Name: Тонорма таблетки, 10 шт.
Brand: Дарниця
SKU: 145.0357
Price: 100.6 UAH
Availability: InStock
Rating: 5 (1 reviews)

Виробник

Форма випуску

Дарница

Дарниця

ЛС общий режим

Тонорма таблетки, 30 шт.

<div class="tooltip-content"><div class="tooltip-header"><h3>Оплачивайте бонусами</h3></div><div class="tooltip-body">Этот товар можно оплатить бонусами. <a target="_blank" href="https://www.apteka24.ua/morkovki/">Читайте подробнее</a> о нашей программе лояльности, чтобы узнать, как можно заработать бонусы.Если у вас уже есть бонусы на счету – смело добавляйте товар в корзину и оплачивайте ими до 50% от его стоимости!</div></div>

Морковки

Оплачивайте бонусами

Аптека24

Є в наявності

Аптека АНЦ

IPCA

Теночек таблетки, 28 шт.

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Хлорталідон

Атенолол

Ніфедипін

Діюча речовина

Торгівельна назва

GTIN

Країна виробник

Оригінальний препарат

Імпортний

Температура хранения

Температура зберігання

Только с рецептом

Рецептурна видача

Кількість в упаковці

Спосіб введення

Код Моріон

Термін придатності

Дозування

Міжнародна назва

Лікарська форма

Код АТС/ATX

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам с осторожностью

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Беременным запрещено

Вагітним

Кормящим матерям запрещено

Годуючим матерям

Детям запрещено

Дітям

Кому дозволено

Взаимодействие с алкоголем критичное

Взаємодія з алкоголем

Взаємодія

Основні властивості

ТОНОРМА®

Тонорма таблетки, 10 шт.

Склад

діючі речовини: atenolol, chlortalidone, nifedipine. 1 таблетка містить: атенололу 100 мг, хлорталідону 25 мг, ніфедипіну 10 мг; допоміжні речовини: магнію карбонат легкий, крохмаль картопляний, гіпромелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, поліетиленгліколь, титану діоксид (Е 171), жовтий захід FCF (E 110).

Таблетки, вкриті оболонкою. Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, жовто-оранжевого кольору, круглої форми, із двоопуклою поверхнею, з рискою, на поверхні допускаються вкраплення білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Селективні &beta;1-адреноблокатори у комбінації з іншими гіпотензивними засобами. Код АТХ C07F В03.

Фармакодинаміка

Тонорма&reg; &ndash; комбінований антигіпертензивний лікарський засіб, що містить атенолол, ніфедипін та хлорталідон. Антигіпертензивний ефект лікарського засобу зумовлений механізмом дії його складових компонентів, і в першу чергу основного з них &ndash; атенололу.
Атенолол &ndash; кардіоселективний &beta;1-адреноблокатор. Чинить антигіпертензивний, антиангінальний та антиаритмічний ефекти. Не має внутрішньої симпатоміметичної активності та мембраностабілізуючої дії. Блокує переважно &beta;-адренорецептори серця та зменшує стимулювальний вплив на серце симпатичної нервової системи та циркулюючих у крові катехоламінів, унаслідок чого зменшується автоматизм синусового вузла, частота серцевих скорочень, уповільнюється атріовентрикулярна провідність, знижується скоротливість міокарда, знижується потреба міокарда у кисні.
Хлорталідон &ndash; тіазидоподібний діуретик тривалої дії. Блокує реабсорбцію іонів натрію, хлору та відповідно рідини у дистальних канальцях нефрону. Збільшує виведення з організму іонів калію, магнію. Затримує виведення іонів кальцію та сечової кислоти. Знижує артеріальний тиск за рахунок зменшення обсягу циркулюючої крові, зниження серцевого викиду, а також зменшення загального периферичного опору судин при тривалому застосуванні.
Ніфедипін &ndash; кальцієвий антагоніст 1,4-дигідропіридинового типу. Він гальмує трансмембранний потік іонів кальцію через повільні кальцієві канали у клітину. Діє на клітини міокарда та гладенької мускулатури коронарних артерій та периферичних судин. У серці ніфедипін розширює коронарні артерії, особливо великі кровопостачальні судини, і навіть інтактні сегменти стінок частково стенозованих судин. Крім того, ніфедипін знижує тонус гладеньких м&rsquo;язів коронарних артерій, що призводить до збільшення коронарного кровотоку та запобігає ангіоспазму. При довготривалому застосуванні запобігає розвитку атеросклеротичних бляшок у стінці судин. Зменшує потребу міокарда у кисні за рахунок зменшення післянавантаження. Знижує тонус гладенької мускулатури артеріол, тим самим зменшує підвищений опір периферичних судин, що призводить до зниження артеріального тиску. Ніфедипін збільшує виведення натрію та рідини з організму. Антигіпертензивна дія особливо виражена у хворих з артеріальною гіпертензією.

