Тест діагностичний ПРИК-ТЕСТ Lepidoglyphus destructor (Домашняя пыль клещ) 150 мкг/мл, 2,5 мл

Прик–тести («prick-test», «тест уколом») - це доступний, швидкий, безпечний, мінімально інвазійний, чутливий та специфічний метод виявлення сенсибілізації у хворих з атопічними захворюваннями для діагностики IgE-залежних реакцій (I типу імунних реакцій)А , який має високий ступінь кореляції з клінічними проявами.

Певні помилки у процедурі тесту можуть вплинути на результати:

• Якщо при тестуванні на кілька алергенів місця уколів розташовані менш ніж 2 см один від одного, шкірні реакції перекриваються. У цьому випадку візуально їх поділити та оцінити об'єктивно дуже складно.
• Виникнення кровотечі може призвести до хибнопозитивного результату.
• Недостатня глибина проникнення інструменту в шкіру може стати причиною хибно-негативного результату.
• Поширення/розтікання розчинів алергенів під час тесту (або в результаті витирання розчину) може викликати більшу шкірну реакцію, ніж вона повинна бути. Оскільки саме за розміром папули лікар оцінює ступінь алергічної реакції, він може зробити неправильні висновки.

Реакція на гістамін (позитивний контроль) має максимальний розмір через 10 хвилин від моменту постановки, тоді як реакція на алерген досягає свого максимуму на рівні близько 15 хвилин.

Якщо тест залишається довше, ніж 20 хвилин реакція може зменшуватися або бути втраченою, і, якщо вона не вимірюється своєчасно, може знадобитися повторити тест.

Надлишок рідини, після нанесення крапель на шкіру, через 1 хв. треба видалити, за допомогою серветки або марлі, робиться це дуже обережно, щоб не змішати різні алергени і не зіпсувати проведення тесту. Стандартний і загальноприйнятий метод для кількісного визначення прик-тесту полягає у вимірюванні середнього діаметра пухиря у мм, використовуючи лінійку (прозора лінійка часто є найбільш зручною). Вимірюється найбільший діаметр (мм) пухиря, іноді, якщо пухирі неправильної форми, повинно вимірювати найдовший і найкоротший діаметри, перпендикулярно осі пухиря і отримані дані скласти і поділити на 2 (середнє значення діаметра).

Відмічається також наявність навколишньої еритеми (flare - F) або присутність додаткових пухирів, які мають назву псевдоподій (pseudopod-P).

Наявність псевдоподій ознака значної сенсибілізації. Оцінка результатів тестування проводиться виключно лікарем, він же інтерпретує отримані результати.

Шкірний тест має численні переваги:

• він недорогий та економічний;
• відсутня нижня вікова межа;
• одночасно можна перевірити кілька алергенів;
• результати доступні відразу;
• малоінвазивність;
• безпека;
• висока чутливість;
• надійність;
• зручність та легкість у виконанні;
• гарна відтворюваність;
• доступність.

Типові протипоказання для шкірних тестів на алергію:

• Сильний атопічний дерматит на більшій частині досліджуваної поверхні шкіри.
  дермографізм.
• Сильна реакція на горіхи, латексілі харчовий алерген, якщо тест проводиться не в реанімаційному відділенні.
• Боязнь уколу. Якщо медичний персонал правильно поводиться, більшість дітей здатні її подолати.
• Вагітність.
• Неправильне зберігання набору для тестування.
• Анафілактичні реакції на певні алергени: пацієнти зі spina bifida мають більший ризик виникнення системних реакцій на латекс.

Прик-тести можуть проводитись і немовлятам. Зазвичай розмір дитячої руки обмежує кількість алергенів, які можна перевірити. В цьому випадку шкірний тест можна робити на спині.

Зберігати при температурі від 2°С до 8°С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 1 тесту в індивідуальній упаковці.

INMUNOTEK S.L., Іспанія.