Знеболюючі препарати від м'язового болю

Що таке м'язовий біль?

М'язовий біль або міалгія — це поширений патологічний стан, основним проявом якого є хворобливість або дискомфорт у м'язі пульсуючого або ламаючого характеру.

Міалгія може бути при русі або в стані спокою. Також м'язовий біль може зачіпати зв'язки, сухожилля і м'які тканини. Залежно від причини міалгії її локалізація може бути різна, зачіпаючи при цьому як певні ділянки тіла, так і практично весь м'язовий апарат, варіюючи від легкої до болісної.

Чому виникають м'язові болі: причини

За локалізацією м'язовий біль можна класифікувати на місцевий і системний, оскільки саме за місцем розташування больового процесу часто можна визначити причину виникнення.

1. Місцевий м'язовий біль. Найбільш частими причинами даного типу м'язового болю є:

• напруга;
• стрес;
• надмірне навантаження;
• легкі травми.

У цьому випадку біль зазвичай зачіпає лише кілька м'язів або невелику частину тіла.

2. Системний м'язовий біль. Характеризується болем у всьому тілі. Міалгія системного характеру найчастіше є результатом таких факторів:

• фіброміалгія (є найчастішою причиною системної м'язового болю);
• інфекційні та бактеріальні захворювання (ГРВІ, ГРЗ, грип, коронавірус);
• переохолодження;
• приймання деяких лікарських засобів.

Загальні причини м'язового болю включають:

• нейрогенні міопатії. В цьому випадку причиною є захворювання або порушення діяльності нервової системи;
• сильне фізичне навантаження (особливо нетренованих м'язів);
• різні травми, розтягнення зв'язок;
• серцево-судинне захворювання;
• первинні запальні захворювання м'язової тканини (ідіопатичні запальні міопатії);
• болю в м'язах інфекційного характеру;
• вроджені порушення обміну;
• ендокринні захворювання;
• електролітні порушення.

Види м'язового болю

М'язовий біль або міалгія, головним чином, класифікується на три основні види — фіброміалгію, міозит і крепатуру. Цей поділ є особливо необхідним, оскільки кожен вид м'язового болю вимагає індивідуального підходу до лікування або усунення.

Фіброміалгія

Фіброміалгія — це захворювання, при якому виникають болі в м'язах, сухожиллях, зв'язках і кістках — практично у всьому тілі або відразу в декількох відділах тулуба. Найчастіша локалізація болю при фіброміалгії зосереджується в таких ділянках тіла:

• потилиця;
• плечові суглоби;
• ліктьові суглоби;
• верхня частина грудей;
• колінні суглоби;
• стопи;
• грудний відділ спини;
• поперек.

Крім болю, фіброміалгія також може виражатися в таких проявах:

• занепокоєння в ногах;
• відчуття печіння;
• відчуття мурашок по всьому тілу;
• відчуття пульсації в м'яких тканинах;
• відчуття поколювання.

У більшості пацієнтів фіброміалгія розвивається у віці від 30 до 55 років. Часто вона проявляється у жінок, проте чоловіки і діти також схильні до цього захворювання.

У багатьох людей з фіброміалгією спостерігаються й інші симптоми, такі як:

• загальне занепокоєння;
• депресія;
• головні болі і мігрені;
• порушення сну;
• синдром неспокійних ніг;
• запаморочення;
• дискомфорт в черевній порожнині (печія, метеоризм, діарея, запор, синдром подразненого кишківника).

Частими причинами фіброміалгії вважаються:

• попередні бактеріальні та вірусні захворювання (грип, пневмонія);
• обтяжена спадковість — якщо у ваших родичів є або була фіброміалгія, то висока ймовірність, що і у вас вона теж буде;
• гострий стрес;
• психологічні чинники — гострий стрес або хронічне постійне психоемоційне перенапруження;
• хронічна депресія;
• безконтрольне вживання лікарських препаратів.

Одна з теорій причин розвитку фіброміалгії говорить про те, що дане захворювання розвивається в тих випадках, коли знижується різко больовий і психологічний поріг.

Діагностика фіброміалгії. Значущим недоліком в діагностиці фіброміалгії є той факт, що будь-яких лабораторних або інструментальних методів дослідження даного захворювання немає. Діагноз ставиться на підставі кількох болючих вогнищ в різних частинах тіла.