Фармакокінетика

Складові діючі речовини лікарського засобу не взаємодіють між собою, тому метаболізм кожного компоненту проходить своїм шляхом. Після перорального застосування основний його компонент атенолол абсорбується у шлунково-кишковому тракті у кількості 50&ndash;60 %. З білками плазми крові зв&rsquo;язується менше 5 % лікарського засобу, об&rsquo;єм розподілу становить 0,7 л/кг. Проникає крізь плацентарний бар&rsquo;єр та у грудне молоко. Атеналол практично не проникає крізь гематоенцефалічний бар&rsquo;єр. Період напіввиведення (Т&frac12;) становить 6&ndash;9 годин і може подовжуватися при порушеній функції нирок. Фармакологічні ефекти атенололу продовжуються тривалий період &ndash; до 24 годин. 85 % прийнятої дози виводиться із сечею у незміненому вигляді. Ніфедипін швидко всмоктується при пероральному застосуванні. Максимальна концентрація у плазмі крові виявляється через 30 хвилин після прийому. Період напіввиведення (Т&frac12;) становить 3&ndash;4 годин. Приблизно 80 % виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів, майже 15 % &ndash; з фекаліями. Хлорталідон добре всмоктується при пероральному застосуванні, у системному кровотоці абсорбується на поверхні еритроцитів, менше зв&rsquo;язується з білками плазми крові. Діуретичний ефект розпочинається через 2&ndash;4 години після прийому і триває протягом&nbsp; 1 доби і більше, інколи до 3 діб. Період напіввиведення (Т&frac12;) тривалий &ndash; 30&ndash;40 годин. Виводиться із сечею (приблизно 25 %) і калом (майже 75 %). Особливістю дії хлорталідону є відносна тривалість діуретичного ефекту, що зумовлено його повільним виведенням нирками.

Показання

Артеріальна гіпертензія, у разі, коли терапія одним або двома з компонентів лікарського засобу є неефективною.

