Name: Вориконазол-Віста таблетки по 200 мг, 10 шт.
Brand: Mistral
SKU: 1832011
Price: 8626.7 UAH
Availability: InStock

Форма випуску

Organosyn

ЛС общий режим

Ворітаб таблетки по 200 мг, 100 шт.

Воритаб таблетки по 200 мг, 100 шт.

Аптека24

Є в наявності

Аптека АНЦ

Виробник

Mistral Capital Management 

Вориконазол-Віста порошок для розчину для інфузій по 200 мг у флаконі

Вориконазол-Виста порошок для раствора для инфузий по 200 мг во флаконе

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Вориконазол

Діюча речовина

Торгівельна назва

GTIN

Країна виробник

Імпортний

Термін придатності

Кількість в упаковці

Код Моріон

Дозування

Температура хранения

Температура зберігання

Только с рецептом

Рецептурна видача

Спосіб введення

Код АТС/ATX

Міжнародна назва

Основні

Алергикам с осторожностью

Алергікам

Диабетикам запрещено

Діабетикам

Водителям с осторожностью

Водіям

Беременным с осторожностью

Вагітним

Кормящим матерям запрещено

Годуючим матерям

Детям с осторожностью

Дітям

Кому дозволено

Взаимодействие с алкоголем нет данных

Взаємодія з алкоголем

Взаємодія

Основні властивості

Mistral

Вориконазол-Виста таблетки по 200 мг, 10 шт.

Вориконазол-Віста таблетки по 200 мг, 10 шт.

Склад

діюча речовина: вориконазол;&nbsp;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 200 мг вориконазолу;
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; повідон К 29-32; натрію кроскармелоза; крохмаль прежелатинізований; магнію стеарат; вода очищена;
компоненти покриття: лактоза, моногідрат; гіпромелоза; титану діоксид (Е 171); триацетин; вода очищена.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
200 мг: овальні, двоопуклі, вкриті оболонкою таблетки білого або майже білого кольору з гравіруванням &laquo;V9CN&raquo; з одного боку та &laquo;200&raquo; з іншого.

Фармакотерапевтична група

Протигрибкові засоби для системного застосування. Похідні триазолу. Код АТХ J02A C03.

