Препарати від дисбактеріозу

Що таке дисбактеріоз?

Людський організм населений різними бактеріями, що є цілою спільнотою мікроорганізмів. Більшість цих бактерій благотворно впливає на здоров'я, а також сприяє природним процесам в організмі.

Видовий та кількісний склад кожного відділу шлунково-кишкового тракту досить постійний завдяки впливу численних захисних факторів як з боку організму господаря, так і власної мікробіоти. Сукупна вага мікроорганізмів людського тіла становить близько 3-4 кілограми. Найбільше мікробів посідає шлунково-кишковий тракт, включаючи ротоглотку 75-78% від загальної кількості мікробів. Інші мікроби заселяють сечостатеві шляхи (до 12%) та шкірні покриви.

Нормальна кишкова флора представлена ​​такими бактеріями:

• біфідобактерії. У процесі своєї життєдіяльності виробляють речовини, що пригнічують зростання хвороботворних бактерій, сприяючи при цьому підвищенню стійкості організму до кишкових інфекцій;
• лактобактерії. Завдяки продуктам своєї життєдіяльності мають антиоксидантний ефект, володіючи протипухлинною, а також противірусною активністю;
• кишкова паличка. Пригнічує зростання збудників дизентерії, сальмонельозу та грибів.

Коли нормальної кишкової флори з різних причин стає менше, то умовно патогенна починає домінувати, що своєю чергою, веде до дисбактеріозу.

Дисбактеріоз — це якісне та кількісне порушення співвідношення певних мікроорганізмів у мікрофлорі, яка населяє кишківник та репродуктивні органи людини. Цей стан характерний при загибелі частини симбіотичної кишкової мікрофлори та заміщення її на умовно-патогенні бактерії, грибки, віруси, найпростіші одноклітинні організми, а також паразити, тобто гельмінти (глист). Внаслідок діяльності цих патогенів неможлива повноцінна та здорова робота кишківника та шлунково-кишкового тракту в цілому.

Більше 87% пацієнтів із колітами мають дисбактеріоз. Коліт — це хронічне запалення товстої або прямої кишки, яке зазвичай протікає з виразкою слизової оболонки.

Функції нормальної мікрофлори

Корисна мікрофлора кишківника бере участь у багатьох необхідних процесах організму, наприклад:

• пригнічення розмноження хвороботворних мікробів;
• метаболічна функція, що відповідає за утворення амінокислот, вітамінів, гормонів та інших біологічно активних речовин;
• імуномодулююча функція, бере участь в активації імунної системи;
• детоксикаційна функція — розщеплення продуктів розпаду білків, жирів та вуглеводів, а також інактивація продуктів
• метаболізму;
• травна функція — в цьому випадку корисні мікроби беруть участь у контролі маси тіла та посиленні активності
• ферментів;
• антиканцерогенна функція — придушення та знищення канцерогенних речовин.

Класифікація дисбактеріозу

1 стадія. Незначне зниження кількості ендогенної флори, що характеризується відсутністю клінічних проявів.

2 стадія. Слабке зниження кількості біфідобактерій та лактобацил, з паралельним розмноженням умовно-патогенних мікроорганізмів (стафілокок, протей тощо). Загальний стан не порушено. Нечітко виражена дисфункція кишківника.

3 стадія. Відчутне зниження кількості біфідобактерій та лактобацил. Розмноження аеробної мікрофлори:

• стафілокок;
• стрептокок;
• протеї;
• клебсієла;
• цитробактер;
• гриби роду Candida.

У разі фаза розвитку дисбактеріозу протікає з проявом агресії аеробної флори. Виявляється помірна міра вираженості симптомів (зниження апетиту, діарея або запор, метеоризм, больові відчуття).

4 стадія. Значне зниження кількості біфідобактерій та лактобацил. Також виявляються глибокі зміни кількісних співвідношень облігатних та транзиторних мікроорганізмів. Даний ступінь характеризується вираженою клінічною симптоматикою як з боку шлунково-кишкового тракту, а й всього організму загалом.

Характерні симптоми дисбактеріозу

Симптомів дисбактеріозу безліч, що є великим недоліком, оскільки зв'язку з різноманітністю та широтою їхньої різноманітності даний стан нерідко можна переплутати з іншими, іноді тяжкими порушеннями або захворюваннями. З боку шлунково-кишкового тракту дисбактеріоз проявляється таким чином:

• бурчання в животі;
• здуття, метеоризм;
• коліки;
• поганий запах з рота та від тіла;
• неприємний смак у роті;
• діарея;
• атонія кишківника (запор).

Оскільки при дисбактеріозі порушений не тільки баланс хороших і поганих бактерій, але також і всмоктування з кишківника в кров необхідних і незамінних елементів живлення клітин, це веде до більш значних проявів:

• постійна хронічна втома;
• занепад сил;
• головні болі;
• темні кола під очима;
• прищі та фурункули;
• заїди у куточках рота;
• гіповітаміноз;
• діатез;
• лупа.

Які можуть бути причини появи дисбактеріозу?