Протипоказання

<ol>
<li>Підвищена чутливість до атенололу, хлорталідону, ніфедипіну, до інших дигідропіридинів та &beta;-адреноблокаторів або до інших компонентів лікарського засобу.</li>
<li>Інфаркт міокарда та перший місяць після перенесеного інфаркту міокарда.</li>
<li>Нестабільна стенокардія.</li>
<li>Гостра серцева недостатність.</li>
<li>Серцева недостатність (NYHA III-IV).</li>
<li>Синдром слабкості синусового вузла.</li>
<li>Синусова брадикардія (ЧСС менше 50 за 1 хв).</li>
<li>Атріовентрикулярна блокада II та III ступеня.</li>
<li>Синоатріальна блокада.</li>
<li>Клінічно значущий аортальний стеноз.</li>
<li>Артеріальна гіпотензія (систолічний тиск менше 90 мм рт. ст.).</li>
<li>Кардіогенний шок.</li>
<li>Виражені порушення периферичного кровообігу.</li>
<li>Бронхіальна астма, бронхообструктивний синдром.</li>
<li>Метаболічний ацидоз.</li>
<li>Нелікована феохромоцитома.</li>
<li>Ілеостома, колостома.</li>
<li>Порфірія.</li>
<li>Подагра.</li>
<li>Тяжка печінкова і/або ниркова недостатність (швидкість клубочкової фільтрації менше 30 мл/хв), анурія.</li>
<li>Прекома, пов&rsquo;язана з хворобою Аддісона.</li>
<li>Гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія.</li>
<li>Інтоксикація препаратами серцевих глікозидів.</li>
<li>Одночасне застосування з препаратами літію, інгібіторами МАО (за винятком інгібіторів МАО-В), рифампіцином.</li>
<li>Запальні захворювання кишечнику або хвороба Крона.</li>
<li>Лікарський засіб протипоказаний пацієнтам, які отримують верапаміл протягом останніх 48 годин.</li>
</ol>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами можливе:
<ul>
<li>з неселективними інгібіторами зворотного нейронального захоплення моноамінів &ndash; небезпечне зниження артеріального тиску; посилення ефекту хлорталідону, що входить до складу лікарського засобу; не застосовувати одночасно без нагляду лікаря;</li>
<li>із антиаритмічними засобами, блокаторами &laquo;повільних&raquo; кальцієвих каналів, блокаторами &beta;-адренорецепторів &ndash; посилення вираженості негативного хроно-, іно- і дромотропного впливу. Це може стати причиною тяжкої артеріальної гіпотензії, вираженої брадикардії і серцевої недостатності. Блокатори &laquo;повільних&raquo; кальцієвих каналів не слід застосовувати внутрішньовенно протягом 48 годин після відміни &beta;-адреноблокаторів;</li>
<li>з засобами для інгаляційного наркозу (наприклад, галотан, метоксифлуран) зростає ризик пригнічення функції міокарда і розвитку артеріальної гіпотензії, тому за кілька днів до проведення наркозу необхідно припинити прийом лікарського засобу або підібрати засіб для наркозу з мінімальною негативною інотропною дією;</li>
<li>з фентанілом &ndash; може виникати артеріальна гіпотензія. Принаймні за 36 годин до проведення планової операції із застосуванням фентанілового наркозу необхідно припинити застосування ніфедипіну;</li>
<li>із серцевими глікозидами &ndash; виникнення тахі- або брадикардії, аритмій, а також посилення гіпокаліємії при одночасному застосування з препаратами наперстянки, тому слід проводити моніторинг лабораторних показників. Препарати наперстянки та атенолол уповільнюють серцевий ритм, погіршують передсердно-шлуночкову провідність. Також слід бути обережними, призначаючи лікарський засіб хворим, які приймають препарати наперстянки разом з неповноцінною дієтою (яка не забезпечує потребу організму у калії), або тим, хто має шлунково-кишкові захворювання;</li>
<li>з гідралазіном і празозином &ndash; посилюється антигіпертензивна дія, їх комбінація призводить до більшого зниження артеріального тиску, ніж при прийомі тільки одного лікарського засобу;</li>
<li>з дигідропіридинами (наприклад, ніфедипіном) &ndash; посилення гіпотензивного ефекту, серцевої недостатності у хворих з хронічною серцевою недостатністю, порушення серцевого ритму;</li>
<li>з резерпіном, гуанетидином, гуанафацином, клонідином &ndash; виникнення брадикардії. При одночасному застосуванні даних лікарських засобів прийом клонідину можна припиняти тільки через кілька днів після припинення застосування лікарського засобу. &beta;1-адреноблокатори можуть загострювати &laquo;рикошетну&raquo; гіпертензію, яка може виникати після відміни клонідину. При одночасному застосуванні разом із катехоламіном (наприклад, резерпін), під час досліджень спостерігалися артеріальна гіпотензія та/або брадикардія, що може призвести до запаморочення, синкопе або ортостатичної гіпотензії;</li>