Фармакодинаміка

Механізм дії
Вориконазол є триазольним протигрибковим засобом. Первинний механізм дії вориконазолу полягає у пригніченні реакції деметилювання 14&alpha;-ланостеролу, опосередкованої грибковим цитохромом P450, що є головною ланкою біосинтезу ергостеролу грибків. Кумуляція 14&alpha;-метил-стеролу корелює з подальшою втратою ергостеролу мембранами грибкових клітин і може відповідати за протигрибкову активність вориконазолу. Було продемонстровано, що вориконазол є більш селективним до грибкових ферментів цитохрому Р450, ніж до ферментних систем цитохрому Р450 у різних ссавців.
Фармакокінетика/фармакодинаміка
У ході 10 терапевтичних досліджень медіана середніх та максимальних концентрацій у плазмі крові пацієнтів становила 2425 нг/мл (інтерквартильний діапазон 1193-4380 нг/мл) та 3742 нг/мл (інтерквартильний розмах 2027-6302 нг/мл), відповідно. Позитивний зв&rsquo;язок між середньою, максимальною чи мінімальною плазмовими концентраціями вориконазолу та ефективністю в ході терапевтичних досліджень не встановлювався та не був продемонстрований у дослідженнях профілактики.
Фармакокінетичний/фармакодинамічний аналіз клінічних досліджень виявив позитивний зв&rsquo;язок між плазмовою концентрацією вориконазолу та відхиленнями у результатах функціональних проб печінки і порушеннями з боку органів зору. Коригування дози під час досліджень профілактики не вивчалися.
Клінічна ефективність і безпека
Вориконазол in vitro демонструє протигрибкову активність проти широкого спектра видів Candida (включаючи резистентний до флуконазолу вид С. krusei та резистентні штами С. glabrata і С. albicans) та фунгіцидну активність проти всіх досліджених видів Aspergillus. Крім того, вориконазол in vitro демонструє фунгіцидну активність проти нових патогенних грибків, включаючи такі види, як Scedosporium або Fusarium, чутливість яких до існуючих протигрибкових засобів є обмеженою.
Клінічна ефективність (що визначається як часткова або повна відповідь) вориконазолу була продемонстрована для різних видів Aspergillus, включаючи A. flavus, A. fumigatus, A. terreus, A. niger, A. nidulans, різних видів Candida, включаючи С. albicans, С. glabrata, С. krusei, С. parapsilosis та С. tropicalis, обмеженої кількості штамів видів С. dubliniensis, С. inconspicua та С. guilliermondii, різних видів Scedosporium, включаючи S. apiospermum, S. prolificans, та різних видів Fusarium.
Інші грибкові інфекції, проти яких ефективний вориконазол (часто як з частковою, так і з повною відповіддю), включають окремі інфекції, спричинені різними видами Alternaria, Blastomyces dermatitidis, Blastoschizomyces capitatus, різними видами Cladosporium, Coccidioides immitis, Conidiobolus coronatus, Cryptococcus neoformans, Exserohilum rostratum, Exophiala spinifera, Fonsecaea pedrosoi, Madurella mycetomatis, Paecilomyces lilacinus, різними видами Penicillium spp., включаючи P. marneffei, Phialophora richardsiae, Scopulariopsis brevicaulis, та різними видами Trichosporon, включаючи інфекції, спричинені T. beigelii.
In vitro активність проти клінічних штамів спостерігалася для різних видів Acremonium, Alternaria, Bipolaris, Cladophialophora, Histoplasma capsulatum, при цьому інгібування більшості штамів відбувалося при концентраціях вориконазолу 0,05-2 мкг/мл.
Продемонстровано іn vitro активність препарату проти різних видів Curvularia та різних видів Sporothrix, але клінічна значущість цієї активності ще не з&rsquo;ясована.
Межі чутливості
Перед тим як розпочати терапію, необхідно отримати зразки грибкової культури та провести інші належні лабораторні дослідження (серологічні, гістопатологічні) для виділення та ідентифікації патогенних мікроорганізмів, які є причиною інфекції. Терапію можна розпочати до того, як стануть відомі результати культуральних та інших лабораторних досліджень; однак щойно результати цих досліджень стануть доступними, слід відповідно скоригувати антиінфекційну терапію.
Види, що найчастіше спричиняють інфекційні захворювання у людини, включають С. albicans, С. parapsilosis, С. tropicalis, С. glabrata та С. krusei, причому для всіх цих видів мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) вориконазолу становить менше ніж 1 мг/л.
Однак in vitro активність вориконазолу проти різних видів Candida не є однаковою. Зокрема, для С. glabrata MІК вориконазолу для резистентних до флуконазолу штамів пропорційно вища, ніж для штамів, чутливих до флуконазолу. Таким чином, слід докласти всіх можливих зусиль для ідентифікації Candida до рівня виду. Якщо доступні результати тестування чутливості збудників до протигрибкових препаратів, дані про МІК можуть бути інтерпретовані з використанням критеріїв меж чутливості, встановлених Європейським комітетом з питань тестування чутливості збудників до антимікробних засобів (EUCAST).
Межі чутливості EUCAST
&nbsp;
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 78.0997%; height: 199px;" border="1">
<tbody>
<tr style="height: 23px;">
<td style="width: 23.3742%; height: 45px;" rowspan="2">Види Candida</td>
<td style="width: 46.7484%; height: 23px;" colspan="2">Граничне значення МІК (мг/л)</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 23.3742%; height: 22px;">&le; S (чутливий)</td>
<td style="width: 23.3742%; height: 22px;">&gt; R (резистентний)</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 23.3742%; height: 22px;">Candida albicans 1</td>
<td style="width: 23.3742%; height: 22px;">0,125</td>
<td style="width: 23.3742%; height: 22px;">0,125</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 23.3742%; height: 22px;">Candida tropicalis 1</td>
<td style="width: 23.3742%; height: 22px;">0,125</td>
<td style="width: 23.3742%; height: 22px;">0,125</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 23.3742%; height: 22px;">Candida parapsiloss 1</td>
<td style="width: 23.3742%; height: 22px;">0,125</td>
<td style="width: 23.3742%; height: 22px;">0,125</td>
</tr>
<tr style="height: 44px;">
<td style="width: 23.3742%; height: 44px;">Candida glabrata 2</td>
<td style="width: 23.3742%; height: 44px;">Доказові дані недостатні</td>
<td style="width: 23.3742%; height: 44px;">&nbsp;</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 23.3742%; height: 22px;">Candida krusei 3</td>
<td style="width: 46.7484%; height: 22px;" colspan="2">Доказові дані недостатні</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 23.3742%; height: 22px;">Інші види Candida4</td>
<td style="width: 46.7484%; height: 22px;" colspan="2">Доказові дані недостатні</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
 &nbsp; 1 - Штами з величинами МІК вище межі чутливості (S) рідкісні або про них ще не повідомлялося. Ідентифікацію будь-якого з таких штамів та тестування його чутливості до протимікробних засобів необхідно виконати повторно, і у разі підтвердження отриманого результату штам потрібно направити до референтної лабораторії.
2 - У ході клінічних досліджень у пацієнтів з інфекціями, спричиненими С. glabrata, відповідь на вориконазол була на 21 % нижчою порівняно з відповіддю при С. albicans, С. parapsilosis та С. tropicalis. Дані in vitro продемонстрували незначне підвищення резистентності C. glabrata до вориконазолу.
3 - У ході клінічних досліджень відповідь на вориконазол при інфекціях, спричинених С. krusei, була подібною до відповіді при С. albicans, С. parapsilosis та С. tropicalis. Однак, оскільки для аналізу EUCAST було доступно лише 9 випадків такої інфекції, дотепер недостатньо доказових даних для встановлення клінічних меж чутливості для С. krusei.
4 - EUCAST не встановив для вориконазолу визначених меж чутливості, що не залежать від виду збудника. &nbsp;У рамках даного розділу сприятливий результат застосування препарату визначено як повну або часткову відповідь.