Спочатку необхідно уточнити, що дисбактеріоз не є діагнозом, а лише наслідком того, що відбувається в організмі. Це можливо як захворювання, так і не патологічні фактори. Основною причиною дисбактеріозу заведено вважати приймання антибіотиків. Це може бути пов'язано як з неконтрольованим та неправильним приймання антибіотиків, так і фармакологічною особливістю цієї групи препаратів.

Слід нагадати, що дія антибактеріальних препаратів поширюється як на патологічні бактерії, так і корисні для організму. У зв'язку з цим, навіть дотримуючись всіх правил приймання антибіотиків, важко убезпечити себе від виникнення дисбактеріозу.

Причин виникнення дисбактеріозу досить багато. Крім антибіотиків існує цілий список причин, здатних негативно впливати на кишківник і процвітання в ньому патогенної мікрофлори. Розвиток дисбактеріозу залежно від причин можна розбити на кілька напрямків.

1. Пренатальні причини:
кесарів розтин;
інфекційні чи застудні захворювання під час пологів.

2. Постнатальні фактори:
раннє припинення грудного вигодовування матір'ю дитини;
штучне вигодовування дитини;
пізнє прикладання до грудей.

3. Приймання лікарських засобів:
антибіотики;
хіміотерапія;
радіотерапія;
цитостатики;
гормони.

4. Хірургічні операції, проведені на наступних органах:
кишківник;
підшлункова залоза;
жовчний міхур.

5. Неправильне харчування:
фастфуд;
смажена, жирна їжа;
кондитерські та хлібобулочні вироби.

6. Шкідливі звички:
куріння;
алкоголь.

7. Різні стани та захворювання:
хронічні та функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту;
стреси.

Діагностика дисбактеріозу: до якого лікаря звернутися та які аналізи здати?

При відчутті дискомфорту, який виявляється в якомусь із вищезгаданих симптомів, необхідно звернутися до лікаря. Залежно від симптомів часто звертаються до гастроентеролога, інфекціоніста або терапевта, або якщо проблема присутня у дитини — педіатра, щоб грамотно призначили ті аналізи, які покажуть наявність дисбактеріозу.

Діагностика дисбактеріозу є складним завданням. На самому початку лікар проводить опитування пацієнта на наявність скарг, а також вивчення медичної історії. Після цього лікар обстежує пацієнта методом пальпації в області живота для визначення місця локалізації болю для виключення інших станів або захворювань.

Основним аналізом, який може визначити дисбактеріоз, є копрограма (загальний аналіз калу).

Крім основного, аналізи визначення дисбактеріозу можуть включати:

• загальний аналіз сечі;
• аналіз крові;
• бактеріологічне дослідження (зішкріб);
• біохімія калових мас.

Як лікувати дисбактеріоз?

Після діагностики дисбактеріозу та підтвердження його наявності у пацієнта лікар призначає лікування, яке складається зі здорового способу життя, корекції харчування, а також прийому певних лікарських препаратів.

Медикаментозне лікування є багатоступінчастою системою, до якої входять як основні препарати, так і симптоматичні.

До основних препаратів від дисбактеріозу відносяться:

• ентеросорбенти – сприяють очищенню кишківника;
• пребіотики — сприяють формуванню нормальної флори, при прийманні яких краще засвоюються біфідо-і лактобактерії;
• пробіотики — препарати до складу яких уже входять біфідо- та лактобактерії, необхідні для нормальної флори коли її недостатньо;
• бактеріофаги — це віруси, що вибірково вражають бактеріальні клітини, не чіпаючи при цьому корисні бактерії.

Також при дисбактеріозі іноді можуть призначатися антибактеріальні препарати. Попри те, що антибіотики є найчастішою причиною виникнення дисбактеріозу, їх призначення має місце лише при важких формах дисбактеріозу, наприклад, при стафілококовому ураженні, для усунення надмірного бактеріального обсіменіння тонкої кишки.

Симптоматичні засоби від дисбактеріозу застосовуються індивідуально залежно від самих симптомів, що виникають при дисбактеріозі, наприклад:

• антигістамінні препарати;
• спазмолітики;
• анальгетики;
• протидіарейні препарати;
• ліки проти запорів.

У більшості випадків дисбактеріоз при дотриманні певних факторів лікується в домашніх умовах.

Народні засоби лікування дисбактеріозу

Лікування дисбактеріозу за допомогою народних засобів буде ефективним лише на початкових етапах його розвитку. У запущених випадках краще звернутися за допомогою до фахівця.

1. Прополіс — продукт бджільництва. Настоянка прополісу має протизапальну, антибактеріальну, а також детоксикаційну активність. У деяких аптеках можна придбати готову настойку прополісу спирту. Проте в домашніх умовах також можна приготувати цю настойку. 10 г прополісу перемолоти в кавомолці. Далі залити 1 л кип'яченої теплої води і наполягати доки прополіс не осяде на дно. Далі необхідно злити воду та додати 100 мл чистого спирту. Потім прибрати у темне, тепле місце на 1 тиждень, при цьому періодично струшуючи.