<li>з метилдопою &ndash; посилення гіпотензивного ефекту та виникнення брадикардії;</li>
<li>з нестероїдними протизапальними засобами (наприклад, ібупрофен, індометацин), естрогенами, &alpha;- та &beta;-адреноміметиками, амінофіліном, теофіліном &ndash; послаблення ефекту атенололу, що входить до складу лікарського засобу;</li>
<li>з інгібіторами системи цитохрому Р450 3А4 (зокрема макролідні антибіотики, інгібітори ВІЛ-протеаз, антимікотичні засоби групи азолів, флуоксетин, нефазодон, цизаприд, вальпроєва кислота, дилтіазем, циметидин, хінупристин/дальфопристин) &ndash; посилення ефекту ніфедипину; при одночасному застосуванні даних лікарських засобів слід контролювати рівень артеріального тиску; азитроміцин, який структурно схожий на представників класу макролідних антибіотиків, не інгібує цитохром Р450 3А4. Циметидин пригнічує активність цитохромного ізоферменту СYP3A4.</li>
</ul>
Пацієнтам, які вже приймають циметидин, ніфедипін слід застосовувати з обережністю і поступовим збільшенням дози. При застосуванні інгібіторів ВІЛ-протеази одночасно з ніфедипіном не можна виключити істотного збільшення його плазмової концентрації через зниження метаболізму першого проходження і зниження виведення з організму;
<ul>
<li>з індукторами системи цитохрому Р450 3А4 (зокрема, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал) &ndash; послаблення ефекту ніфедипину. Застосування ніфедипіну може призвести до збільшення концентрації карбамазепіну та фенітоїну у сироватці крові. Пацієнтам, які вже приймають ніфедипін та фенітоїн чи карбамазепін одночасно, необхідно перебувати під постійним наглядом лікаря. У разі появи ознак токсичності або збільшення концентрації карбамазепіну та фенітоїну у сироватці крові слід зменшити дозу цих лікарських засобів;</li>
<li>з антигіпертензивними засобами різних груп, інгібіторами АПФ, антагоністами АТ-1 рецепторів, діуретиками, периферичними вазодилататорами (інгібітори ФДЕ-5), нітратами, трициклічними антидепресантами, протиепілептичними засобами, барбітуратами, фенотіазинами, баклофеном &ndash; посилення гіпотензивного ефекту;</li>
<li>з антидеполяризуючими міорелаксантами &ndash; посилення ефекту останніх;</li>
<li>з дигоскином &ndash; може підвищуватися концентрація дигоксину у плазмі крові. Слід контролювати концентрації дигоксину у плазмі крові та регулювати дози на початку лікування ніфедипіном у разі підвищення дози та припинення лікування ніфедипіном;</li>
<li>з сульфатом магнію &ndash; ніфедипін може посилювати токсичну дію сульфату магнію, що призводить до нейронм&rsquo;язової блокади. Одночасне застосування ніфедипіну та сульфату магнію є небезпечним і може загрожувати життю пацієнта, тому застосовувати ці лікарські засоби разом не рекомендується;</li>
<li>з аміодароном виникає ризик порушення функції синусного або атріовентрикулярного вузла, автоматизму, провідності та скорочувальної здатності серця;</li>
<li>з циметидином &ndash; зменшується кліренс атенололу, що спричиняє підвищення його рівня у плазмі крові і підсилення терапевтичного ефекту;</li>
<li>з пропафеноном &ndash; посилення ефекту атенололу, що входить до складу лікарського засобу;</li>
<li>з нікотином &ndash; посилення ефекту атенололу в результаті зниження його метаболізму і підвищення рівня лікарського засобу в крові;</li>
<li>з препаратами, що містять калій &ndash; послаблення ефекту останніх;</li>
<li>з препаратами, що пригнічують центральну нервову систему &ndash; посилення седативного ефекту;</li>
<li>з літієм &ndash; посилення ефекту останнього;</li>
<li>з наркотичними аналгетиками &ndash; посилення наркотичного ефекту; небезпечна загальмованість;</li>
<li>з адреналіном, норадреналіном &ndash; посилення ефекту останніх, з подальшою брадикардією;</li>
<li>з симпатоміметичними засобами &ndash; зниження бронхолітичної активності;</li>
<li>з антикоагулянтами на зразок кумарину &ndash; може спостерігалося збільшення протромбінового часу після введення</li>
<li>ніфедипіну. Значущість цієї взаємодії не була повністю досліджена;</li>