Фармакокінетика

Загальні фармакокінетичні характеристики&nbsp;
Фармакокінетика вориконазолу досліджувалася у здорових добровольців, у особливих груп та у хворих. При пероральному застосуванні препарату у дозах 200 мг або 300 мг двічі на добу протягом 14 діб у пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку аспергільозу (головним чином у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями лімфатичних та кровотворних тканин) фармакокінетичні характеристики, що досліджувалися, а саме &nbsp;швидкість та рівномірність абсорбції, кумуляція та нелінійний характер фармакокінетики, були аналогічні таким у здорових добровольців.
Фармакокінетика вориконазолу є нелінійною завдяки його інтенсивному метаболізму. При підвищенні дози збільшення експозиції є вищим, ніж пропорційне. Підраховано, що при пероральному застосуванні збільшення дози препарату з 200 мг до 300 мг при прийомі двічі на добу призводить до підвищення його експозиції (AUC&tau;) у середньому в 2,5 раза.
Пероральна підтримуюча доза 200 мг (або 100 мг для пацієнтів з масою тіла менше 40 кг) досягає експозиції, що відповідає 3 мг/кг при застосуванні внутрішньовенно. Пероральна підтримуюча доза 300 мг (або 150 мг для пацієнтів з масою &nbsp;тіла менше 40 кг) досягає експозиції, що відповідає 4 мг/кг при застосуванні внутрішньовенно.
При застосуванні навантажувальних доз вориконазолу внутрішньовенно або перорально його концентрація у плазмі крові, близька до рівноважної, досягається впродовж перших 24 годин терапії. Якщо режим навантажувальних доз не використовують, при багаторазовому застосуванні вориконазолу 2 рази на добу у більшості пацієнтів його кумуляція з досягненням рівноважної концентрації у плазмі крові відбувається на 6-ту добу.
Абсорбція
Вориконазол швидко та майже повністю абсорбується після перорального застосування з досягненням максимальної плазмової концентрації (Cmax) через 1-2 години після застосування. Абсолютна біодоступність вориконазолу після його перорального застосування становить 96 %. При багаторазовому застосуванні вориконазолу з їжею з високим вмістом жирів рівні Cmax та AUC&tau; знижувалися на 34 % та 24 % відповідно. Зміна pH шлункового соку не впливає на абсорбцію вориконазолу.
Розподіл
Об&rsquo;єм розподілу вориконазолу в рівноважному стані оцінюється на рівні 4,6 л/кг, що свідчить про його значний розподіл у тканини. Зв&rsquo;язування вориконазолу з білками плазми крові оцінюється на рівні 58 %.&nbsp;
Вориконазол був ідентифікований у кількостях, що можна виявити, у всіх зразках спинномозкової рідини, взятих у 8 пацієнтів у рамках благодійно-дослідницької програми.
Метаболізм
Дослідження іn vitro продемонстрували, що вориконазол метаболізується ізоферментами CYP2C19, CYP2C9 та CYP3A4 цитохрому P450.&nbsp;
Вориконазол характеризується високою міжсуб&rsquo;єктною варіабельністю фармакокінетики.
Дослідження іn vivo продемонстрували, що CYP2C19 відіграє значну роль у метаболізмі вориконазолу. Цей фермент характеризується генетичним поліморфізмом. Наприклад, можна очікувати, що 15-20 % пацієнтів монголоїдної раси буде властивий повільний метаболізм цього препарату. Серед представників європеоїдної та негроїдної рас кількість осіб з повільним метаболізмом становить 3-5 %. Дослідження, проведені за участю здорових добровольців європеоїдної раси та японців, продемонстрували, що у &laquo;повільних метаболізаторів&raquo; вориконазолу експозиція препарату (AUC&tau;) у середньому в 4 рази вища, ніж у групі порівняння &ndash; у гомозиготних &laquo;швидких метаболізаторів&raquo; вориконазолу. Гетерозиготні &laquo;швидкі метаболізатори&raquo; вориконазолу мають в середньому в 2 рази вищу експозицію препарату, ніж у групі порівняння &ndash; у гомозиготних &laquo;швидких метаболізаторів&raquo;.
Головним метаболітом вориконазолу є N-оксид, що становить 72 % усієї кількості мічених радіоактивним ізотопом метаболітів, які циркулюють у плазмі крові. Цей метаболіт характеризується мінімальною протигрибковою активністю та не впливає на загальну ефективність вориконазолу.
Екскреція
Вориконазол виводиться з організму шляхом печінкового метаболізму, менш ніж 2 % застосованої дози виводиться із сечею в незміненому вигляді.
При використанні міченого радіоактивним ізотопом вориконазолу в сечі визначалося приблизно 80 % радіоактивності після багаторазового внутрішньовенного застосування препарату та 83 % &ndash; після багаторазового перорального застосування. Більша частина (&gt; 94 %) радіоактивних речовин виводилася з організму протягом перших 96 годин як після перорального, так і після внутрішньовенного застосування препарату.
Кінцевий період напіввиведення вориконазолу залежить від дози та становить приблизно 6 годин після перорального застосування дози 200 мг. Завдяки нелінійній фармакокінетиці кінцевий період напіввиведення не використовується для оцінки кумуляції або елімінації вориконазолу.