Міозит

Міозит — це запалення скелетної мускулатури. Він може проявлятися як запалення певного м'яза, тобто, локальна форма, так і в дифузному вигляді, що означає залучення декількох.

За даними статистики міозитом страждає 50-70% жителів мегаполісів (великих міст), які ведуть малорухливий спосіб життя. Найбільш поширена форма — це шийний міозит, що становить більш ніж половина від загального числа випадків. Друге місце займає міозит поперекового відділу.

Діагностика міозита. Для того що б точно поставити діагноз і зрозуміти, через що сталося дане захворювання, необхідно звернутися до лікаря, який після ваших скарг і огляду призначить спектр обстежень. Перш за все для виявлення міозита призначають загальний аналіз крові, щоб подивитися, чи є запалення в організмі. Далі обстеження поділяються залежно від причини виникнення, наприклад:

• рентгенографія суглобів;
• УЗД м'язи;
• електронейроміографія.

Відстрочена хворобливість м'язів або крепатура

Це відчуття болю і ломоти після тренування або іншої фізичної діяльності. Найчастіше крепатура зустрічається у спортсменів-початківців, чий організм до кінця не адаптувався до фізичних навантажень.

Даний стан є абсолютно нормальною реакцією організму на стрес і не повинна викликати занепокоєння.

Зменшити хворобливі відчуття при крепатурі можуть наступні методи:

• більш ретельна розминка і розігрів перед тренуванням;
• хороша розминка з розтяжкою тих груп м'язів, які ви тренували;
• масаж після тренування;
• прохолодний душ або ванна.

Крепатура рідко вимагає уваги лікаря, однак якщо біль і дискомфорт настільки нестерпні, що заважають в повсякденній діяльності, можна звернутися до фахівця.

До якого лікаря звернутися з м'язовим болем?

В першу чергу при м'язовому болю необхідно звернутися до свого сімейного лікаря або терапевта для того що б він на підставі скарг і симптомів зміг призначити відповідне діагностику або лікування.

Для подальшого визначення причини захворювання ваш лікар може направити вас до спеціаліста більш вузького профілю — травматолога-ортопеда або хірурга.

Як зняти м'язовий біль?

Залежно від виду і причини м'язового болю, застосовують різні лікарські препарати для її зняття. Оскільки біль у м'язах, часто, є симптомом, для її усунення використовують відповідні медикаменти.

Препарати від болю в м'язах

1. Засоби для місцевого застосування при суглобовому та м'язовому болю — Диклофенак, Долобене, Кеторол, Димексид, Вольтарен Ультрафастін Кетонал, Меновазин, Еспол, Долгіт, Віпросал, Олфен, Фаніган, Німедар Бом-Бенге, Капсикам, мазь Живокосту Апізартрон, Фіналгон, Фастум, Жовч медична.
2. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби для внутрішнього застосування — Олфен, Диклофенак, Нурофен, Налгезін, Кетолак, Новірин, Кейвер, Мефенамінова кислота, Диклак, Німедар, Фаніган, Індометацин, Дексалгін, Ібупрофен, Бофен, Ортофен, Моваліс, Гофен, Німід.
3. Анальгетики і антипіретики — Парацетамол, Панадол, Ацетилсаліцилова кислота, Солпадеїн Актив, Анальгін, Кофан, Аскопар, Копацил, Спазго.
4. Нестероїдні протизапальні засоби для ін'єкцій — Диклофенак, Декспро, Депіофен, Дексалгин, Моваліс, Диклоберл, Діклодев, Амбіт, Кейвер, Продекс, Ревмоксикам, Кетальгин.
5. Міорелаксанти — Міорікс, Токката.

 

Джерела

Advances in Delayed Onset Muscle Soreness (DOMS) Management: Part I: Pathogenesis and Diagnosis / PubMed (англ.)

Advances in Delayed Onset Muscle Soreness (DOMS) Management - Part II: Treatment and Prevention / PubMed (англ.)

Vibration therapy in the treatment of delayed muscle soreness (DOMS) / PubMed (англ.)

Muscle aches / Drugs.com (англ.)