<li>з непрямими антикоагулянтами &ndash; потенціювання ефекту останніх;</li>
<li>з пероральними гіпоглікемічними засобами, інсуліном &ndash; посилення ефекту останніх; при одночасному застосуванні даних лікарських засобів слід контролювати рівень глюкози у плазмі крові;</li>
<li>з антихолінестеразними засобами, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (каптоприл, еналаприл, лізиноприл) &ndash; збільшення рівня калію в крові;</li>
<li>з хінолонами, циметидином &ndash; збільшення біодоступності атенололу;</li>
<li>з лідокаїном &ndash; зменшення його виведення (підвищення концентрації у плазмі крові) і підвищення ризику токсичної дії;</li>
<li>з такролімусом &ndash; підвищення концентрації у плазмі крові, а з теофіліном &ndash; може підвищуватися, знижуватися або залишатися без змін. Слід ретельно контролювати їх концентрацію у плазмі крові та при необхідності &ndash; скорегувати дозу;</li>
<li>з хінідином &ndash; зниження концентрації останнього в плазмі крові, тоді як хінідин може підвищувати чутливість пацієнта до дії ніфедипіну. При одночасному застосуванні даних лікарських засобів слід контролювати рівень артеріального тиску та звернути увагу на небажані ефекти ніфедипіну. Перед початком лікування та після відміни лікарського засобу слід ретельно контролювати концентрацію хінідину та при необхідності &ndash; скорегувати його дозу. Якщо пацієнту, який уже приймає хінідин, розпочали лікування ніфедипіном, слід звернути увагу на небажані ефекти ніфедипіну;</li>
<li>з хінупристином, далфопристином &ndash; може збільшуватися плазмовий рівень ніфедипіну;</li>
</ul>
Необхідно з обережністю призначати &beta;1-адреноблокатор у комбінації з протиаритмічними засобами І класу (дезопірамід), оскільки кардіодепресивний ефект може сумуватись.
При застосуванні одночасно з еуфіліном або теофіліном можливе взаємне пригнічення терапевтичних ефектів.
Одночасне застосування діуретиків (хлорталідон, що входить до складу лікарського засобу) із препаратами літію зменшує нирковий кліренс літію.
Одночасне застосування із глюкокортикостероїдами, амфотерицином, фуросемідом сприяє збільшенню виведення калію.
<ul>
<li>з рифампіцинином &ndash; може супроводжуватися зниженням концентрації ніфедипіну у плазмі крові та, як наслідок, зменшенням його терапевтичного ефекту. У разі появи нападів стенокардії або підвищеного артеріального тиску під час одночасного застосування ніфедипіну та рифампіцину дозу ніфедипіну слід збільшити;</li>
<li>з вінкристином &ndash; спостерігається зменшення виведення вінкристину;</li>
<li>з цефалоспорином &ndash; збільшення рівня цефалоспорину в плазмі;</li>
<li>з циклоспорином, ритонавіром або саквінавіром &ndash; збільшення концентрації дії ніфедипіну (ці лікарські засоби уповільнюють дію цитохромного ізоферменту CYP3A4). При появі побічних ефектів ніфедипіну необхідно зменшити його дозу;</li>
<li>з метахоліном &ndash; може змінюватися відповідна реакція бронхів на метахолін. Лікування ніфедипіном слід припинити до проведення неспецифічного бронхопровокаційного тесту з метахоліном (по можливості);</li>
<li>Грейпфрутовий сік інгібує систему цитохрому P450 3A4. Одночасне застосування лікарського засобу із вживанням грейпфрутовогом соку призводить до підвищення концентрації ніфедипіну у плазмі крові і пролонгації його ефекту внаслідок зниження метаболізму. Це може призвести до посилення гіпотензивної дії.</li>
</ul>
&nbsp;
Інші види взаємодії. Застосування ніфедипіну може спричинити хибно-підвищені спектрофотометричні значення ванілілмигдалевої кислоти у плазмі крові. Однак при визначенні за допомогою методу високоефективної рідинної хроматографії такого впливу не відзначається.
Етиловий спирт потенціює дію лікарського засобу. Відмова від тютюнопаління підвищує терапевтичний ефект атенололу в результаті зниження його метаболізму та підвищення рівня лікарського засобу в крові.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Під час лікування слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортними засобами або при роботі зі складними механізмами, а у разі виникнення запаморочення утриматися від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Лікарський засіб протипоказаний у період вагітності або годування груддю.