Фармакокінетика в особливих групах пацієнтів
Стать
У дослідженні багаторазового застосування препарату перорально рівні Cmax та AUC&tau; у здорових молодих жінок були відповідно на 83 % та на 113 % вищими, ніж у здорових молодих чоловіків (18-45 років). У цьому ж дослідженні не спостерігалося жодних статистично значущих відмінностей між рівнями Cmax та AUC&tau; у здорових чоловіків та жінок літнього віку (&ge; 65 років).&nbsp;
У клінічній програмі не здійснювалося коригування дози залежно від статі. Профілі безпеки та концентрації у плазмі крові препарату у жінок та чоловіків були аналогічними. Таким чином, необхідності коригування дози препарату залежно від статі немає.
Пацієнти літнього віку&nbsp;
У дослідженні багаторазового застосування препарату перорально рівні Cmax та AUC&tau; у здорових чоловіків літнього віку (&ge; 65 років) були відповідно на 61 % та на 86 % вищими, ніж у здорових молодих чоловіків (18-45 років). Не спостерігалося жодних статистично значущих відмінностей рівнів Cmax та AUC&tau; у здорових жінок літнього віку (&ge; 65 років) та здорових молодих жінок (18-45 років).
У терапевтичних дослідженнях не здійснювалося коригування дози залежно від віку. Спостерігався взаємозв&rsquo;язок між плазмовою концентрацією та віком пацієнта. Профілі безпеки вориконазолу у молодих пацієнтів та пацієнтів літнього віку були подібними, тому необхідності коригування дози пацієнтам літнього віку немає.
Діти
У даної категорії пацієнтів спостерігалася більш виражена міжсуб&rsquo;єктна варіабельність порівняно з дорослими.
Порівняння фармакокінетичних параметрів дітей та дорослих показало, що очікувана загальна експозиція (AUC&tau;) у дітей після введення навантажувальної дози 9 мг/кг внутрішньовенно була порівнянна з AUC&tau; у дорослих після застосування навантажувальної дози 6 мг/кг внутрішньовенно. Очікувана загальна експозиція у дітей після застосування підтримуючих доз 4 та 8 мг/кг двічі на добу внутрішньовенно була порівнянна з AUC&tau; у дорослих після застосування 3 та 4 мг/кг двічі на добу внутрішньовенно, відповідно. Очікувана загальна експозиція у дітей після застосування підтримуючої дози 9 мг/кг (максимум 350 мг) двічі на добу перорально була порівнянна з AUC&tau; у дорослих після застосування 200 мг двічі на добу перорально. Експозиція вориконазолу після застосування дози 8 мг/кг внутрішньовенно буде в 2 рази вищою, ніж при застосуванні дози 9 мг/кг перорально.
Вища, ніж для дорослих, підтримуюча доза для внутрішньовенного застосування дітям відображає більшу здатність до елімінації у зв&rsquo;язку з більшою масою печінки відносно маси тіла. Однак при пероральному застосуванні біодоступність препарату у дітей з мальабсорбцією та дуже низькою масою тіла для їхнього віку може бути обмежена. В таких випадках рекомендується застосовувати вориконазол внутрішньовенно.
Експозиція вориконазолу у більшості підлітків була порівнянною з експозицією у дорослих при такій же схемі дозування. Однак у деяких підлітків молодшого віку з низькою масою тіла спостерігалася нижча експозиція вориконазолу порівняно з експозицією у дорослих. Існує ймовірність, що у таких пацієнтів вориконазол метаболізується шляхом, більш подібним до такого у дітей, ніж у дорослих. На підставі фармакокінетичного аналізу підлітки віком 12-14 років з масою тіла менше 50 кг мають отримувати дози для дітей.
Порушення функції нирок
У дослідженні одноразової пероральної дози (200 мг) за участю пацієнтів з нормальною функцією печінки та пацієнтів з порушенням функції нирок від легкого (кліренс креатиніну 41-60 мг/хв) до тяжкого ступеня (кліренс креатиніну &lt; 20 мл/хв) порушення функції нирок суттєво не впливало на фармакокінетику вориконазолу. Зв&rsquo;язування з білками плазми вориконазолу у пацієнтів з різними ступенями порушення функції нирок було подібним.
Порушення функції печінки
Після разового перорального застосування 200 мг препарату у пацієнтів з легким або помірним цирозом печінки (клас А та В за шкалою Чайлда-П&rsquo;ю) рівень AUC&tau; був на 233 % вищим порівняно з рівнем у пацієнтів з нормальною функцією печінки. Порушення функції печінки не впливає на зв&rsquo;язування вориконазолу з білками крові.
У ході клінічного дослідження багаторазового застосування препарату перорально рівень AUC&tau; був подібним у пацієнтів з помірним цирозом печінки (клас В за шкалою Чайлда-П&rsquo;ю), які застосовували підтримуючу дозу 100 мг двічі на добу, та у пацієнтів з нормальною функцією печінки, які застосовували по 200 мг препарату двічі на добу. Дані щодо фармакокінетики препарату у пацієнтів з тяжким цирозом печінки (клас С за шкалою Чайлда-П&rsquo;ю) відсутні.

