може залежати від ряду супутніх факторів ризику.
Ризик розвитку гіперкаліємії зростає у разі комбінації надропарину із переліченими вище лікарськими засобами.
Комбінації, що не рекомендуються
Застосування НМГ у терапевтичних дозах пацієнтам віком до 65 років та застосування НМГ у будь-яких дозах пацієнтам віком понад 65 років з ацетилсаліциловою кислотою у дозах, які застосовують для знеболювання (а також з іншими саліцилатами), протизапальними препаратами (НПЗЗ та глюкокортикоїдами для системного застосування) та антиагрегантами (абциксимабом, ацетилсаліциловою кислотою в дозах, які застосовують для антикоагуляції за кардіологічними та неврологічними показаннями, берапростом, клопідогрелем, ептифібатидом, ілопростом, тиклопідином, тирофібаном) не рекомендується.
Одночасне застосування надропарину із цими лікарськими засобами підвищує ризик виникнення кровотечі, оскільки саліцилати та НПЗЗ пригнічують активність тромбоцитів і негативно впливають на слизову оболонку шлунка і дванадцятипалої кишки.
У такому разі слід застосовувати знеболювальні та жарознижувальні засоби, що не містять саліцилатів (наприклад парацетамол).
У клінічних дослідженнях для лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без зубця Q надропарин призначали одночасно з аспірином у дозах, що не перевищували 325&nbsp;мг на добу (див. розділи &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Якщо необхідне одночасне застосування надропарину та НПЗЗ, слід забезпечити ретельний клінічний моніторинг.
Декстран 40 (для парентерального застосування): одночасне застосування надропарину і декстрану 40 підвищує ризик кровотечі, оскільки декстран 40 пригнічує активність тромбоцитів.
Комбінації, які слід застосовувати з обережністю
Антикоагулянти для перорального застосування: слід з обережністю призначати надропарин пацієнтам, які одержують пероральні антикоагулянти, оскільки така комбінація призводить до взаємного потенціювання ефекту.
У разі заміни надропарину антикоагулянтом для перорального застосування необхідно забезпечити посилений клінічний моніторинг та продовжувати введення надропарину настільки довго, наскільки це необхідно для забезпечення дозволеного значення міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС).
Комбінації, які слід взяти до уваги
Одночасне застосування надропарину із лікарськими засобами, що впливають на гемостаз на різних рівнях, підвищує ризик виникнення кровотечі. Тому у разі одночасного застосування пацієнтам будь-якого віку терапевтичних доз НМГ із пероральними антикоагулянтами, антиагрегантами (абциксимабом, НПЗЗ, ацетилсаліциловою кислотою, клопідогрелем, ептифібатидом, ілопростом, тиклопідином, тирофібаном) та тромболітиками необхідний ретельний клінічний і лабораторний моніторинг.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

На сьогодні немає даних щодо впливу надропарину на здатність керувати автотранспортом і працювати з іншими механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність
Дослідження на тваринах не показали тератогенного або фетотоксичного ефекту Фраксипарину&reg;.
Профілактичне застосування у першому триместрі вагітності
На сьогодні відповідних клінічних даних недостатньо для оцінки можливого тератогенного або фетотоксичного ефекту надропарину у людини при застосуванні у профілактичній дозі протягом першого триместру вагітності та у терапевтичній дозі впродовж усієї вагітності.
Таким чином, як запобіжний захід бажано уникати призначення надропарину у профілактичній дозі протягом першого триместру вагітності та у терапевтичній дозі протягом усього періоду вагітності.
Профілактичне застосування у другому і третьому триместрах вагітності
При застосуванні надропарину протягом другого і третього триместрів вагітності обмеженій кількості пацієнток не було виявлено будь-якого тератогенного або фетотоксичного ефекту. Однак необхідні подальші клінічні дослідження для оцінки ефектів надропарину у таких випадках.
Таким чином, застосування надропарину у другому і третьому триместрах вагітності дозволяється лише у разі необхідності, коли користь переважає ризик, і лише у профілактичних дозах.
У разі необхідності застосування епідуральної анестезії рекомендується, наскільки це можливо, призупинити профілактичне лікування гепарином щонайменше за 12 годин до анестезії.
Годування груддю
Дані відносно екскреції надропарину у грудне молоко обмежені, тому застосування надропарину під час годування груддю не рекомендується.
Фертильність
Клінічних досліджень впливу Фраксипарину&reg; на фертильність немає.

Спосіб застосування та дози

Діти

Фраксипарин&reg; не рекомендується для лікування дітей, оскільки недостатньо даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату для визначення дозування для цієї групи пацієнтів.

Передозування

Випадкове передозування при підшкірному введенні великих доз НМГ може призвести до кровотечі. Кількість тромбоцитів та інші параметри згортання крові мають бути перевірені. Незначні кровотечі дуже рідко потребують специфічних заходів лікування. Як правило, достатнім буде зменшення дози або відтермінування введення чергової дози надропарину.
У тяжких випадках показано застосування протаміну сульфату. Він значною мірою нейтралізує антикоагулянтний ефект надропарину, але деяка анти-Ха-активність залишається. У разі передозування ефективність надропарину значно менша порівняно із нефракціонованими гепаринами. Перед призначенням протаміну сульфату слід ретельно оцінити співвідношення ризик/користь, враховуючи побічні ефекти цього засобу (в тому числі анафілактичний шок).
Нейтралізацію здійснюють за допомогою повільної внутрішньовенної ін&rsquo;єкції протаміну сульфату або гідрохлориду.
Доза протаміну залежить від введеної дози гепарину (100 антигепаринових одиниць протаміну сульфату можуть нейтралізувати активність 100 МО анти-Ха НМГ) та часу, що минув після ін&rsquo;єкції гепарину, із врахуванням якого дозу антидоту можна знизити.
Однак повністю нейтралізувати анти-Ха-активність неможливо.
Крім того, через кінетику абсорбції НМГ така нейтралізація може мати тимчасовий характер; може бути потрібно розділити повну розраховану дозу протаміну сульфату на декілька ін&rsquo;єкцій (2&minus;4) протягом доби.
У разі проковтування НМГ, навіть у великих дозах (такі випадки поки не зареєстровані), серйозних наслідків не очікується, оскільки НМГ дуже слабко всмоктуються у травному тракті.