Спосіб застосування та дози

Лікарський засіб застосовувати дорослим внутрішньо під час або після їди, не розжовуючи, переважно завжди в один і той же самий час. Доза лікарського засобу та тривалість лікування встановлюються лікарем індивідуально. Середня доза для дорослих становить 1&ndash;2 таблетки на добу.

Діти

Лікарський засіб не застосовувати дітям.

Передозування

Симптоми: клінічна картина залежить від ступеня інтоксикації і проявляється в основному порушеннями з боку кардіоваскулярної та центральної нервової систем. Передозування може призвести до підвищеної сонливості, запаморочення, нудоти, артеріальної гіпотензії, тахікардії або брадикардії, серцевої недостатності та кардіогенного шоку. У тяжких випадках спостерігаються порушення дихання, бронхоспазм, блювання, порушення свідомості аж до коми, гіповолемія, електролітні порушення із серцевими аритміями та м&rsquo;язовими спазмами, аритмії, AV-блокада II-III ступеня, гостра серцева недостатність, гіперглікемія, гіпоглікемія, метаболічний ацидоз, гіпоксія, колапс із втратою свідомості та кардіогенний шок, що супроводжується набряком легенів, тахікардія; вкрай рідко &ndash; генералізовані судомні напади.
&nbsp;
Лікування: у разі передозування або при загрозливому зниженні частоти серцевих скорочень та/або артеріального тиску лікування лікарським засобом слід припинити. У відділеннях інтенсивної терапії слід проводити ретельний нагляд за показниками життєдіяльності і при необхідності їх коригувати. Необхідній постійний контроль функції серцево-судинної та дихальної систем, рівні цукру та електролітів (калій, кальцій) у плазмі крові, добовий діурез і об&rsquo;єм крові, що циркулює.
Окрім промивання шлунка, застосування адсорбентів, у разі необхідності призначати:
<ul>
<li>атропін (0,5&ndash;2 мг внутрішньовенно у вигляді болюсу);</li>
<li>глюкагон: початкова доза 1&ndash;10 мг внутрішньовенно (струминно), надалі &ndash; 2&ndash;2,5 мг/год у вигляді тривалої інфузії;</li>
<li>симпатоміметики залежно від маси тіла та ефекту (допамін, добутамін, ізопреналін, оксипреналін або адреналін).</li>
</ul>
Якщо медикаментозне лікування брадикардії неефективне, можливе проведення електрокардіостимуляції.
При артеріальній гіпотензії &ndash; введення плазми або плазмозамінників.
Добутамін, через позитивну інотропну дію, можна також застосовувати для лікування артеріальної гіпотензії і гострої серцевої недостатності. Імовірно, вказані дози будуть недостатніми для того, щоб купірувати кардіальні симптоми, пов&rsquo;язані з&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &beta;-адреноблокадою, у випадках значного передозування. Тому, у разі необхідності, доза добутаміну може бути збільшена до досягнення потрібної реакції відповідно клінічному стану пацієнта.
При бронхоспазмі призначати &beta;2-симпатоміметики у вигляді аерозолю (при недостатності ефекту також внутрішньовенно) або амінофілін внутрішньовенно.
При генералізованих судомах призначати повільне внутрішньовенне введення діазепаму.
При значному діурезі слід підтримувати нормальний баланс рідини та електролітів в організмі.
Оскільки для ніфедипіну характерний високий ступінь зв&rsquo;язування з білками плазми крові та відносно невеликий об&rsquo;єм розподілу, гемодіаліз неефективний, проте рекомендується проведення плазмаферезу.