Показання

Профилактика инвазивных грибковых инфекций при аллогенной трансплантации костного мозга у пациентов с высоким риском такого осложнения.
Вориконазол применяют взрослым и детям для лечения:
<ul>
<li>инвазивного аспергиллеза;</li>
<li>кандидемии, не сопровождается нейтропенией;</li>
<li>тяжелых инвазивных инфекций, вызванных Candida (включая С. krusei ), резистентных к флуконазолу;</li>
<li>тяжелых грибковых инфекций, вызванных видами Scedosporium и Fusarium.</li>
</ul>
Пациентам с прогрессирующими инфекциями и инфекциями, потенциально угрожающих жизни, Вориконазол-Виста следует применять как стартовую терапию.

Протипоказання

<ul>
<li>Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини препарату.</li>
<li>Одночасне застосування із субстратами CYP3A4, терфенадином, астемізолом, цизапридом, пімозидом або хінідином, оскільки підвищення плазмових концентрацій цих лікарських засобів може призвести до подовження інтервалу QTс та зрідка &ndash; до розвитку шлуночкової тахікардії типу &laquo;пірует&raquo; (torsades de pointes) (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).</li>
<li>Одночасне застосування із рифампіцином, карбамазепіном та фенобарбіталом, оскільки ці лікарські засоби здатні суттєво знижувати концентрацію вориконазолу у плазмі крові (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).</li>
<li>Одночасне застосування стандартних доз вориконазолу із ефавірензом у дозі 400 мг на добу або вище, оскільки застосування ефавірензу у таких дозах значно знижує концентрацію вориконазолу у плазмі крові у здорових добровольців. Вориконазол також значно підвищує концентрацію ефавірензу в плазмі крові (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;; при застосуванні нижчих доз див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).</li>
<li>Одночасне застосування із високими дозами ритонавіру (400 мг або вище 2 рази на добу), оскільки застосування таких доз ритонавіру призводить до суттєвого зниження концентрації вориконазолу у плазмі крові у здорових добровольців (при застосуванні нижчих доз ритонавіру див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).</li>
<li>Одночасне застосування з алкалоїдами ріжків (ерготамін, дигідроерготамін), які є субстратами CYP3A4, оскільки підвищення плазмових концентрацій цих лікарських засобів може призвести до ерготизму (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).</li>
<li>Одночасне застосування із сиролімусом, оскільки вориконазол може суттєво підвищувати концентрацію сиролімусу у плазмі крові (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).</li>
<li>Одночасне застосування із препаратами звіробою (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Вориконазол має помірний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Він може викликати тимчасові та оборотні зміни зору, включаючи розмитість зору, змінене/посилене зорове сприйняття та/або світлобоязнь. При появі цих симптомів пацієнти мають уникати таких потенційно небезпечних видів діяльності, як, наприклад, керування автотранспортом або робота з іншими механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність
Немає відповідних даних щодо застосування вориконазолу вагітними жінками.
Дослідження на тваринах продемонструвало репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.
Вориконазол не слід застосовувати під час вагітності, якщо тільки користь для матері не перевищує потенційний ризик для плода.
Жінки репродуктивного віку
Жінки репродуктивного віку завжди мають застосовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування.
Період годування груддю
Виділення вориконазолу з грудним молоком не досліджувалося. При початку лікування вориконазолом годування груддю слід припинити.
Репродуктивна функція
Дослідження на тваринах не продемонстрували погіршення фертильності.