Побічні реакції

Побічні реакції, наведені нижче, класифіковані за органами і системами та за частотою виникнення: дуже часто (&ge; 1/10), часто (&ge; 1/100 та &lt; 1/10), нечасто (&ge; 1/1000 та &lt; 1/100), рідко (&ge; 1/10000 та &lt; 1/1000), дуже рідко (&lt; 1/10000).
Кров і лімфатична система
Дуже часто: кровотечі різних локалізацій, що виникають частіше у пацієнтів із факторами ризику, такими як органічні ураження органів зі схильністю до кровоточивості, одночасне застосування з певними лікарськими засобами (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; та &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;), літній вік, порушення функції нирок, недостатня маса тіла, недотримання рекомендованого режиму терапії, особливо щодо тривалості лікування та доз, розрахованих на основі маси тіла пацієнта (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Інтраспінальна гематома може спостерігатися при одночасному застосуванні НМГ та епідуральної або спінальної анестезії.
Рідко: тромбоцитопенія (див. розділ &laquo;Особливості застосування), тромбоцитоз (безсимптомне та оборотне підвищення рівня тромбоцитів). Існують два типи тромбоцитопенії:
- тип І зустрічається частіше &ndash; помірне зниження рівня тромбоцитів &gt; 100000/мм3, що розвивається рано (до 5-го дня терапії) і не вимагає припинення застосування лікарського засобу;
- імуноалергічна тромбоцитопенія (ГІТ) типу ІІ зустрічається менш часто та інколи ускладнюється артеріальним або венозним тромбозом. Її частота ще не встановлена (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Дуже рідко: еозинофілія (ізольована або пов&rsquo;язана з ураженнями шкіри), оборотна при припиненні лікування.
Імунна система
Дуже рідко: реакції гіперчутливості (включаючи ангіоневротичний набряк, шкірні реакції, бронхоспазм та анафілактичний шок), що іноді вимагають припинення застосування препарату.
Метаболізм і розлади травлення
Дуже рідко: оборотна гіперкаліємія, пов&rsquo;язана з гепариніндукованим пригніченням секреції альдостерону, головним чином у хворих із факторами ризику (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Гепатобіліарна система
Часто: підвищення активності печінкових трансаміназ, зазвичай оборотне.
Репродуктивна система та молочні залози
Дуже рідко: пріапізм.
Шкіра та підшкірна тканина
Рідко: висипання, кропив&rsquo;янка, еритема, свербіж.
Дуже рідко: некроз шкіри, головним чином у місці введення (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Скелетна мускулатура та сполучна тканина
При довготривалому застосуванні НМГ, як і при лікуванні нефракціонованими гепаринами, не можна виключати ризик остеопорозу.
Загальні порушення та зміни у місці введення
Дуже часто: гематоми у місці введення. Такі гематоми виникають у разі недотримання техніки ін&rsquo;єкції або використання матеріалів, що не підходять для проведення ін&rsquo;єкції.
У деяких випадках можлива поява твердих вузликів, спричинених запаленням, що не означають осумкування гепарину та зникають через кілька днів. Їх поява не вимагає припинення застосування препарату.
Часто: реакції у місці введення (в тому числі запалення, свербіж і еритема). Зареєстровані рідкі випадки реакцій гіперчутливості типу IV та реакцій гіперчутливості уповільненого типу, що мали форму контактного дерматиту.
Рідко: кальциноз у місці введення.
Кальциноз частіше виникає у пацієнтів зі зміненим метаболізмом кальцію фосфату, наприклад, у разі хронічної ниркової недостатності.
Дуже рідко: шкірний некроз у місці ін&rsquo;єкції.
Цій реакції можуть передувати інфільтровані або болісні еритематозні бляшки або пурпура. У разі виникнення некрозу шкіри застосування надропарину слід негайно припинити.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Після реєстрації лікарського засобу дуже важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції, що можуть бути пов&rsquo;язані із застосуванням препарату. Це дає змогу здійснювати постійний моніторинг співвідношення ризик/користь при застосуванні лікарського засобу. Медичним працівникам слід повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції за допомогою національної системи повідомлень.

Умови зберігання

Зберігати при температурі нижче 30 &deg;С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 2 попередньо заповнених скляних шприци з автоматичною системою безпеки у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці.
Розчини для ін&rsquo;єкцій у попередньо заповнених шприцах містять:
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse;" border="1px">
<tbody>
<tr>
<td width="187">
Об&rsquo;єм, мл
</td>
<td width="198">
Шприц
</td>
<td width="253">
Надропарин кальцію, МО анти-Ха
</td>
</tr>
<tr>
<td width="187">
0,6
</td>
<td width="198">
Градуйований
</td>
<td width="253">
5 700
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>

Категорія відпуску

Аспен Нотер Дам де Бондевіль./Aspen Notre Dame de Bondeville.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

1, рю де л&rsquo;Аббае, 76960 Нотер Дам де Бондевіль, Франція./1, rue de l'Abbaye, 76960 Notre Dame de Bondeville, France.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Фраксипарин раствор для инъекций, 9500 МЕ анти-Ха/мл, по 0,6 мл (5700 МЕ анти-Ха) в шприце, 10 шт. Спец

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.