Побічні реакції

З боку органів зору: порушення зору (в т.ч. тимчасова сліпота при максимальній концентрації ніфедипіну у сироватці крові), тимчасова ішемія сітківки, зменшення гостроти зору, зменшення або збільшення секреції слізної рідини, кон&rsquo;юнктивіт, сухість очей, відчуття болю в очах, ксантопсія.
З боку органів слуху та внутрішнього вуха: дзвін у вухах, порушення рівноваги.
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: носові кровотечі, закладеність носа, кашель, задишка, стридор, диспное, симптоми бронхіальної обструкції; бронхоспазм у хворих на бронхіальну астму в анамнезі, інфекції верхніх дихальних шляхів, кашель та закладеність носа.
З боку шлунково-кишкового тракту: шлунково-кишкові розлади, запор, діарея, біль в животі, нудота, відрижка; випорожнення чорного кольору, печія, порушення смаку, диспепсія, метеоризм, сухість у роті, анорексія, &nbsp;гіперплазія ясен, блювання, недостатність гастро-езофагеального сфінктера, дисфагія, безоар, кишкова непрохідність, виразка кишечника, подразнення шлунка, спазми, тромбоз брижових артеріальних судин, ішемічні коліти.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів: гепатотоксичність, включаючи гепатит, внутрішньопечінковий холестаз, транзиторне підвищення активності ферментів печінки, жовтяниця, панкреатит (переважно у жінок), порушення функції печінки.
З боку нирок та сечовидільної системи: поліурія, дизурія, ніктурія, гематурія, утруднення сечовипускання, інтерстиціальний нефрит.
З боку обміну речовин, метаболізму: гіпоглікемія чи гіперглікемія (особливо у хворих на цукровий діабет), порушення толерантності до вуглеводів, подагра, збільшення маси тіла, безоар.
З боку нервової системи: головний біль, вертиго, мігрень, запаморочення, розлад координації рухів, летаргія, тремор, синкопе, парастезії/дизестезії, гіпестезії, сонливість, короткотривала втрата пам&rsquo;яті, втрата свідомості.
З боку психіки: порушення сну (безсоння, сонливість, неспокійний сон), тривожність, зміни настрою (у тому числі депресія), нічні кошмари, сплутаність свідомості, психози, збудження, агресивність, галюцинації, погіршення концентрації уваги, дезорієнтація, параноїдальний синдром.
З боку серця: брадикардія, тахікардія, відчуття серцебиття, погіршення серцевої недостатності, порушення атріовентрикулярної провідності, стенокардія, припливи, набряки, синдром слабкості синусового вузла, аритмія, випадки безсимптомної ішемії міокарда, загострення наявної ішемії міокарда.
З боку судин: похолодання кінцівок, набряк стопи, щиколоток чи гомілок, вазодилатація, артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, синкопальний стан, посилення проміжної кульгавості у хворих на синдром Рейно, некротизуючий васкуліт вовчакоподібний синдром. У пацієнтів зі злоякісною гіпертензією та гіповолемією, які перебувають на гемодіалізі, може спостерігатись значне зниження артеріального тиску внаслідок вазодилатації.
З боку крові та лімфатичної системи: зміна показників формули крові, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, пурпура, нейтропенія, панцитопенія, анемія, апластична анемія, еозинофілія.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, у тому числі алергічний набряк (включаючи набряк гортані), алергічні реакції, анафілактичні/анафілактоїдні реакції.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: гіперемія, свербіж, висипання, еритематозні висипання, еритема, кропив&rsquo;янка, набряк Квінке, дерматит; алопеція, псоріазоподібні реакції шкіри, загострення псоріазу, фоточутливість, пурпура, токсичний епідермальний некроліз, ексфоліативний дерматит, синдром Лайєлла, синдром Стівенса-Джонсона, червоний вовчак.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: болі у спині, м&rsquo;язова слабкість, м&rsquo;язові судоми, набряк суглобів, артралгія, артрит з наявністю позитивних антиядерних антитіл, подагра, міалгія.
З боку репродуктивної системи та функції молочних залоз: порушення лібідо, еректильна дисфункція, імпотенція, гінекомастія, хвороба Пейроні.
Дослідження: гіперурикемія, гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіпохлоремічний алкалоз, гіперглікемія, глюкозурія, порушення толерантності до глюкози, підвищення рівня трансаміназ сироватки крові, білірубіну, гіперкальціємія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, підвищення рівня антинуклеарних антитіл.
Загальні розлади: загальна слабкість, підвищена втомлюваність, нездужання, неспецифічний біль, озноб, підвищене потовиділення, лихоманка, що супроводжується болем і запаленням горла.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 &deg;С.

Упаковка

По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці в пачці.

Категорія відпуску

ПрАТ &laquo;Фармацевтична фірма &laquo;Дарниця&raquo;.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.

Пыталась снижать давление в течении 20 лет разными препаратами - снижали плохо и ненадолго. Случайно узнала, что в Украине есть препарат ^Тонорма^ - купила, попробовала, принимаю только по полтаблетки даже при верхнем давлении в 190 и буду принимать только это лекарство. Понижает постепенно но эффективно в течении 20 минут и держит 24 часа, только водички пить надо почаще, начинают работать почки выгоняя лишнюю жидкость с организма, но чтобы не произошло обезвоживание, надо почаще пить водичку. Здоровья Вам !

	Тонорма таблетки, 30 шт. Виробник: ЧАО «Фармацевтическая фирма «Дарница» Форма випуску: Таблетки 266,9грн	266,9грн
	Теночек таблетки, 28 шт. Виробник: Ипка Лабораториз Лимитед Форма випуску: Таблетки 162,5грн	162,5грн