Спосіб застосування та дози

Спосіб застосування
Вориконазол-Віста слід приймати принаймні за 1 годину до або через 1 годину після їди. Перед початком застосування препарату та протягом його застосування необхідний моніторинг порушень електролітного балансу, таких як гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, та в разі необхідності &ndash; їх корекція.
Лікування
Дорослі
Терапію слід розпочинати із навантажувальної дози препарату Вориконазол-Віста для досягнення в перший день плазмової концентрації, близької до рівноважного стану. На підставі високої біодоступності при пероральному введенні препарату (96 %) у разі клінічного показання здійснюється перехід від внутрішньовенного до перорального прийому.
Детальні рекомендації щодо дозування представлені в таблиці 3
Таблиця 3
&nbsp; &nbsp;
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 73.1585%;" border="1px">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 24.6645%;" rowspan="2">Дози</td>
<td style="width: 22.0839%;" rowspan="2">Внутрішньовенно</td>
<td style="width: 46.7484%;" colspan="2">Перорально</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 23.3742%;">Пацієнти з &nbsp;масою тіла &ge; 40 кг *</td>
<td style="width: 23.3742%;">Пацієнти з масою тіла &le; 40 кг**</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 24.6645%;">
Навантажувальна доза (перші 24 години)
</td>
<td style="width: 22.0839%;">6 мг/кг кожні 12 годин</td>
<td style="width: 23.3742%;">400 мг кожні 12 годин</td>
<td style="width: 23.3742%;">200 мг кожні 12 годин</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 24.6645%;">Підтримуюча доза (після перших 24 годин)</td>
<td style="width: 22.0839%;">4 мг/кг двічі на добу</td>
<td style="width: 23.3742%;">200 мг двічі на добу</td>
<td style="width: 23.3742%;">100 мг двічі на добу</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
&nbsp;
* - Це також стосується пацієнтів віком від 15 років.
&nbsp;
Тривалість лікування
Лікування має бути якнайкоротшим, залежно від клінічної та мікологічної відповіді пацієнта. Прийом вориконазолу довше 180 днів (6 місяців) вимагає ретельної оцінки співвідношення користь-ризик.
Коригування дози (дорослі)
Якщо відповідь пацієнта на лікування є недостатньою, підтримуючу дозу можна збільшити до 300 мг двічі на добу перорально. Для пацієнтів з масою тіла менше 40 кг пероральну підтримуючу дозу можна збільшити до 150 мг двічі на добу.
Якщо пацієнт не може переносити лікування вищими дозами, слід поетапно зменшувати пероральну дозу на 50 мг до досягнення підтримуючої дози 200 мг двічі на добу (або 100 мг двічі на добу для пацієнтів з масою &nbsp;тіла менше 40 кг).
У разі застосування для профілактики див. інформацію нижче.
Діти (від 2 до 12 років) та підлітки з низькою масою тіла (12-14 років, маса тіла &lt; 50 кг)&nbsp;
Слід застосовувати дозу як для дітей, оскільки у підлітків метаболізм вориконазолу більш подібний до такого у дітей, ніж у дорослих.&nbsp;
Рекомендована схема дозування &nbsp;
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 83.7775%; height: 154px;" border="1px">
<tbody>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 31.6972%; height: 22px;">Дози</td>
<td style="width: 31.6972%; height: 22px;">Внутрішньовенно</td>
<td style="width: 31.699%; height: 22px;">Перорально</td>
</tr>
<tr style="height: 66px;">
<td style="width: 31.6972%; height: 66px;">Навантажувальна доза (перші 24 години)</td>
<td style="width: 31.6972%; height: 66px;">9 мг/кг кожні 12 годин</td>
<td style="width: 31.699%; height: 66px;">Не рекомендовано</td>
</tr>
<tr style="height: 66px;">
<td style="width: 31.6972%; height: 66px;">
Підтримуюча доза
(після перших 24 годин)
</td>
<td style="width: 31.6972%; height: 66px;">8 мг/кг двічі на добу</td>
<td style="width: 31.699%; height: 66px;">
9 мг/кг двічі на добу (максимальна доза 350 мг двічі на добу)
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
&nbsp;
Примітка: рекомендовано на підставі фармакокінетичного аналізу популяції, що включала 112 дітей з порушеним імунітетом віком від 2 до 12 років та 26 підлітків з порушеним імунітетом віком від 12 до 17 років.
Рекомендується починати лікування з внутрішньовенного введення, пероральне &nbsp;застосування слід розглянути лише після настання суттєвого клінічного покращення. Слід зважати на те, що експозиція вориконазолу після застосування дози 8 мг/кг внутрішньовенно буде в 2 рази вищою, ніж при застосуванні дози 9 мг/кг перорально.
Ці рекомендації щодо пероральної дози для дітей ґрунтуються на дослідженнях, у яких вориконазол застосовували у вигляді порошку для приготування пероральної суспензії. Біоеквівалентність порошку для приготування пероральної суспензії та таблеток у дітей не досліджували. Зважаючи на передбачуваний обмежений час проходження по шлунково-кишковому тракту у дітей, абсорбція таблеток у дітей може відрізнятися порівняно з дорослими пацієнтами. Тому для дітей віком від 2 до 12 років рекомендується застосовувати препарат у лікарській формі пероральної суспензії.