30 крапель настойки прополісу необхідно додати на 1 склянку молока і випити за пів години до вечері. У разі нестерпності молока можна використовувати теплу питну воду. Приймати цю настойку слід регулярно протягом 2-х місяців.

Прополіс є натуральним антибіотиком, гальмуючи цим зростання та розмноження патогенної мікрофлори. Також прополіс має виражений протигрибковий ефект.

2. Простокваша. Необхідно закип'ятити 1 л молока, остудити до кімнатної температури і додати кілька шматочків чорного, черствого хліба, після чого поставити наполягати протягом доби. Потім необхідно додати кірки чорного хліба, кожну з яких попередньо натерши часником.

Цей засіб добре справляється з дисбактеріозом на ранніх етапах його розвитку.

Також деякі фахівці, крім або замість медикаментозної терапії, можуть призначати лікарські трави. У цій ситуації виділяють 4 групи різних трав.

1. Трави з протимікробною дією:

• мати й мачуха;
• аніс;
• евкаліпт;
• шавлія;
• ромашка;
• звіробій.

2. Протизапальна дія:

• календула;
• деревій.

3. Послаблюючі трави:

• аніс;
• укроп;
• м'ята.

4. Трави з обволікаючою дією (що захищають слизову оболонку):

• алтей;
• льон;
• оман.

Профілактика дисбактеріозу кишечника

На першому місці у профілактиці дисбактеріозу кишечника знаходиться правильне застосування антибактеріальних препаратів, які є однією з головних причин порушення нормальної флори. Застосовуватись антибіотики повинні строго за показаннями. Для того, щоб підібрати необхідну групу та дозу антибактеріального препарату конкретному пацієнтові, лікар повинен враховувати вік, масу тіла хворого, а також його супутні захворювання, які можуть стати протипоказанням до застосування певного медикаменту.

На другому місці у профілактиці дисбактеріозу кишечника знаходиться збалансоване харчування. У раціоні має бути достатньо складних вуглеводів — цільнозернові каші, кисломолочні продукти, а також клітковина, тобто фрукти та овочі.

На третьому місці знаходиться лікування всіх гострих та хронічних захворювань пацієнта, що призводять до дисбактеріозу кишечника. Насамперед це стосується захворювань шлунково-кишкового тракту. Своєчасне лікування таких захворювань дає змогу зменшити ризик виникнення дисбактеріозу кишечника.

Оскільки дисбактеріоз не є захворюванням, а більшою мірою наслідком, необхідно шукати початкову причину, після чого необхідно почати лікування у відповідного спеціаліста. Найчастіше хвороби, що призводять до порушення складу кишкової мікрофлори, має лікувати інфекціоніст або гастроентеролог.

Чим небезпечний дисбактеріоз?

Зміна у складі мікрофлори є одним із найважливіших причин як запальних, і функціональних захворювань органів травлення.

Прогноз при дисбактеріозі, як правило, сприятливий. Відновлення нормальної мікрофлори є тривалим, але досяжним. Проте існує версія, що посилений ступінь дисбактеріозу може спричинити розвиток до гострої кишкової інфекції, а у разі попадання хвороботворних патогенів у кров може розвинутися сепсис.

Також дисбактеріоз може призвести до таких наслідків:

• порушення травлення;
• порушення всмоктування корисних речовин;
• авітаміноз;
• анемія;
• виникнення алергічних реакцій та насамперед висипання на шкірі;
• розвиток запалення кишечника, аж до його виразки;
• зниження імунітету.

Список продуктів, які потрібно включити до раціону при дисбактеріозі

Особливу увагу при лікуванні дисбактеріозу має приділяти дотримання дієти. До раціону необхідно включати такі продукти:

• пшеничні висівки;
• цільнозерновий хліб у вигляді тостів або сухариків;
• перлова, вівсяна, гречана каші;
• мінеральна вода;
• варене м'ясо нежирних сортів;
• кисломолочні продукти (кефір, ряжанка, кисле молоко).

Дані перераховані вище продукти не тільки сприяють очищенню кишківника, але й містять велику кількість ферментів, вітамінів і мікроелементів, що є необхідними для життєдіяльності, а також для відновлення нормальної мікрофлори.

Важлива роль відводиться також режиму харчування. Рекомендується часто дрібне харчування невеликими порціями (150 г) не рідше 4-5 разів на добу. Останній прийом їжі при цьому має бути щонайменше за 3 години до сну.

Також фахівці під час дисбактеріозу можуть призначати дієтичний стіл номер 4, який призначається при хронічних та гострих формах захворювань кишківника.

 

 

Джерела

What causes dysbiosis and how to treat it? / Healthline (англ.)

What is dysbiosis? / WebMD (англ.)

Probiotics for the Prevention of Antibiotic-Associated Diarrhea in Children / PubMed (англ.)

Allergy to antibiotics in children: an overestimated problem / PubMed (англ.)

Urinary tract infection in children: treatment in an era of antibiotic resistance - a pediatric urologist's view / PubMed (англ.)