Підлітки віком від 12 до 14 років і з масою тіла &ge; 50 кг; 15-17 років незалежно від маси тіла)&nbsp;
Доза вориконазолу має відповідати дозі для дорослих.
Коригування дози (діти [віком від 2 до 12 років] і підлітки з низькою масою тіла [12-14 років і з масою тіла &lt; 50 кг])
Якщо відповідь пацієнта на лікування є недостатньою, дозу можна поетапно збільшити на 1 мг/кг (або поетапно на 50 мг, якщо спочатку було застосовано максимальну пероральну дозу 350 мг). Якщо пацієнт не може переносити лікування, слід поетапно зменшити дозу на 1 мг/кг (або поетапно на 50 мг, якщо спочатку було застосовано максимальну пероральну дозу 350 мг).
Застосування дітям віком від 2 до 12 років з печінковою або нирковою недостатністю не вивчалося.
Профілактика у дорослих та дітей
Профілактику потрібно почати в день трансплантації; її тривалість може становити до 100 днів. Профілактика повинна бути якомога коротшою залежно від ризику розвитку інвазивних грибкових інфекцій, які визначаються за ознаками нейтропенії або імуносупресії. Продовження профілактики до 180 днів після трансплантації можливе лише у разі триваючої імуносупресії або реакції &laquo;трансплантат проти хазяїна&raquo;.
Дозування
Рекомендований режим дозування з метою профілактики такий самий, як при лікуванні у відповідних вікових групах.
Тривалість профілактики
Безпека та ефективність застосування вориконазолу протягом більше ніж 180 днів не були належним чином вивчені в клінічних випробуваннях.
Використання вориконазолу як профілактики протягом більше ніж 180 днів (6 місяців) вимагає ретельної оцінки співвідношення користі та ризику.
Нижчезазначена інформація стосується як лікування, так і профілактики
Коригування дози
Коригування дози у разі недостатньої ефективності або розвитку пов&rsquo;язаних з вориконазолом побічних реакцій не рекомендується при застосуванні препарату з метою профілактики.
У разі появи побічних реакцій, пов&rsquo;язаних із лікуванням, слід розглянути можливість припинення застосування вориконазолу та призначення альтернативних протигрибкових засобів (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo; та &laquo;Фармакодинаміка&raquo;).
Підбір дози при одночасному застосуванні з іншими засобами
Фенітоїн можна застосовувати одночасно з вориконазолом за умови підвищення підтримуючої дози вориконазолу з 200 мг до 400 мг 2 рази на добу перорально (зі 100 мг до 200 мг 2 рази на добу перорально пацієнтам із масою тіла менше 40 кг) (див. розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
Комбінації вориконазолу та рифабутину слід за можливості уникати. Але у разі нагальної потреби застосування такої комбінації підтримуючу дозу вориконазолу можна збільшити з 200 мг до 350 мг 2 рази на добу перорально (зі 100 мг до 200 мг 2 рази на добу перорально пацієнтам із масою тіла менше 40 кг) (див. розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
Одночасно з вориконазолом можна застосовувати ефавіренз за умови підвищення підтримуючої дози вориконазолу до 400 мг кожні 12 годин та зниження дози ефавірензу на 50 %, тобто до 300 мг 1 раз на добу. Після відміни вориконазолу слід застосовувати початкову дозу ефавірензу (див. розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
Пацієнти літнього віку
Немає необхідності в корекції дози пацієнтам літнього віку (див. розділ &laquo;Фармакокінетика&raquo;).
Порушення функції нирок
Порушення функції нирок не впливає на фармакокінетичні властивості вориконазолу при його пероральному застосуванні. Немає необхідності у корекції дози препарату пацієнтам із порушенням функцій нирок від помірного до тяжкого ступеня (див. розділ &laquo;Фармакокінетика&raquo;).
Кліренс вориконазолу при гемодіалізі станговить 121 мл/хв. Кількість вориконазолу, що виводиться протягом сеансу гемодіалізу тривалістю 4 години, недостатня для необхідності корекції дози препарату.
Порушення функції печінки
Пацієнтам із цирозом печінки легкого та помірного ступеня тяжкості (клас А або В за класифікацією Чайлда-П&rsquo;ю) рекомендовано застосовувати звичайні режими навантажувальних доз, при цьому підтримуючу дозу необхідно зменшити вдвічі (див. розділ &laquo;Фармакокінетика&raquo;).
Дослідження застосування препарату Вориконазол-Віста пацієнтам із тяжким хронічним цирозом печінки (клас С за класифікацією Чайлда-П&rsquo;ю) не проводили.
Інформація щодо безпеки вориконазолу при застосуванні пацієнтам із відхиленнями у результатах печінкових проб (аспартаттрансаміназа (АСТ), аланінтрансаміназа (АЛТ), лужна фосфатаза та загальний білірубін більше ніж у 5 разів перевищують верхню межу норми) обмежена.
Застосування препарату Вориконазол-Віста асоціювалося із підвищенням рівня показників функцій печінки та клінічними ознаками ураження печінки, такими як жовтяниця, тому застосовувати препарат пацієнтам із порушенням функцій печінки тяжкого ступеня слід лише тоді, коли користь переважає потенційний ризик. Слід здійснювати ретельний нагляд за пацієнтами із порушенням функції печінки щодо розвитку токсичних ефектів препарату (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;).

Діти

Безпека та ефективність застосування вориконазолу дітям віком до 2 років не встановлювалися. Вориконазол призначають дітям віком від 2 років. У дітей підвищення рівня печінкових ферментів спостерігалося частіше. Слід контролювати функцію печінки у дітей та дорослих. Біодоступність при пероральному застосуванні препарату у дітей віком від 2 до 12 років з мальабсорбцією та дуже низькою масою тіла для свого віку може бути обмежена. В такому разі рекомендується внутрішньовенне введення вориконазолу.
Частота фототоксичних реакцій вища у дітей. Оскільки були повідомлення про розвиток плоскоклітинної карциноми (ПКК), для цієї популяції пацієнтів виправданим є вжиття суворих заходів щодо захисту від сонячних променів. Дітям, у яких спостерігається фотостаріння шкіри, наприклад лентигіноз або ефеліди, рекомендується уникати впливу сонячних променів та обстежуватися у дерматолога навіть після припинення лікування.

Передозування

Існують дані щодо трьох випадків випадкового передозування. Усі випадки сталися серед дітей, які отримали внутрішньовенну дозу вориконазолу, що до п&rsquo;яти разів перевищує рекомендовану. Були повідомлення про одиничну побічну реакцію світлобоязні, що тривала 10 хвилин.
Відомого антидоту вориконазолу немає.
Вориконазол підлягає гемодіалізу з кліренсом 121 мл/хв. При передозуванні гемодіаліз може допомогти вивести вориконазол з організму.

Побічні реакції

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 &deg;С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері; по 1 блістеру у картонній пачці.

Категорія відпуску

Сінтон Хіспанія, С.Л.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Вул. К/Кастелло, no1, Сант Боі де Ллобрегат, Барселона, 08830, Іспанія

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не подлежит возврату

Товари надійної якості не підлягають обміну та поверненню.